Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Довго-довго давнє літо давніло…”

Довго-довго давнє літо давніло,
Де не йшло – стояла синя мла.
Мамалижна хмара на Молдавію
Ще одну рябеньку повела.

Їм услід і жалібно, й волого
Сів дивитись камінь при воді…
Будяки малиновоголово
Про сніги подумали й собі.

І зібралась, чи збирать-збиралася
У дорогу неба течія…
З будяками тихо привіталася
Малинова молодість моя.

Добрий день – сказав сьогодні вечір,
На дал ечу налягло крило,
І завдала ластівка на плечі
Хліб і сіль, і літо, і тепло…

1974

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)

“Довго-довго давнє літо давніло…” - ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА
«