У горні сонця

Related posts:

1. “В сивих травах…” В сивих травах – у сивих росах відходила любов моя. Перев’яла трава в покосах, здаленіла днів течія. Тротуарами по асфальті […]...
2. РАДІСТЬ Прилинь до мене й принеси Свіжість піль на твоїх долонях, Піль, що лящать перепілками й польовими кониками, Піль, що дишуть […]...
3. МАЛЕНЬКІ СОНЦЯ Минула ніч, і сонце білогриве Несе на тросі огненному день, І блискітки, швидкі та метушливі, Стрибають на асфальті де-не-де. Мовчать […]...
4. HEIMWEH Десь до осель далеких, Аж за Дністер і Збруч, Летить наш тужний клекіт, Як журавлиний ключ, Летить, як той трикутник, […]...
5. “В Вас стільки сонця золотого…” М. Фабіановій В Вас стільки сонця золотого, Блакиті чистої, тепла, – Неначе з краю чарівного Вас хвиля моря принесла. І […]...
6. “До мене в сні злітались слів рої…” До мене в сні злітались слів рої, Рядки сплітали у дзвінкі катрени. Скажіть, святі мучителі мої, Чому ви вранці не […]...
7. Після заходу сонця почни Після заходу сонця почни міркувати про чорний букет, про аналіз вмирання весни на ерзацах веселих анкет, жалісливу повію Жанет – […]...
8. ЗАХІД СОНЦЯ У ПАРАНІ Семираменні свічники аравкарій Позапалював вечір; перелилася соняшна лява За кобальтову гору. Дзвони: Богородице Діво… Присмерк наляг жорнами на душу. Далеко […]...
9. З ПОЛОНУ Згаса днина. Плакав дзвін, І промінь сонця блід, В село з далеких ген сторін Прибився інвалід. В душі незгоєній ніс […]...
10. “Я стільки сонця в очі взяв…” Я стільки сонця в очі взяв, Що навіть, як зніму повіки, Мені для мрій І для уяв Його вже вистачить […]...
11. 10. На сході рожева заграва На сході рожева заграва чи яблуня так розквітла? Грядеш по коліна у травах, Мати предвічного Світла. Тут зілля жде на […]...
12. “Не зірвеш сонця, кат, з небес…” Не зірвеш сонця, кат, з небес, Не зірвеш України стяга! На вашім боці сам Зевес, На нашім боці перевага. 23.ХІ.1920...
13. СХІД СОНЦЯ ЗАХІД СОНЦЯ весна літо осінь зима ти знаєш усі пори але з кожним сонцем мов народжуєшся знову з кожним заходом відходиш трошки...
14. ВЕЧІР Сонце навзаході. Довшають тіні. Смужка кільватера голуба гасне поволі на морі самотнім, наче у серці самотнім – журба. Все. Довершилося. […]...
15. “На захід сонця гнесь кедрина…” На захід сонця гнесь кедрина, Шумить зі скель в вечірню даль, На берег моря хуртовина Викочує кораль… І чують кедри […]...
16. СЕЛО (“Корови моляться до сонця…”) Корови моляться до сонця, що полум’яним сходить маком. Струнка тополя тонша й тонша, мов дерево ставало б птахом, Від воза […]...
17. “Рожева квітка сонця…” Рожева квітка сонця Над морем голубим. І прибережні сосни, І хмарка-пілігрим. Оглянешся довкола – Намети, люди, пляж. Спокійні виднокола, Курортний […]...
18. “Я напився сонця з твого тіла…” Я напився сонця з твого тіла, Я від нього стільки взяв тепла. Та краса мені перетекла – Голова йшла обертом, […]...
19. “Я – як і всі. І штани з полотна…” Я – як і всі. І штани з полотна… І серце моє наган… Бачив життя до останнього дна Сотнями ран! […]...
20. “На захід сонця моляться тополі…” На захід сонця моляться тополі, Вертають люди з поля до села. Яри й долини залива імла, І встали зорі, несміливі […]...
21. КРУГ СОНЦЯ СПУСКАЄСЬ Круг сонця спускаєсь на срібні корони Верхів з ледовими полями, В далекому скиті проснулися дзвони І дзвонять ярами-світами. Під облаком […]...
22. “Тепліше не в горах, де ближче до сонця…” Тепліше не в горах, де ближче до сонця, а в долах, де ближче планети ядро. Та квіти – людської душі […]...
23. “Знаю – медом сонця, ой Ладо…” Знаю – медом сонця, ой Ладо, В твоїм древнім тілі – весна. О моя степова Елладо, Ти й тепер антично […]...
24. Скосив мене милий до світ сонця Скосив мене милий до світ сонця, І стала я сіном запашним, А він і не знає – на сіні дрімає, […]...
25. “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
26. “ЩЕ ПОВНІ СОНЦЯ ЛИНУТЬ НАД МАЙДАНОМ…” Ще повні сонця линуть над майданом Високі вікна велетнів стрімких. Здається, й ми здіймемось і розтанем Ген там, де місяця […]...
27. “Часом моє серце такий тисне біль…” Часом моє серце такий тисне біль, Як сумерку тиша понад стерні злине… Розстогнаний вітер гуде серед піль, Стеблом помітає та […]...
28. НА ПІДСЛУХАНУ НУТУ Прийшов до мене біль, Прийшов та й сів за стіл; Ішов від рідних піль, Ішов від рідних сіл… Казав, що […]...
29. СНІЖИНКА Баядерці сніжинка – балерина між небом і землею, спраглому – манна пречиста ні для кого, дитині – мандаля на темному […]...
30. СІЛЬ ЗЕМЛІ Як чумаки колись по сіль ішли від рідних хат і піль, хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли […]...
31. ЛАСКА Сім срібних мечів у грудях: Марія дає мені свій фіолет В абсиді, мальованій синькою. А Той, хто мовчав у ритуалах […]...
32. ДО СХІД СОНЦЯ Якби я повірив, що в нашій країні Тепер сходить сонце, та вже не криваве – Росли б мені в грудях […]...
33. ДНІ НЕЗРИМОГО СОНЦЯ Володимирові Забаштанському Кажеш:”Бачу”, – і жмуряться очі незрячі, і проходить видіть нескінченний парад. Знаєш, пишуть серйозні газети, неначе є в […]...
34. ДУДАРИК Коли б тобі горенько та печаль, То ти б вийшов на вулицю та й кричав. Пісня. Голосять баби на згарищах, […]...
35. ПРЕЧИСТА ДІВО, РАДУЙСЯ, МАРІЄ! У синє море сонце ясне тоне І своє світло, ніби кров, червоне По всій країні доокола сіє; А там зазульку […]...
36. ОБЛУДА Якщо це було, то були твої руки, очі були, груди були, були, було… Була буколіка, буйволиці й буйволи, і червоне […]...
37. ПРОЩІ. За Гейне Лежить козак молодесенький Да на хорування; Коло його стара мати: – Сину мій коханий! Тепер літечко надворі, Ідуть люди в […]...
38. ЗАБОЛЬНИЦЯ За болем, далі – Забольниця… Лікарня на горі стоїть. В мені клубок чуттів роїться, Що кревний біль в собі таїть. […]...
39. ПІСНЯ П’ЯТА. Дума перва ПІСНЯ П’ЯТА. Дума перва Тихий ангел вибирає Душу голубину, Крильми стиха осіняє Мовчазну людину. І всі віри тій людині Приступні […]...
40. САМУРАЙ Самурай учневі: “Щоб стати майстром шпаги, будь майстром гри мікадо. Заки розколеш волос, направ павутину. Заки зруйнуєш царство, забудуй себе”....