“Бездонний провал сатаніє…”
Бездонний провал сатаніє,
І грозить, і звіриться хлань,
Із хлані, що вітер повіє,
Морозить тьма стонів, зітхань.
Скрегоче, гуде у темряві
І клубиться чорним вужем,
Аж блисло огнями у тьмаві!
Який се заклятий терем?..
То пекло! У нім херувими,
Що впали в визвольній борбі,
Риданнями плачуть страшними,
Що сили не мали в собі!..
Хоч плачуть, долоні стискають,
Ненависть палає в очах –
До неба сто рук витягають,
А небо – сповилось в імлах…
(3 votes, average: 2,00 out of 5)
Related posts:
- “Заплакали в небі з жалю херувими…” Заплакали в небі з жалю херувими Над людськими злими судьбами, Ймив голову демон руками багрими І німо залився сльозами… Скотилися […]...
- “Отакого літа ми не мали…” Отакого літа ми не мали: Ластівки дітей собі вже мали, Вище вікон вигналися мальви, Розсміявся на городі мак, І до […]...
- ПЕРА Сизим лугом, сивим сумом над полями, над потоки, над протоки, над ставища відсурмили – відтужили дні за днями журавлі журливі. […]...
- “Заквітчали дівчатоньки…” Заквітчали дівчатоньки стрільцеві(1) могилу, Замість мали заквітчати стрілецькую(2) милу. Невисокий хрест берези заплели віночком, Замість мали заплітати косу барвіночком. Ще […]...
- “Чогось так банно… На душу впала…” Чогось так банно… На душу впала Безмежна скатерть тоски і смути, І серце багне в тиші заснути, Як скорбна пісня, […]...
- “А вже – ані на щогли, ні на сохи…” А вже – ані на щогли, ні на сохи… Побоїще, де вищилась краса, Пиляють дерева, які посохли, І вогнище регоче […]...
- З-ЗА БУЙНИХ РІЧОК З-за буйих річок, де степ і воля, За панські межі, де гніт і кров, До тебе, темна голото гола, Летить […]...
- “Я лиха не знаю, не знаю недолі…” Я лиха не знаю, не знаю недолі! Утіха у мене сестрою! Гуляю, співаю, як пташка на волі, А смуток – […]...
- “Я сам собі тісний…” Я сам собі тісний. Словам моїм так тісно, як сонцю в зворохоблених очах. Як в тріщину на древнім обеліску мурашки […]...
- НАСОЛОДА КОХАННЯ Жаром палає, пашить наше тіло, Чаром сіяють твої ясні очі, Сили охляли, душа оп’яніла, Вкрили нас ніжні пеленочки ночі. І […]...
- “Бурий Захід, брунатний Схід…” Бурий Захід, брунатний Схід Чорні стріли схрестили в герці. Зловороже палає звід – І ненависть горить у серці. Гонить гори […]...
- Роздуми Зелені яблука нестиглі Всю ніч вітри обтрушують І почуття приносять дивні, І щохвилини думать змушують. І сумніви усе не тануть: […]...
- “За птахом піниться вода…” За птахом піниться вода. В малому полі мак червоний Пречисту хмару вигляда І макоцвітний погляд ронить. Не може бути двох […]...
- ТРИ ФРАГМЕНТИ “СЛОВА” 1. Криво летять ратищ іглиці. З хмари латать віщиві-птиці. Чорною гиччю дими ріжуть обрій. Хижо кигичуть птиці недобрі. 2. З […]...
- ПОДИВИСЬ! Подивись: весна устала, Сипле пишними квітками: Подивись: веселим птаством Ожили степи з лісами; Подивись: в безкраїм небі Сонце-велетень палає; Подивись: […]...
- “І знову ті коні… Ті гриви червоні…” І знову ті коні… Ті гриви червоні, В які я чіплявся, неначе реп’ях, Впивалась цупка волосінь у долоні, Луною кришивсь […]...
- ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ За вікнами день холоне, У вікнах – перші вогні… Замкни у моїх долонях Ненависть свою і гнів. Зложи на мої […]...
- НЕПОКОРА Пісню хоробрим шуми, ковило! Далеч ячала, і сонце пекло. Слава борцям! Із-за древнього пня Юний вояк відбивався півдня. Кулі вояк […]...
- ФЛОЯРА Листки дрижать дримбами, Граб обтрясається з червінців, Черемош – сумом по ріні. Буковинські ліси спалахують Страшними пожарами, Кривавлять давніми ранами. […]...
- НЕГР СИДИТЬ ПОСЕРЕД ДОРОГИ І Б’Є У БАРАБАН З барабаном і жалем в очах місить пальцями звуки гугняві, на минулого білих полях чорний спомин бубнявить. З барабаном. До […]...
- У горні сонця у горні сонця полеві трави безвіддя піль несе Пречиста на сивих косах фіолет у серці шпаги всесвітнє горе бездонний біль […]...
- БЕРЕГИНЯ бездонний сон упав на мої повіки богині крилатої з трипільської глини а моє чадо – отара безпастирна – розбрелася по […]...
- ЗЕМНІ ДОРОГИ Чумацький віз чи парокінні дроги, Комфорт сучасних автоколісниць… Як розверстать мої земні дороги – Вони досягнуть астроодиниць. Дорога – це […]...
- НАД РУЇНАМИ I О, плачте, ви, хто сльози ма в очах, О, плачте над руїнами святині! Нехай побачу я ще в тих […]...
- МАСКА Мій друг відкрився. Маску мимохіть Здер із лиця свого і став стіною. Я стетерів. Як блискавка, в ту мить Червоний […]...
- ПРАПОР Не клятвами, не фразою парадною важку собі дорогу прокладаю. Палає світ у битві із неправдою. Іду я поміж сонцем і […]...
- ЗМОВНИКИ М. Б. Під дверима припали, ждучи, Загорнулись в завіси червоні. Наші руки стискають мечі. Кров прибоєм кидається в скроні. За […]...
- “І далі, далі все ми йшли…” І далі, далі все ми йшли Серед туману, серед мли, І враз повіяв буревій Весною згублених надій. Збудилось щось живе […]...
- “Минеться ніч, розвієсь тьма…” Минеться ніч, розвієсь тьма, Просниться чорний сон. Настане день! Життя, весна Загляне до вікон. Та нім мине недолі час, Нім […]...
- “Покинув я пристань діточого раю…” Покинув я пристань діточого раю І виплив на повний безкрай океану, І вдарив по хвилях батіг гурагану, А я біля […]...
- “Коли останнє відцвіте суцвіття…” Коли останнє відцвіте суцвіття І доля зрадить моряку в плавбі, Все до останку ми залишим дітям – Одну лиш пам’ять […]...
- БУЗОК І грішне, і святе Єднають сили вищі. І весело цвіте Бузок на кладовищі. Ніхто з людей за те Не гудить […]...
- НЕРІВНИЙ ДВОБІЙ Синок не знає страху, мене одважно б’є… Ми граємо у шахи чи то в життя своє. Ми погляди схрестили в […]...
- ВИПРАВДАННЯ Даруй вологу, що тремтить на віях, – Я нею спрагле серце орошу. То ти свята для мене, то повія, – […]...
- СУТІНЬ Долоні сну в весінніх сінях лягли на струн прощальнім шумі. В твоїх очах блакитна сутінь. Не дно кларнета – дно […]...
- Я знаю силу слова Я знаю силу слова – воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. Воно проміння швидше, в нім […]...
- ПЕРШИЙ СНІГ Кривавий, як очі, що не спали до теж кривавого світанку, мучені жорстоким тираном- невротиком мозку, як ті, яким не вистачило […]...
- ДВІ ПІСНІ I Я бачу все : час зморшками обличчя зриє, а теплі коси вкриє іней незчисленних зим. Я бачу… Висохлі уста, […]...
- ПРОРОЦТВО 17-ГО РОКУ Гранітні обеліски, як медузи, Повзли, повзли і вибилися з сил – На цвинтарі розстріляних ілюзій Уже немає місця для могил. […]...
- СИМФОНІЯ НОЧІ І Я притаївсь… я пітьму не збуджу Необережним рухом… Бентежних дум намистечко нижу І в царстві сну Мовчання таїну Ловлю […]...