АНАТЕМА
Усіх, хто гендлював
Твоєю цнотою,
Святотатців із шулічим пазуром,
Упирів з кровожерним горлом,
Сліпих до твоїх стигмів,
Глухих до пісні і лементу,
Хто гуляв по твоїх згарищах,
Хто здер шкіру з твого обличчя
Собі на чоботи –
Проклинаю.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)
Related posts:
- “Найдовша з усіх доріг…” Найдовша з усіх доріг – Дорога твого приходу. Найбільша з усіх таємниць Таємниця твого обличчя. Ми прощаємося на день, Ніби […]...
- ДО РИГИ Із твого чуба – волосинка я, В очах твоїх – одна сльозинка я, Твоїх шовків – єдина нитка я. Ти […]...
- КАССАНДРА беру своє звітріле обличчя й занурюю в дзеркало там світиться біла скеля і горять два холодні колодязі над мовчазною брамою […]...
- “Я люблю обличчя зміненість…” ХVІІІ Я люблю обличчя зміненість І ще щось, що в тобі Я люблю твоїх губ рубіненість І ще щось, що […]...
- Україні Ти синім небом дивишся на мене, ‘ Щоб я, бува, душею не зачах. В моїх ночах – тополь свічки зелені, […]...
- НІЧНА ВТЕЧА Жінка, що божеволіє, годуючи публічні телефони, з роззявленими ротами, в якої очі міняться, як газ, і на голові б’ють крила […]...
- “Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь…” Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь. Проходь. Сідай. У дні оці і ночі Вчорашніми очима я дивлюсь В твої […]...
- ВІСІМ ОЧЕЙ Вісім очей, я маю вісім очей – одні очі, щоб бачити мою шкіру, що жде повороту твоєї із пасовиськ туману, […]...
- ЗИМА О мамо, мамо! Хвилі щасні, Неповторима оп’янілість. Твого обличчя чиста совість І пере твоїх солодка білість. Коли, чолом схилившись милим, […]...
- “Помий собі обличчя до краси…” Помий собі обличчя до краси водою джерела жертовного, де мочаться топільниць голоси. Помий собі обличчя до краси. На судний день […]...
- СТАРИЙ ПОЕТ Колами спогади білі у сіті марив жаских. Заховані в чорному зіллі, в’ються вовчі стежки. Схрещуються на скронях сліди непрощенних ніг. […]...
- ПІСНЯ ПРО ПІВНЯ Грудка багряного крику, в чоботи взута червоні, ходить подвір’ям широким, мов по зеленій долоні. Косу тримає на крилах, косу веселу […]...
- “Край тіні власної ти, матінко, сидиш…” Край тіні власної ти, матінко, сидиш, покрай життя, покрай своєї долі, і зеленіє в затінку спориш, і високо тобі, як […]...
- “Затям собі на віки вічні…” Затям собі на віки вічні, – Навіки в собі загублю, На березні свої і січні, На тихі тиші і на […]...
- СВЯТА І ЧОРТ В коконах ікон заклякли вікна, і в сукні всеношних сонні стегна. Різноколірові миті квітня в зóлоті старих мозаїк стигнуть. На […]...
- “Ти пахнеш, наче конюшина біла…” Ти пахнеш, наче конюшина біла, Я ж підійшов до тебе, ніби кінь, Губами доторкнувся твого тіла, Де повно ніжних, тайних […]...
- Цей вітер що перестрибує цей вітер що перестрибує цей дощ із довгим волоссям подати руку я випила плинну зорю на кожен мій палець сідає […]...
- 29. В ПОКОЇЩИ ТВОЄМ У голос Твій звину свої пісні й обезголошуся. Із подиху Твого вдихну безмежности і задихнуся. В покоїші Твоїм нап’юся тишини […]...
- КАЇНОВІ Не сховаєш обличчя в речей тихих плесах, бо море його шумить. Безумна жертва піднесених весен не дасть відпочити на мить. […]...
- ПІСНЯ ЖІНКИ ПІД МІСЯЦЕМ Місяць кохати хоче, він пісню кличе щоночі, та заворожене ніччю в камінь його обличчя. Збуджений юнак снами, в злобі закляклій […]...
- ДОСВІТНІ ДУШІ Ще б кілька слів, хоча би зо два, і все – на місці, все – як слід. Лежить у голові, […]...
- “Чи вам не здається, що гру ви програли, маестро?..” Чи вам не здається, що гру ви програли, маестро? Програли тоді, коли тільки затіяли гру. І спільно із вами у […]...
- МАРІЇ Якби помножити любов усіх людей, ту, що була, що є й що потім буде, то буде ніч. Моя ж любов […]...
- “Не відболів, не відкохав…” Не відболів, не відкохав – В любові ще, мабуть, поглибшав, На серце світлу тінь поклав Твого коханого обличчя. І прагну, […]...
- ДУДАРИК Коли б тобі горенько та печаль, То ти б вийшов на вулицю та й кричав. Пісня. Голосять баби на згарищах, […]...
- ЛЕГІНІ Молодий Івасюк, молодий Білозір – Української пісні легіні, Ви долали світи і сягали до зір, Дарували любов Україні. Надихали усіх […]...
- БУКЕТ Я буду долго Гнать велосипед. В глухих лугах его остановлю. Нарву цветов. И подарю букет Той девушке, которую люблю. Я […]...
- “Наснилося, з розлуки наверзлося…” Наснилося, з розлуки наверзлося, з морозу склякло, з туги – аж лящить. Над Прип’яттю світання зайнялося – і син біжить, […]...
- XLIII. “Де ти?” Де ти? У лябіринті твого тіла тебе шукаю. Немов луна, літають мої руки по білих коридорах твоїх членів. Знайти, як […]...
- “Твоїх боюся поцілунків…” Твоїх боюся поцілунків, Моїх не бійся ти. Мій дух позбавлений ладунків, Ти будеш легко йти. Твого боюся я пришестя, Мого […]...
- СЕРЦЕ (Уривки) Солодко й тоскно, ах!.. Це кохання нестримне лине, і розлука встає, як жах, Срібло озер, України в твоїх очах, єдина!.. […]...
- “В гуцульській хаті на печі…” В гуцульській хаті на печі В куточку сушиться пшениця На калачі. На тій пшениці удовиця, Немов на подушчині, спить. Їй […]...
- МАТЕРІ За сполохами, за громами, За вибухами, за димами, За дорогами, за роками, За сторіками, стоморями Голосу твого не почути, Образу […]...
- “Горноброва, пожежностанна…” Горноброва, пожежностанна, снами виміряна і трачена, зголоднілим поглядом спалена, непокірна, нічна і лячна. Як твоє розпросторилось тіло! Як прозріло мені […]...
- XI. “Я хочу пам’ятати…” Я хочу пам’ятати тільки твоє обличчя, бліде, як кущ бузка на розі темної вулиці. Все є неважне! Я хочу тільки […]...
- “Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна…” Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна, Кола твого наймення губи мої не розімкнуть, Світло розтане, як сніг: темно буде і […]...
- ЛИЦЕДІЙ Загадка для нас – таємниче життя лицедія. Ховає завіса мінливу подобу лиця. Несе лицедій крізь думки і примарні надії обличчя […]...
- МАНДРІВНИК Куди жене тебе воля, нестримний мужу? В твоїм волоссі клубляться дикі вихри, Негода карбує твоє обличчя, як скелі, Твої очі […]...
- ПОКЛОНІННЯ ІДЕАЛЬНІЙ ЖІНЦІ II Твій рот кривиться від соку троянд, які ти пожерла, і який капає з одного з його кутків, пелюстки прилипли до […]...
- КРАЇНІ ЧОРНОГО ЖИТТЯ ти гострим вітром врізуєшся в груди, ти білим болем ниєш у легенях. країно чорного життя, дорога круто кинулась в ногах […]...