НІОБА
є горе на землі що від нього
сльозавить камінне око
і корчиться серце камінне
пам’ятай виродню
камінніший від каменя
коли твоїх синів убиває
смертоносне проміння
а твої доньки кануть
до материнських колін
від стріл невидимих
є горе що від нього глухнуть дзвони
і набрякають гриби отруєні
є горе що підносить богам
п’ястук прокльону
(2 votes, average: 3,00 out of 5)
Related posts:
- “Зелений пагінець трави…” Зелений пагінець трави Пробився між каміння. Дивись на нього – і живи, І вчися розуміння Непереможності життя, Яке усе долає […]...
- КАСКА Під Мінськом, у сосновому бору, – Які гриби сьогодні я беру! Боровики і рижики, будь ласка, І підосичник із моховиком… […]...
- БАЛАДА ПРО СТРАЧЕНОГО Того вечора вона принесла до нас мисочку грибів. Тихо поставила на лаві. – Просив зварити вчора… Не діждав їсти… Ти […]...
- “Тим неситим очам…” Тим неситим очам, Земним богам-царям, І плуги, й кораблі, І всі добра землі, І хвалебні псалми Тим дрібненьким богам. Роботящим […]...
- “Похоронні дзвони…” Похоронні дзвони… – Дзвонять? – По кому дзвонять? – Дзвонити заборонено, ховають без дзвонів. – Кого? – Що?.. – Закопане […]...
- ДЗВОНЯТЬ ДЗВОНИ Дзвонять дзвони вечір, сумно дзвонять нині; Пишуть сумні вісти – будеш, сину, сам… Мамо моя хвора, руку дай дитині, Мамо, […]...
- СУПОКІЙ Супокій – святеє діло В супокійнії часи, Та сли в час війни та бою Ти зовеш до супокою – Зрадник […]...
- СПОМИНИ Сумеркові тони… Похоронні дзвони – Дінь-дон… Ніби на екрані Образи в тумані, Крізь сон. Рухи молитовні, Погляди любовні, Німі… Крила […]...
- ЗАГРАЛИ ДЗВОНИ Заграли дзвони, заграли дзвони, заграли… Із буйним вітром на перегони помчали. Несуть розраду, несуть потіху з собою І під мужицьку […]...
- НАВПІЛ 1. повстанців, як мурах, не тисне листя матове. у проміжку листань їх білі черевця проблиснуть крадькома, і навіть автоматами не […]...
- ГОРОБИНА Горить горобина. А я згоряю. Лише тому горить горобина. Прозорим соком склянку наливаю, А сил не маю випити до дна. […]...
- МАЛА ЛЕГЕНДА Корився він по норах і печерах, та ніжности у камені замало : старих світів коричневе череп’я його безсилі стопи протинало. […]...
- В ПІТЬМІ Гоп! го-оп!.. зблукав я в пітьмі у лісі, Темінь лягає в зимний яр… Цить!.. Не відгукнесь лист на горісі, Ані […]...
- ЖУРАВЛИК Отак на світ журавлик народився. Зробив його наш син з мого листа. Синок не мучив білого журавлика. Погрався з ним […]...
- ЮПІТЕР Античний бог прекрасну мав можливість Ставати лебедем, биком, дощем, Задовольняти надпотужну хтивість Жінок-богинь і власний плотський щем. Злітало з нього […]...
- “Я думаю, як і чиню…” Я думаю, як і чиню, Але скажи, хіба це горе, Якщо це горе неогорне В своїй сльозі я розчиню? Мій […]...
- “Несіть богам дари! Прозорий мед несіть…” Несіть богам дари! Прозорий мед несіть, Що пахне гречкою і теплими дощами, І золотий ячмінь, і втіху верховіть – Достиглі […]...
- “В зелених переспівах…” Євгену Гуцалові Євгену Гуцалові В зелених переспівах зоряно-криляно-клично Над вічним праполем і небом правічним Душа засвітилася, повна довіри До сизого […]...
- З ГІР НА СТЕЖЦІ На білому тілі берези Хрест витяла людська рука, Вниз кануть зі знамені слези, На стежечку ллється ріка. На стежці мотиль […]...
- ІДУНА від мене йде проміння брость і спів чим був би Асгарт без моєї данини? хто ясність вичаровує і тінь? хто […]...
- ЛІС Вовтузяться в грунті гриби. Цвітуть черемухи млосно. Дубів золоті герби Горять під коронами сосен. Біліють храми беріз. То мудра і […]...
- “Коліма, Кімбая, Сіну…” Коліма, Кімбая, Сіну, Чібча, Муїска, Дарієн – О, ви народи, що в вухо Кличете рондадори! Ви, що куєте богам Коштовні […]...
- ВЕЛИКІ КРАПЛІ ДОЩУ Цей дощ починався якось не так, бо почали падати занадто великі краплі і струмки текли так бурхливо, що трохи не […]...
- БАЛЯДА ПРО БАРОККОВОГО АНГЕЛА Ангел ховався в віялах крил; Шелевіючи смальтою шат, Носив у куточку губ Рожеву, засушену квітку З дитячого молитовника. Оселившися над […]...
- ПІВДЕНЬ Хай Сезан собі малює Пастелеву, мрячну зелень: Я горю тепер стобарвно, Мов Гогенова палітра! – Там ще луком люд полює, […]...
- ПІДЗЕМНА ЦЕРКВА Випитував я декого з старих, Котрі ще ляха й унію видали, Як діялося, що колись було… А що, миряни, слухати […]...
- КІНЕЦЬ СВІТУ Мов бура плахта, хмара круків сідає на дахах бриластих, і місяць, звівши сині руки, немов пророк, став місто клясти. За […]...
- ПОРЦІЯ в моєму володарстві медвідь бере цигана на ланцюг загадує йому танцювати бик перетягає крізь ніс тореадора сережку обтикує його бандерильями […]...
- “Як широкі землі божі…” Як широкі землі божі, Все тут має свою ціль, В небо лине запах рожі, Роси кануть в чашу зіль. Легіт […]...
- 1. ЄДИНОРІГ Єдина. В лісах застає мене темна година, як музика в місті зненацька за рогом. Я чую: пасеться узліссям єдино – […]...
- ЯК БРАЛИ ДЗВОНИ Ранком, як стало лиш світати, Прийшли під церкву царські слуги. Як стали дзвони забирати, Понісся плач жалю і туги… Так […]...
- ТАК БАГАТО БУЛО НЕВИДИМИХ РЕЧЕЙ Так багато було невидимих речей Без мікро – чи без телескопа, Існували вони лиш у сфері ідей І в казках […]...
- “Осінні хмари, вітри осінні…” Осінні хмари, вітри осінні. Лежу край лугу на свіжім сіні І лину поглядом сумовито За сивий обрій, де зникло літо. […]...
- “Чому…” Чому, не знаю, в полі на світанні мені здається, що пругке колосся – це пір’я стріл, які бринять у грудях […]...
- “Ніч западається. Крикне криком ранок…” Ніч западається. Крикне криком ранок. І сонце вдарить сонцем навсбіч. На лижах вирвусь я за полустанок, Де горло річки булькотить, […]...
- 8. Перед тобою розгортаються Перед тобою розгортаються ліжники зілля ти йдеш і гладиш маків зім’яту тафту і терен ховає перед тобою колючки, копиці сіна […]...
- ЗВУКИ РІДНІ Синь бездонна, ще й грозою прополоскана. Дзвони, дзвони, гул – рікою… …з підголосками. Тільки-тільки-но озветься дзвін церковний, будить щем солодкий […]...
- ХВИЛИНА РОЗПАЧУ О горе тим, що вроджені в темниці! Що глянули на світ в тюремнеє вікно. Тюрма – се коло злої чарівниці, […]...
- 1. ПРИЧАСТЯ Алупка молиться Ай Петрі зеленими обелісками кипарисів. Мавританські вежі палацу ростуть у небо, мов готика. Ливанський кедр підносить чашу суплікацій […]...
- ДО КОБЗИ Кобзо, моя непорочна утіхо! Чом ти мовчиш? Задзвони мені стиха, Голосом правди святої дзвони, Нашу тісноту гірку спом’яни. Може, чиє […]...