“О давня, незагойня рана…”

Related posts:

1. РЕПЛІКА Хочеться казки. Хочеться тиші. Галаси, сурми виснажили мозок. Серце – серце моє ледве дише, Ніби йому дали 100 різок. Хочеться […]...
2. ДАВНЯ КАЗКА ( III ) Боже, боже! що то може Наробити серенада!.. Зникла в серденьку в Бертольда Темна туга і досада. Усміх донни Ізідори Був […]...
3. “З далекого походу…” З далекого походу Вернувсь до мене брат. Одкинув він рушницю, На край стола схиливсь. – Ой що ж ти, брате, […]...
4. КАЛИНОВА МЕЛОДІЯ Нас кликав у пісню Білаш. Він брів по траві білокосій і сіяв тепло… А була ж така приморожена осінь. Він […]...
5. ДАВНЯ КАЗКА ( IV ) Кажуть, весь поміст у пеклі З добрих замірів зложився! Для пекельного помосту І Бертольдо потрудився… Вже давно Бертольд вернувся Із […]...
6. ДАВНЯ КАЗКА ( II ) Літнім вечором пізненько Сам поет сидів в хатині, Так од ранку цілу днину Він просидів в самотині. Тож сидів поет […]...
7. ЧИ НЕ СНІГ Підв’язала осінь китиці червоні, сіла на коня. Прощавайте, села! Блиснули в тумані зіркою підкови, малиновим дзвоном розляглась луна. І, немов […]...
8. ДАВНЯ КАЗКА ( I ) Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове. Та чого […]...
9. РАНА МАЄ ІМ’Я Рана має ім’я, право на здобування щастя, прибуває на поверхню тіла, займає собі місце, розв’язує важкі клунки, засідає до вечері, […]...
10. “Ясна Литво, Міцкевича рана…” Пам’яті В. Креве Ясна Литво, Міцкевича рана, Що в польській нові болісно цвіла! Ти в моря синь простерла два крила […]...
11. Дочекалися. Під небом зацвіла осіння рана З циклу “Нотатки фенолога” Дочекалися. Під небом зацвіла осіння рана – в золотій оселі смутку не живу, а розкошую. Трохи […]...
12. ЯК ІШЛИ НЕКВАПИ ЗИМУ ЗИВУВАТИ У Неквапи білі лапи, А в Невапоньок – свої: Йшли Невапи-непоквапи Зимувати у гаї. А гаї весна любила, А гаї […]...
13. ДАВНЯ ЗВИЧКА Три машини біля двору різко зупинилися. Із машин мужчини вийшли, дідові вклонилися, Привітались та й питають: – Як ви поживаєте? […]...
14. З циклу “ОСІННЯ РАНА” (1915-1916)ПАСТЕЛЬ Блакитні бухти береги І смілість падаючих скель – Як простяглася навкруги Ця моря синього пастель. Хтось плями легко розкладав Рукою […]...
15. ЕЙФЕЛЕВА БАШТА – Ви не були на Ейфелевій башті? О! – цмокає француз. – Це – дивовижа… Що – не були? Не […]...
16. “Давня пісня. Гіркий мотив…” Давня пісня. Гіркий мотив, Не слова, а щемлива рана: Так ніхто тебе не любив, Як люблю тебе я, кохана. Хто […]...
17. NATURA Не випадало вибраться до лісу ції весни… Не пригадаю вже, як хворостинки у гніздо сороки несуть, як на старих пеньках […]...
18. ЦИТЬ, МОЄ СЕРЦЕ! Десь гори зелені та море патлате. Там жінка вродлива сина вродила. Соками повний із хмелю землі, він виріс на горах […]...
19. Володимир Великий Не жили в братерській згоді Святославові сини: Все змагалися за владу, Все сварилися вони. Ярополк убив Олега, Володимир смерті ждав, […]...
20. “Ти вийшла крізь світанок, що зринав…” Ти вийшла крізь світанок, що зринав холодними, терпкими соками, і до моєї пам’яті зайшла м’якими кроками. І ще одна мандрівка […]...
21. БЕРЕЗІЛЬ А весни так хочеться, (дай, Боже, весни!), бо душа полощеться в прикрощах сумних. До весни йде Стрітення, (дай, Боже, добра!). […]...
22. ПРО ПІВНЯ Хоч півень п’є воду холодну, Але як вогонь палає: У півня червона корона І борода червона; У півня червоні очі […]...
23. “Не відав, ні, той вершник, хто і нащо…” Не відав, ні, той вершник, хто і нащо збивав його на землю, як в кіно. Чекала ти його, дітородяща. На […]...
24. ВИНОГРАДНІ ГРОНА Немов налиту чашу золоту Пригублюєш і п’єш солодке диво. Звисають пишні грона над п’ястук, Мережані листки відгортуєш хапливо… Як виноградний […]...
25. КРИЛО І КОЛЕСО Коліс природа не створила І навіть не дала ідей. Зате були у неї крила, Що в небо кликали людей. Здригнулося […]...
26. “Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм…” Шукаєм папороть. Усе життя шукаєм. Шукаєм цвіт. Шукаєм віщий знак. Шукаємо тоді, коли смеркає, таємний, темний цвіту зодіак. Шукаєм папороть […]...
27. “Були у мене сумніви і драми…” Були у мене сумніви і драми, Я в суть життя по-своєму проник, Аби колись, як взорами рушник, Його у віршах […]...
28. ВОВК ТА ЯГНЯ На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого кусає та ще й б’є – Затим […]...
29. “У здивуванні знов стою німому” У здивуванні знов стою німому: Чи все то сон, чи справді наяву? …З гілок вишневих – дивних космодромів – Бруньки […]...
30. Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...
31. “За Ріпками – схили зелені…” За Ріпками – схили зелені… І поїзд зелений весни Стрімкіш все відходить від мене – Крізь ночі, безсоння і сни. […]...
32. ЗЕМЛЯ І НЕБО Земля ніколи небом не була! Дощем умита й дрібною сльозою, Вона цвіла… О! Як вона цвіла, Щоб стать назавжди з […]...
33. “Конвалії цвітуть у молодій траві…” Конвалії цвітуть у молодій траві, тремтить роса на вічках дзвонів білих. І зацвіла весна у мене в голові, і в […]...
34. 1. V. 914-го Сьогодні перше число мая перше мая веселий день молодої весни. Всі сквери й парки залюднені вдень а ввечері відчиняться сади. […]...
35. МІЙ САД Не знав блискучих фарб весни Мій серед міста сад – Припали пилом ясени, Трава, лапастії клени І осокорів ряд. Я […]...
36. “Пліч-о-пліч сплю з колишнім поліцаєм…” Пліч-о-пліч сплю з колишнім поліцаєм, Що наше військо зрадив у бою. Частенько він мене частує чаєм – І дивно: я […]...
37. Ратай викохує поле Ратай викохує поле, Пілот підіймає небо, Пісню метець плекає, Що у народі живе. Але- Поле родить ратая: А небо – […]...
38. У КИЄВІ НА ПОДОЛІ Йшов професор і зайшов у якусь крамницю. В касу глянув і уздрів свою випускницю. Привітався і сказав: – Я прошу […]...
39. ТИ ПИШНУ КОСУ РОЗПЛЕЛА СВОЮ Ти пишну косу розплела свою – Нараз війнули пахощі на мене Прив’яле сіно і трава зелена. Ти пишну косу розплела […]...
40. “Ой там у полі…- на обніжку…” Ой там у полі…- на обніжку тліє блакитний жар… Нащо так рано, метелику-сніжку, нащо так рано з-за хмар? Ой та […]...