“Ходять по квітах, по росі…”
Ходять по квітах, по росі.
Очима чесними,
Христовоскресними
Поеми тчуть.
А сонця, сонця в їх красі –
Не чуть.
Царства
Під спів крові – без пісень –
Вмер чорнобривий день.
О лицарі безумного лицарства,
З прокляттям вас на перегній!
– Трояндний!
– Молодий!
– Бій!
1917
Джерело Дмитро Казани.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “По блакитному степу…” По блакитному степу Вороний вітер! Пригорнув раз та й подався – Вороний вітер… Вийшла жита жати я. Громова хмара! Ой […]...
- “По хліб шла дитина – трояндно!..” По хліб шла дитина – трояндно! : тікайте! стріляють, ідуть. Розкинуло ручки – трояндно… Ні бога, ні чорта – на […]...
- “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
- “Хвилюють, ходять, шумлять жита…” Хвилюють, ходять, шумлять жита, Злотисто-жовті, украй налиті, Над ними неба блакить свята, Ані хмаринки у тій блакиті. Співає срібна в […]...
- “На стрімчастих скелях…” На стрімчастих скелях, Де орли та хмари, Над могутнім морем, В осяйній блакиті – Гей, Там Розцвітали грози! Розцвітали грози… […]...
- “ХОДЯТЬ ТОПОЛІ-ДІВЧАТА ОАЗАМИ…” Ходять тополі-дівчата оазами, Щастя прийдешнього замріяні матері… Їм це! Для них це і сонце вгорі, І потом заходяться зморшки старі, […]...
- У СОБОР I По один бік верби. По другий старці. Гнуться, гнуться, гнуться верби. Нагинаються старці. Шум юрби глухої. Блиск хмариних крил! […]...
- ЗЕЛЕНА НЕДІЛЯ Із золотих своїх дворів Свята Неділя вийшла. Тихо. Сумно. Ніщо не пролетить, не заспіває. – Пошли, о Боже, пташку в […]...
- “Чи то було мені, чи снилося мені…” Чи то було мені, чи снилося мені – Синіли груші, груші чи смереки, – Як чорнобривий шлях у срібному вікні […]...
- ХОР ЛІСОВИХ ДЗВІНОЧКІВ + (Уривок із поеми) Ми Дзвіночки, Лісові Дзвіночки, Славим день. Ми співаєм, Дзвоном зустрічаєм: День! День. Любим сонце, Небосхил і […]...
- ЕНГАРМОНІЙНЕ ТУМАН Над болотом пряде молоком… Чорний ворон замисливсь. Сизий ворон задумавсь. Очі виклював. Бог зна кому. А від сходу мечами йде […]...
- Я ПРОСНУЛАСЬ Я проснулась На світанку Сон – це? Сонце! Сонця світ! Спалах сонця! Сонця спалах! Слава сонцю На весь світ! О, […]...
- “Ой, не крийся, природо, не крийся…” Ой, не крийся, природо, не крийся. Що ти в тузі за літом, у тузі. У туманах ти сниш… А чого […]...
- НА ТРУНУ ОЛЬЖИЧЕВІ Був стрункий, неначе ясень, гарний, мов царенко. Де наш красень, де наш красень? – Вмер, вмер молоденький! Ой не вмер […]...
- “до чистоти твоєї припадаю…” Дружині Каті до чистоти твоєї припадаю вона як незрадливе джерело як джерело для косарів улітку до вірності твоєї притулюсь вона […]...
- “Хтось гладив ниви, все гладив ниви…” Хтось гладив ниви, все гладив ниви, Ходив у гніві і сіяв співи: О, дайте грому, о, дайте зливи! – Нехай […]...
- ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ БАРВІНОЧКУ Зелененький барвіночку, Стелися низенько! А ти, милий, чорнобривий, Присунься близенько! Зелененький барвіночку, Стелися ще нижче! А ти, милий, чорнобривий, Присунься […]...
- “Молодий я, молодий…” Молодий я, молодий, Повний сили та одваги, Гей, життя, виходь на бій, – Пожартуєм для розваги! Гей, життя, ставай, тремти! […]...
- АВІАПІСНЯ Пливіть, полумінні пілоти, В повітрі – плинному склі – До сонця до зальоти З півсонної землі! Линьте з леготом-вітром, Своєвільні […]...
- ЗОЛОТИЙ ГОМІН + Над Києвом – золотий гомін. І голуби, і сонце! Внизу – Дніпро торкає струни… Предки. Предки встали із могил; […]...
- “Українське військо, мов з могили встало…” Українське військо, мов з могили встало, Загриміло в бубни, в сурмоньки заграло, Розгорнуло прапор сонячно-блакитний… Прапор України! Рідний, заповітний! Вільну […]...
- ЗАТЕМНЕННЯ Крізь півкілометрову товщу хмар Чотири неділі не бачили сонця І молодий місяць Не заглянув через плече… Затемнення сонця, Затемнення місяця […]...
- “І являвсь мені Господь…” І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь […]...
- ПАСТЕЛІ I Пробіг зайчик. Дивиться – Світанок! Сидить, грається, Ромашкам очі розтулює. А на сході небо пахне. Півні чорний плащ ночі […]...
- “Ти ще не вмер, ти ще не вмер!” Ти ще не вмер, ти ще не вмер! Через розбурханий Дністер з Дніпра ти видибаєш, Боже! Впадуть долів боги ворожі. […]...
- LA BELLE DAME SANS MERCI Чому, журавче молодий, Блукаєш тьмяно край ріки? Давно посохла осока, Втекли пташки. Чому, журавче молодий, Такий блідий, що просто жах? […]...
- ПІСНЯ Погасла, погасла пожежа кривава, Громи одгриміли, дощі одлились, – Воскресла велика, єдина Держава, Що в мріях нам снилась колись, Слава! […]...
- Гибель Близки кровавые зрачки, дымящаяся пеной пасть… Погибнуть? Пасть? Что – мы? Вот хруст костей… вот молния сознанья перед чертою тьмы… […]...
- ВИГНАНЕЦЬ В свято – день, розірваний надвоє. День з маленькою павзкою. Ранок, що молодість нашу нагадує, Вечір, що видається казкою. Це […]...
- МІСТА-ЛИЦАРІ Луцьк, Володимир і Берестя У сиву давнину колись, Як лицарі достойні й чесні, На рідних пагорбах звелись. Не раз сюди […]...
- ХАДЖІ ДМИТРО Він не вмирає! Там, на Балканах, Запливши кров’ю, лежить на схилі Дмитро в глибоких на грудях ранах, Козак у цвіті […]...
- САДИ Задзвеніли сади, задзвеніли піснями. Я такий молодий, повний юними днями. Одяглися сади в черешневеє плаття. Рвучий струмінь води, наче юне […]...
- Andante “Люди – глина співуча…” Отак одчайдушно ходять за мною слова. Кому ж я співатиму, кому я озвуся? Кому розповім ці […]...
- “Безбарвні пагорби в смерканні…” Безбарвні пагорби в смерканні, Де захід сонця, як сурмач, Поляглим воїнам останній Сурмив на спочив тихий плач, Тепер без сонця […]...
- ЛЕГІНІ Молодий Івасюк, молодий Білозір – Української пісні легіні, Ви долали світи і сягали до зір, Дарували любов Україні. Надихали усіх […]...
- ГАЗЕТЯР День ідейного краму Новин, крові і хмар Дай телеграму, Газетяре! Захвати, пориви й вигуки. Декларації, наради. Смішні комічні крики І […]...
- “Закучерявилися хмари. Лягла в глибинь блакить…” Закучерявилися хмари. Лягла в глибинь блакить… О милий друже, – знов недуже – О милий брате, – розіп’яте – Недуже […]...
- “Попри шпилі мідяними рядами…” Попри шпилі мідяними рядами Сунуть хмари пекельної кари – Гріх карають лицарі з рушницями, Триста років заковані в хмари… А […]...
- НАШ ДЕНЬ Наш день – як маків цвіт, Що сок його – отрута… Кувались наші пута Не дні, а тисячу літ. Наш […]...
- “Не сміє бути в нас страху..” + *** Не сміє бути в нас страху І жадної тривоги. – Чому? Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! […]...