ШЕВЧЕНКО

Де сон, де син, де тисячі синів
Сплять тисячними снами й переснами –
Не спить один там Сон з усіх тих мертвих снів,
І Син один не спить між тими несинами.
Той Сон і Син не гойдані ніким.
Хіба що рабством! рабством! рабством!
Де не живи – їх образу не кинь,
Бо не спрочуєшся, як збрешешся ти раптом,
І станеш підспівайлом стягачів,
Що над тщемальством тщенародів в світі
Деруть удень, здирають уночі
І дух, і шкіру, й сльози непролиті.
І станеш ти новітнім байстрюком
Із випеченим серцем в чорносилі,
І житимеш ти ситим мертвяком, –
Та Син і Сон згризуть тебе й в могилі!..
Той Сон – вітрило нації. Той Син –
Безсмертя нації на всі літа і всевіч.
Бодай принаймні відствітом косим
Упало б щастячко на сліпоту і неміч
Отих рабів німих… Самому заніміть
На гнівній палі правди понад сміттям!..
То – Сон-Шевченко висневий століттям
Для пробудіння всіх синів й століть.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

ШЕВЧЕНКО (Сонет) Це – буремно випнуте вітрило, Що човна нестримано жене. Це – велике серце вогняне, Що над степом сонцем засвітило. Стомогутньо […]...

ШЕВЧЕНКО Не поет – бо це ж до болю мало, Не трибун – бо це ж лиш рупор мас, І вже […]...

“На обрії біле вітрило…” На обрії біле вітрило, І небо із морем злилось. Не все, чого серце хотіло, А все-таки дещо збулось. Що сіялось, […]...

Т. Г. ШЕВЧЕНКО ПЕРЕД ПАМ’ЯТНИКОМ МИКОЛІ І Важкий лютневий лід, в якому тріснув човен, синіє грань води, що імені збулась, і зерна вільхові із білої полови насіялись […]...

СКІФСЬКА КОЛИСКОВА Колесо котить себе. В голосі колеса сухо. Степ даленіє в рябе, Дихає спеченим духом. Дим засина з колоском, Сплять жеребці […]...

ПІСНЯ СІРОМАНЦЯ Познайомився з лісом, травою, грозою, І на лапах моїх доцвітає весна. Походив по снігах, понапивався водою, Понаслухав рушниць – їм […]...

“Злягло та й спить…” Злягло та й спить… Хай спить, допоки спиться, І не будім, і не тривожмо сну, Тривожно й так, жорстким часто […]...

ШЕВЧЕНКО Крізь хмару – хмара, крізь зорю – зоря, Крізь долю – доля, через сутність – сутнє. Отак крізь мужню музу […]...

ШЕВЧЕНКО я зашкодив сатані і тепер діла пропащі із кумедних валунів обізвався дикий пращур перестріне на валу і гаркаво засміється гляньте […]...

ШЕВЧЕНКО Не пишний монумент із мармуру Ти залишив по собі, коли туди відходив, звідкіля немає вороття. За бронзу й мідь тривкіше […]...

НА СМЕРТЬ ШЕВЧЕНКО Не предавайтесь особой унылости: Случай предвиденный, чуть не желательный. Так погибает по божией милости Русской земли человек замечательный С давнего […]...

ШЕВЧЕНКО В ВІННІПЕЗІ А. Драгоманові Чоло – як сонце! З-під навислих брів Зорить поет на простір Манітоби, На злет ланів, на вуличні оздоби, […]...

ШЕВЧЕНКО Люблю Отчизну я, но странною любовью. М. Лєрмонтов У мене дивна. Не прикрюся, коли я знов Не догодив вам. І […]...

СТОЯВ ШЕВЧЕНКО НАД НЕВОЮ Мела зима над Петербургом. З Адміралтейського шпиля Зривалась буря, і земля Гула, як дзвін… З постійним другом, З своєю думою-журбою, […]...

ШЕВЧЕНКО (Заклекотало десь у горлі…) Заклекотало десь у горлі Клубком із крони і зо сліз – І крила, що були униз, Розкинулися, яко орлі… “Нізащо […]...

“День, як зiзнання у любовi…” День, як зiзнання у любовi, Весь розпрозоривсь i навис. Ще квітнуть зорi, i в дiбровi Ромени щс не одцвiлись. День, […]...

МИР Світає. Спить дружина. Спить дочка… Мені ж не спиться. У вікно прочинене дмухнув червневий чистий вітерець і ледь торкнув листок […]...

РОСІЯ Країно, що страждаєш на комплекс материнства і обмотуєш інші нації колючим дротом своєї любови, хіба не знайдеться серед твоїх синів […]...

МАТИ Відступають довгі колони. Пил доріг і патронів мідь. А вона голови не клонить, Біля тину сама стоїть. І не страшно […]...

ОСІНЬ ЖАГУЧА Вечірній сон закоханого літа і руки, магнетичні уночі. Вродлива жінка, ласкою прогріта, лежить у літа осінь на плечі. Дозріла пристрасть […]...

РУССКИЕ ПЕСНИ Как сроднились вы со мною, Песни родины моей, Как внемлю я вам порою, Если вечером с полей Вы доноситесь, живые, […]...

Земля химер Безпросвіття моєї нації – три століття реанімації. Гнала, гнала – й загнала коня під Москвою козацька січ. і нема українського […]...

ПІСНЯ БАДЬОРИХ БРОДЯГ 1 В дорогу! Щоб сонце нам світило, щоб ясен круг горів нам угорі. О ти, шляхів безкраїх дивна сило, що […]...

Верховинська ідилія Краю мій карпатський, світку мій чудесний, дай тебе любити за високі весни, коли сіють небо по землі лелеки і скликають […]...

“Минули літа молодії…” Минули літа молодії, Холодним вітром од надії Уже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті, Нема з ким тихо розмовляти, […]...

ОДИН ОДИН Число Що Манить Все Мою Уяву Йому На Славу Вірша Пишу Я. Не два Не три Не п’ять Не […]...

МАНА Є в нас плесо; осокою Поросло кругом; Посередині плавочки Плавають рядком. І ростуть над плесом вільхи І гнучка тала, І […]...

“Що робить сонце уночі…” Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить […]...

ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? – Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана […]...

Майнуло життя майнуло життя хустиною на прощання чи це вітрило китайка на мої очі? я вже без гордости без бажань звільнена і […]...

ПЕРША КОЛИСКОВА Спи, моя дитино золота, Спи, моя тривого кароока. В теплих снах ідуть в поля жита, І зоря над ними йде […]...

Потворні дощ покора і спасіння потворні дощ покора і спасіння потворний сад де вигуки і зграї і самота що лузає насіння над тілом молодого самурая […]...

ХУСТКА У кровавье море сонце ся топило; Молоденьке дівча золотом ї шило. Золотом ї шило, мудро забирало, А личко-лелію сльозами вмивало. […]...

“Ваш родич Макіявеллі…” Ваш родич Макіявеллі Не зовсім мене вдовольняє, Але в нього принаймні Послідовність ідеї. Між звичками – певно найгірша: Простолінійність. Таку […]...

“Ходімте в сад. Я покажу вам сад…” Ходімте в сад. Я покажу вам сад, Де на колінах яблуні спить вітер. А згорблений чумацький небопад Освітлює пахучі очі […]...

“…Ви чуєте? Ви чуєте – він спить…” …Ви чуєте? Ви чуєте – він спить! Я жду вас, товариство, як епоху! Не дай вам Бог його в мені […]...

ДАЛЕКЕ ЛІТО Так пусто літо відійшло – вже й не дотягнешся рукою, бо, мов туман, тоненько скло між літом стало і між […]...

“Синій сон у небесному морі…” Синій сон у небесному морі, Сплять часи, і віки, і літа. Я лечу у сіянні прозорім, Труться зорі німі об […]...

“Вже сказано “ні” в одлетілому літі…” Вже сказано “ні” в одлетілому літі, Хоч вчора-звечора було іще “так”, Червоно та біло у жовтому житі Зацвів та опався […]...

ЧУЖЕ МІСТО Під сонцем вечірнім багряняться шиби, у стрижених парках виблискує листя, на гаснучім небі, мов мертві риби, гойдаються хмари свинцево-сріблисті. Дай […]...

Related posts: