РОСІЯ

Країно, що страждаєш на комплекс материнства
і обмотуєш інші нації колючим дротом своєї любови,
хіба не знайдеться серед твоїх синів
хоч одного, який сказав би: “Залиши їх, мамо!”

Країно-велетню, ти живишся безборонними книжками,
мов немовлятами в дитинцях бібліотек –
я жив би й мільйон років, щоб пройти тебе до краю,
опираючися на ніж, як на друга плече.

Самостійні, мов непорочні, держави сплять в м’яких

ліжках своїх границь,

зі столицями напіввідкритими, як уста,
а з-за обрію нахиляється до них твій косоокий Христос,
з солоним медом сифілісу на губах.

10.02.1970

(3 votes, average: 3,33 out of 5)

РОСІЯ. ОСІНЬ – 2004 Російську мрію і надію Переснував масонський спрут. І що чекає на Росію, Якщо не бунт? Новий спаситель і месія, – […]...

КРАЇНІ ЧОРНОГО ЖИТТЯ ти гострим вітром врізуєшся в груди, ти білим болем ниєш у легенях. країно чорного життя, дорога круто кинулась в ногах […]...

ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...

ПРОБИЛА ВОСЬМА Пробила восьма, і я помер, в голові, спіралею цигаркового диму, вертится-нудить дурна фраза : “verfluchte Haferflocken,” вже ніч, матері нарцизів […]...

ДВЕРІ У СТІНІ Цей сон на яві ніби бачив я: Нараз потухли шуми пароплавні, Лиш очерет, та ясновербні плавні, Та многовода дужа течія. […]...

РОМАНС Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар. Бродили щастям дні мої З тобою […]...

КОЗАЦЬКУ ПІСНЮ СЛУХАЄ РОСІЯ Дарма пишатись мій народ не звик, та чую слово щире, не облесне: “Какой чудесный, звонкий ваш язык! А песни ваши… […]...

ОТЧИЗНО ДОРОГА! Пам’яті Володимира Кобилянського Отчинзно моя дорога, Мріє великої туги! Чи колись моя трудна нога До тебе навернеться вдруге? Чи на […]...

Верховинська ідилія Краю мій карпатський, світку мій чудесний, дай тебе любити за високі весни, коли сіють небо по землі лелеки і скликають […]...

УКРАЇНА Не степами і не горами простяглася твоя географія, – на півкулях мільйонів сердець і крізь невидимі простори пісень. Не створила […]...

“Готово! Парус розпустили…” Готово! Парус розпустили, Посунули по синій хвилі Помеж кугою в Сирдар’ю Байдару та баркас чималий. Прощай, убогий Косарале. Нудьгу заклятую […]...

ВІРНІСТЬ По стовчених колінами ліжках, по перелитих чашах, по стисках зимних, як гадюки, рук – ти повернулася до мене, принесла у […]...

СТАРИЙ КОРОЛЬ На троні зі своїх костей, що скриплять, і з власної розхитаної тіні він сидить у короні з мух на лисій […]...

ДО СТАРОЇ МАТУСІ Ти куди, старенька матусю? На той горб, де стояла церковця? Її пень обгорілий ще куриться У згарді могил довкола. Порахуй […]...

“Не так тії вороги…” Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть […]...

ВЕЛИЧАННЯ Як кадилом задихалося всеночне, і на утренях від ночі віддирали ранок, облипали ризи непорочні шепотом прочанок. Клеїли молитвами без віри […]...

СКЛЯНКА НЕ МОЖЕ ВИПАСТИ З РУКИ Рука, забандажована м’язами і бандажами, подібними до м’язів, біла, як стіни лікарень і їхні простирала, які вона називає своїми родичами, […]...

ВЕРГІЛІЙ Мужик із Мануї, повільний і смаглявий, З дитинства ніжного колисаний селом, Звеличив кий, і плуг, і мідяний шолом, І знявся […]...

ВБИВСТВА Ножі, як стрілки годинників, досягають означених місць, і, наче звук дзвінка по хаті, розходиться по тілах біль. – Це так […]...

“Він мені казав при повній чарці…” Він мені казав при повній чарці, Що не п’є, а пив не коньяки. Що спалили сина в кочегарці У селі […]...

СМЕРЕКА Я знав колись твій рід… На склонах Чорногори, Де в хмарах громи сплять, орлів де вітчина, Стоять твоїх сестриць великі […]...

ГЕЙ, СИПЛЕ СНІГ Гей, сипле сніг, невпинно сипле сніг, І біла ніч приходить. За мною сто завіяних доріг, А віддаль тугу родить. До […]...

РУСАЛКА Між розлогини химерні Язиками подовгастими Сонна синява спокій розсипала. На озерні непорочні дзеркала Виплила, Бризнула реготом-криком русалка. До топельника зеленого […]...

“І багата я…” І багата я, І вродлива я, Та не маю собі пари, Безталанна я. Тяжко, тяжко в світі жить І нікого […]...

ПЕРЕХРЕСТЯ ВУЛИЦЬ Пам’яті В. Д. Перехрестя вулиць, зупинка трамваю, Тут ми зустрічались, друже юних літ, У чужому місті, у чужому краю, В […]...

Живемо під чортом неначе під Богом живемо під чортом неначе під Богом і вправно жонглюєм словами в яких від глибин від прасуті святого немає ні грама […]...

ЗАКОХАНІ НА ПЛОЩІ ТРАФАЛГАР Водограю веселий хлюп І приручені голуби, Мовлять очі її: “Люблю!” І його ніби теж: “Люби…” Світ довкола спинився, стих – […]...

В РАЙОНІ КОСМОДРОМУ Допоки сплять кібернетичні дива, А може, удають, що сплять, Ген за бетоном, в трав’янистих гривах, Сигнально маки пломенять. І хлопці, […]...

ЕПІЛОГ Я, підданка своїх обов’язків, я, васал свому королю, я люблю тебе тихо, боязко, я прощально тебе люблю. Не жалкуй за […]...

LAGO MAGGIORE Хожу берегами, Та й не нахожуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся, Сади-виногради В воду поринають; Поуз берег […]...

“Вона жива і нежива…” Вона жива і нежива лежить у полі нерухомо. Не зранять сонячні слова передосінньої утоми. Над баштанами сонні оси, замовкли коники […]...

ЛІСОВА ФАНТАЗІЯ Коли не спиться, блудний сину, опівночі в хатині лісовій, коли у лісі та один-єдиний, – тоді стаєш ти справді сам […]...

“Він жив один в своїй пустелі…” Він жив один в своїй пустелі, В краю думок і мрій своїх, На мить одну злітав на скелі І знов […]...

ЧЕРЕМХИ Мов свічка, куриться черемха в побожній вечора руці. Вертаються з вечірні лемки, до хат задумано йдучи. Моя країно верховинна, – […]...

XLIII. “Де ти?” Де ти? У лябіринті твого тіла тебе шукаю. Немов луна, літають мої руки по білих коридорах твоїх членів. Знайти, як […]...

“Мій раю зелений…” Мій раю зелений, Мир-зіллям маєний, Стелися круг мене В далекую даль! Пречудний спокою, Витай надо мною. Святою рукою Прогонюй мій […]...

УКРАЇНІ ІІ II Поки душею я не втонув іще В нірвану й тіло ще не розпалося, Я можу ще тебе, Вкраїно, Серцем […]...

НІЧНА ВТЕЧА Жінка, що божеволіє, годуючи публічні телефони, з роззявленими ротами, в якої очі міняться, як газ, і на голові б’ють крила […]...

МІЖ СЦИЛЛОЮ І ХАРИБДОЮ Чи ми оцю протоку перетнем, Гойдаючись від краю і до краю? Чи Сцилла, чи Харибда нас ковтне? Всліпу йдемо, чи […]...

Девушка пела в церковном хоре Девушка пела в церковном хоре О всех усталых в чужом краю, О всех кораблях, ушедших в море, О всех, забывших […]...

Related posts: