ГУЦУЛКА
Сонічко-писанко,
Гори тризубаті,
Боре-колисанко
В зорянім багатті,
Каменю Писаний,
Скрипко Черемошу!
– Тугу неописану
Збавити не можу.
(3 votes, average: 1,67 out of 5)
Related posts:
- ГУЦУЛКА Ой на снігу, на морозі бриндушечка сина, – Отак і я, люде добрі, собі сиротина. Та коби ж то сиротина […]...
- БАЛЯДА ПРО ОПРИШКОВУ ЛЮБКУ – Не вдивляйся довго в річку, Затуманитись може голівка. – Обертаю це люстро прозоре У шалену крутіж чорнозору! Навіжена, в […]...
- РОЖЕВОГРИВИЙ КІНЬ Рожевогривий кінь б’є копитом небо, Дзвенить Писаний Камінь. Ірже у вузькому руслі Черемош, Скований огир. Іде непорочна ікона, Несе в […]...
- НА СИНІ ВЕРШИНИ На сині вершини, на білі берези Розсіяв я тугу з болотних долин, По горах розсипав святі мої слези – Розвіялись […]...
- IV. “Де ти?” Де ти? Хто розв’язав шнур простору, вузлом якого ти була? Не можу я, не можу протверезіти від обезсилюючого алькоголю логіки, […]...
- “Тугу мою, невтоленну скорботну…” Тугу мою, невтоленну скорботу, Не погасити риданням гучним. Знав я жалі, погамовні достоту, – Тугу мою не здолати нічим. Наче […]...
- “Гей, піду я в ті зелені гори…” Гей, піду я в ті зелені гори, Де смереки гомонять високі, Понесу я жалі одинокі Та й пущу їх у […]...
- Метелик нічної веселки метелик нічної веселки з гір що димлять від спеки у складках туніки з каменю орхідеї почали перетворення риби крилаті й […]...
- “Я без тебе не можу бути…” Я без тебе не можу бути… І з тобою не можу теж! Ой зеленої скільки отрути Нині в серце моє […]...
- СПИНИ МЕНЕ Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж […]...
- “Ой, гори ж мої, гори…” Ой, гори ж мої, гори Високі, зелені! Чи заплачете ви, гори, По мені, по мені? Чи заплачете ви, гори, По […]...
- “Простір співучого каменю…” Простір співучого каменю Через залізну мережку Впускає вуличний гамір Старої дільниці. Діва Марія з Трастевере Схожа на княжну Візантії. Так […]...
- “День розтане в тихому багатті…” День розтане в тихому багатті, Догорить в калиновім вогні І спаде на золоте латаття, Наче попіл, в сивім тумані. Там […]...
- БЛАЗЕНЬ Кричав на базарі блазень : “Коли зустрінеш людину, поцілуй землю і зведи руки до неба. Лежать усюди уламки фігур з […]...
- “Смолу зі смереки…” Смолу зі смереки – сльозу материнську – Візьму талісманом в дороги далекі. Ненько гуцульська, не плач, не журися, Чекайте на […]...
- НА ОЗЕРІ ПІДЗЕМНІМ Ту стань! Підземне море В Гадес ввійти боронить, Бач, хвиля берег боре І в камінь глухо дзвонить. Без вітру плещуть […]...
- В КРИМУ (уривок) Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в […]...
- “Останній сніг приречено білів…” Останній сніг приречено білів, Струмочок перший жебонів у тиші, І урочистий клекіт журавлів Стояв до ранку в зорянім узвишші. А […]...
- “Раптом та ніч, уповання довгого трунок…” Раптом та ніч, уповання довгого трунок, задихаюсь і рвусь, як натягнений смик В павутинні панчіх ноги твої, як струни, в […]...
- “На зорях твоє ворожіння?…” На зорях твоє ворожіння? На зорях ворожу. Різдвяна вела вівчарів. Привела різьбярів. Я знаю цю древню різьбу. Так різьбити не […]...
- “Не раз, як сонце лягне за горою…” Не раз, як сонце лягне за горою Й на плесо моря впадуть фіолети, Іду до твого тихого покою, Як хорий […]...
- “Так хочеться побуть на самоті…” Так хочеться побуть на самоті, Посидіти в задумі при багатті, Згадати дні дитинства золоті, Літа юначі, мріями багаті. Так хочеться […]...
- “Невже празниковий розходиться люд?..” Невже празниковий розходиться люд? Не свято, а битва. Я можу молитись Тобі тільки тут, хоч це – не молитва. Не […]...
- 5. Вечір із прабабкою як я мала п’ять років у нашій комірчині поселився маленький чорт я носила йому їсти говорила з ним бувало коли […]...
- “В зорянім серпневім павутинні…” В зорянім серпневім павутинні Нап’яли блискуче полотно. Просто неба, у дворі правління Леніна показує кіно. Чорно-білий фільм, але багряні Юрми, […]...
- “Є різні ватри. Є ватрИ…” Є різні ватри. Є ватрИ, що з довгими прийшли ночами. Горять в снігах під небесами на голому джубрі гори, горять […]...
- ЗАПАХУЩИЙ ТРАВЕНЬ Благословенні зруби й полонини, Що вас я хочу в безнадійні ночі! Як добре – там – знайти зорю пророчу, Дзвонити […]...
- МУЗИКА, ЩО ПІШЛА Коли вона плелася в коси, Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? В таку […]...
- АПОКАЛІПСИС Підводяться, мов сонні, велетенські леви, силюети тяжких, прирослих до землі, кам’яностопих тюрем і в’язнів по ночах відвідують коханки і комети, […]...
- “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
- 1. “Я заліз у тугу, як в тогу чи в робу…” Я заліз у тугу, як в тогу чи в робу. Моя ніч – ніби голка в горлі вічна. Я собі […]...
- “Запах вологий запах паші…” Зап ах вологий з апах паші В сухому сяєві Стожар, І вже почав в багатті нашім Дрімати жар, куняти жар. […]...
- ПРЕДСОНЦЗОРЯ Моя голова, як великий дзвін, дзвонить од чайно в присмерк, а серце потрапило в каламутний плин, де нема ні сигналів, […]...
- ПРАВООБОРОНЦІ Газдівський сину з томиком Франка, Зростав ти беркутом на Підкарпатті. Твоя, Павличку, кована в багатті, Гряде постава, мудра і струнка. […]...
- “Чому я жінка й не можу…” Чому я жінка й не можу Викладати в каштановій Падові Білу магію? Близько було б до каплиці Джотто, До чудес […]...
- НА СВІТАННЮ Із води із океана там вона далеко вийшла. І такеє в неї видно – одірватися не можу. Підняла вона коліно […]...
- ТУГА ЗА МИЛОЮ Із-за гори, із-за ліса Вітрець повіває; Скажи, скажи, тихий вітре, Як ся мила має?! Чи здорова, чи весела, Личко рум’яненьке, […]...
- КУЛІШ Давно в труні Тарас і Костомара, Грабовський чемний, лагідний Плетньов… Сивіє розум і холоне кров; Літа минулі – мов бліда […]...
- “Мій друже! Не можу казати Вам…” Мій Друже! Не можу казати Вам “Ексцеленціє”. Мудреці-португальці Кличуть мене “Vossa Excelentissima” Це – суперлятив. Не личить мені коло себе […]...
- “Снігами вітровінь поля відволочила…” Снігами вітровінь поля відволочила, Прижовклено збіліла далина – Дніпровими високими очима Дитинносіро глянула весна. Весна моєї вільної надії! Гінка тремтінь […]...