“Ця казка на білих лапах…”

Related posts:

1. “Зимувала у стайні між овець білих…” Зимувала у стайні між овець білих, серед білих і сивих. І носила отаву і на хвою стелила, над ягням голосила. […]...
2. КАЗКА Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – […]...
3. “Вони ще діти в білих рантушках…” А Марічку габи взєли, поглинула річка… Вони ще діти в білих рантушках, у плесі темнім, дебрі темній граються, а вже […]...
4. КАЗКА Ця казка дивна і стара, як пошуки святого руна: Христос приходив до Дніпра, щоби повергнути Перуна. Перун сказав: “Не розіпни…” […]...
5. ПРАГНЕННЯ БІЛИХ НОЧЕЙ Я ними снив, я прагнув їх давно, Вони всякчас жили в мені, мов казка, Якої я наслухався малим, Якою я […]...
6. О ВРЕМЕНАХ ЛІТНІХ І О ЗИМНІХ Бог-господь сотворив нам времена і літа, котрії будуть трвати до кончини світа. І часи теж всякії од нього створенні, но […]...
7. “Маятник натомився…” Маятник натомився. День, ніч, Літо, зима – Дебелу тишу гойдай, гойдай, Маятник дихає, як ранений. А чом я не чув […]...
8. ПОРТРЕТ БАТЬКА Тато був скупим на ласку, цілуватись не умів. Клав долоню, наче праску, на чорнявих пустунів. Тато хмурився невміло, був нещедрим […]...
9. “А та хата…” А та хата – Хата на канатах; I таланило, коли на латi Будь-де летите… Ледь дуб У гiллi – гу!.. […]...
10. ЗИМОВА КАЗКА Була зима і сніг пухнастий, І присмерк синій, як сапфір, І місто тихе, срібношате, Колихане в колисці зір. На закруті […]...
11. НЕ СУМУЙТЕ Низько, низько похилилась Наша рідна хата: Не єдна любов до краю Більше з братом брата; Там, де кров лилась річками […]...
12. ГРИВКО І СИВКО Оден господар мав два сторожі при хаті, А то такі, що пошукати! Лиш що Гривко лінивий трохи був І в […]...
13. ПОВЕРНЕННЯ А хата крейдою біліла І осипалась, ніби мак. Та хата знов мені боліла, Немов не хата, а тюрма. Їй все […]...
14. Казка про макове зерня Була собі рука, Ручиська п’ятипала. Планету всю вона Під себе підгрібала, – Як макове зерня, Терзала її, М’яла. Минали дні […]...
15. ВОНА Вона мене оболесила, вона мене занадсонила – Мені ж здавалось, що підійме мене до вершин! Ах, невже вона навіки серце […]...
16. КАЗКА Колись давно вона була одна у матері і батька. Звалася царівна. ти прийшла до мене кладкою весни, теплі стопи вигрівали […]...
17. “Спорожніла хата…” Спорожніла хата – Мама із татом На галицький цвинтар переселились. І в трьох кімнатах ще не прибратих Наша скорбота, печаль […]...
18. МИКОЛА ЗЕРОВ. 1937 ці надужито кволі небеса – їх сонна міць навздогадки бісила. яка зима! яка душа красива мій наголос від голосу спаса… […]...
19. ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ Тихесенький вечір На землю спадає, І сонце сідає В темнесенький гай. Ой сонечко ясне, Невже ти втомилось, Чи ти розгнівилось? […]...
20. ОЙ, РАДІЄМ НЕ ДАРМА + Ой радієм недарма: Чарівниця зима Простелила килими Радо гратись вийшли ми. Гей, гу! На снігу Погуляти вийшли ми. Біло, […]...
21. РІЗДВЯНА КАЗКА М. К. Що за дивна то новинка Стала в лісі – Засвітилася ялинка На узліссі! Свічечок на гілках – сила […]...
22. “От і знову в позолоту…” От і знову в позолоту Одягаються Карпати – Літо скінчило роботу, Літо хоче подрімати. Ти ж трудися на здоров’я, Люба […]...
23. ДАВНЯ КАЗКА ( IV ) Кажуть, весь поміст у пеклі З добрих замірів зложився! Для пекельного помосту І Бертольдо потрудився… Вже давно Бертольд вернувся Із […]...
24. ПОЕТИ 1825 РОКУ На лютім сонці закипали сосни І в ніч стікали терпкістю смоли. Ми в літо йшли, і звідти – в ранню […]...
25. Меж білих околів кастор і полукс меж білих околів кастор і полукс судяться за весну мо повизбируєм їх по людськи в одну труну заради марії заради […]...
26. “Сама собою річка ця тече…” Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені […]...
27. ПЕРЕПІЛКА В присмерку липнева далина, Тепле літо на сопілці грає. Прихилився вечір до вікна І мене любов’ю огортає. А із поля […]...
28. “Минають дні, минають ночі…” Минають дні, минають ночі, Минає літо, шелестить Пожовкле листя, гаснуть очі, Заснули думи, серце спить, І все заснуло, і не […]...
29. “Одна нога в стременах…” Одна нога в стременах. Сніги. Вітри. Зима… Розрубані рамена, І голови нема. А кінь стоїть і дремле: Куди ж його […]...
30. ДУМА-КАЗКА ПРО ДІДА Й БАБУ, про Курочку рябеньку й Надібку золотеньку ЧОЛОМ І РАЛЕЦЬ МОЇЙ ЗНАНІЙ Як в омряці ночнім народного життя Задниться день ясний духовної свободи, Найперш усіх тогді прокинеться […]...
31. КОЛИСКОВА 1. Заходить за хмари зоря-зоряниця, І гомін стихає кругом, А місяць злітає, неначе жар-птиця, Над сонним і тихим вікном. Приспів: […]...
32. “Зима ще тільки пред’явля права…” Зима ще тільки пред’явля права на володіння небом і землею, іще не засіва, а посіва, а я стою між осінню […]...
33. 1. *** ІВАНУ ПИЛИПОВИЧУ ХИЛЬЧЕВСЬКОМУ Як з тобою ми зустрілись На шляху широкім, Ти заглянув мені в душу Своїм добрим оком І […]...
34. Голубінь Я ще не дивився зблизька на зорі, Я ще не ходив по місячних кратерах, Ще тривога не падає метеорами Щоночі […]...
35. БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...
36. КАЗКА ПРО ЛЕЛЕК ТА ПАВЛИКА-МАНДРІВНИКА І Летіли лелеки У краї далекі. Мають крилечками Помежи хмарками, Ой, та й попід небесами. Жили – не тужили, – […]...
37. ДАВНЯ КАЗКА ( III ) Боже, боже! що то може Наробити серенада!.. Зникла в серденьку в Бертольда Темна туга і досада. Усміх донни Ізідори Був […]...
38. І СТАРОМУ ПРИДАСТЬСЯ ШКОЛА (Народная казка) На славнім Поділю, Там, де хліб по кілю, Десь недалеко Чорткова, Жив кметик заможний, Статочний, побожний, Софрон Крутиголова. Були в […]...
39. ВОСЕНИ-ЛІТО Була мого віку в маї ти моя зозуля. Де взялась шуря-буря, холодом подула! Нас погнала-розігнала, я один зостався. Пройшло літо, […]...
40. СХІД СОНЦЯ ЗАХІД СОНЦЯ весна літо осінь зима ти знаєш усі пори але з кожним сонцем мов народжуєшся знову з кожним заходом відходиш трошки...