Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“З далекого походу…”

З далекого походу
Вернувсь до мене брат.
Одкинув він рушницю,
На край стола схиливсь.

– Ой що ж ти, брате, бачив,
Кого ти там убив? –
Поглянув він на мене,
Поглянув, одвернувсь.

– Питаєш ти, що бачив,
Чи я кого убив, –
Мене, мене убили! –
Сказав та й заридав…

І зрозумів я: люди
Були звірми і єсть. –
О, що ви наробили,
Прокляті, на землі!

[1914-1915]

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“З далекого походу…” - ТИЧИНА ПАВЛО