СМЕРЕКА

Related posts:

1. ПОПЕЛИСТА ОСІННЯ СМЕРЕКА 1 Ти мені сказала, що три дні тому між літаючого листу бачила смереку на груні: на боках – від моху […]...
2. “Не знав, не знав звіздар гостробородий…” Не знав, не знав звіздар гостробородий, Що в антисвіті є антизірки, Що у народах є антинароди, Що у століттях є […]...
3. “Не знав, не знав звіздар гостробородий…” Не знав, не знав звіздар гостробородий, що в антисвіті є антизірки, що у народах є антинароди, що у століттях є […]...
4. “Гей, знаю, що не підеш ти в життя за мною…” Гей, знаю, що не підеш ти в життя за мною, В життя, що мріє тінню беззвіздної ночі, А прецінь серед […]...
5. “Кожен фонтан у Римі брудний…” Кожен фонтан у Римі брудний І кожен прекрасний. У водах повно лапшиних спіралей З помаранч і цитрин. Пралі полощусь у […]...
6. “Поля синіють вечорами…” Поля синіють вечорами, Ріка говорить з берегами, І так таємно На небі білії намети Димлять: Вечеря вариться борам. Все ближче, […]...
7. “Ти, серце, змучене коханням і журбою…” Ти, серце, змучене коханням і журбою, Терпкими спогадами, буднями, що злі, В твоєму погляді ясніє тінь спокою Вогнем оновленої, княжої […]...
8. ЗАМІСТЬ ВСТУПУ Оповиті нуждою і славою, У ночі бездонній чаші Золотими рибами плавають Негаснучі вікна наші. Ми сонце стрічаєм працею І працею […]...
9. “Листя на вербах од вітру дрижить…” Листя на вербах од вітру дрижить. Тінь від хмаринки по травах біжить. А пастушок, загубивши батіг, Росяним лугом за тінню […]...
10. ЕЛЕГІЯ ПРО ОДНУ НІЧ С. Т. Ніч яка – мов птаха чорне око! Сніг зійшов. Оголена земля темряву глибоку і високу в серце вихиля… […]...
11. “В пустелі сизих вечорів…” В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе! Не […]...
12. СОН ПЕРУНА Зростає грім Дніпрових струн, Замурували хмари обрій… Як ніч, нахмурився Перун, – Його обурив сон недобрий, Таке ввижалося йому: Чужий, […]...
13. “Плач голодних койотів…” Плач голодних койотів, Регіт ситих ворон. Чахне в сумі безплотім Утла тундра без крон. На пустелі недобрій Чагарів каяття. Крає […]...
14. “Боюсь поворухнутись… тишина…” Боюсь поворухнутись… тишина… Я ще не знав такої легкості й свободи: Чи то весни колиска запашна Мене гойднула в чисті […]...
15. ТРИВОГА ПІД ЗОРЯМИ Звідкіль – я не знаю – береться У надрах земної кори І сік запашний для берези, І камінь важкий для […]...
16. “1. хай переллється із…” хай переллється із дерев на землю як моє волосся зелень як густе зелене тісто у глибоку діжу вечора бо я […]...
17. ДВЕРІ У СТІНІ Цей сон на яві ніби бачив я: Нараз потухли шуми пароплавні, Лиш очерет, та ясновербні плавні, Та многовода дужа течія. […]...
18. “Два вже літа скоро пройде…” Два вже літа скоро пройде, Як я закохався; Якби знав я своє горе, Лучче б був не знався Я з […]...
19. В РАЙОНІ КОСМОДРОМУ Допоки сплять кібернетичні дива, А може, удають, що сплять, Ген за бетоном, в трав’янистих гривах, Сигнально маки пломенять. І хлопці, […]...
20. ЗА ВІКНОМ СНІГ Моя самотність знає, що за вікном сніг. Знає, знає… Самотність моєї ночіі знає, що сплять яблуньки в малому садку, що […]...
21. “Ти – Шіва. Ти – індуське божество…” Ти – Шіва. Ти – індуське божество Твої реальні обриси двояться. Боюсь на Тебе подивитись, бо таких очей не можна […]...
22. “ГАЙВОРОННЯ ЧОРНОЮ ЛУЗКОЮ…” Гайвороння чорною лузкою Сиплеться на позелень ясну. Вирушу я стежкою вузькою Навпрошки в прозорість весняну. Помандрую наче той сновида Зеленполем, […]...
23. ЧЕРЕМОШ У великому місті, Серед степів, Як на серце насунеться сум, Я чую твій рокіт, Твій вільний спів, Я чую твій […]...
24. “Змалку вдихнув…” Змалку вдихнув те, що вдихнув, решту – із книжки, Пишуть, що ми – люди із тьми, браття-опришки. Пишуть: не знав. […]...
25. КЛИМЕНА Орел впивався кігтями в рамено, клював печінку… Але не про те я. А як тобі жилось тоді, Климено, нещасна, вірна […]...
26. МОЇЙ ЛЕОНОРІ П’яний сонет Ні, тебе нема, нема на світі, Ти з’явилася у ніч осінню, І уста твої, уста напіврозкриті Я зустрів […]...
27. ТА, КОТРУ ЗНАВ Я Ні, та, котру знав я для мене не існує. Із добрим мужем вона мешка в хмарочосі. Для неї дача в […]...
28. РОМАНС Не говори, не говори Про світанковий яр, Там сплять прощання явори Під вибухами хмар. Бродили щастям дні мої З тобою […]...
29. “Яка краса: відродження країни!..” Яка краса: відродження країни! Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І […]...
30. Це потреба бути – все одразу це потреба бути – все одразу сплюснути розпечене лице нидіти хворіти псоріазом пахнути дешевим ялівцем вибирати з кожного по жмені […]...
31. 01. ОЖЕРЕДИ І шепотом по полі рознеслося: на обрій, мов на терези ваги, хтось в огрядні, пузаті клав стоги набрякле борошном, товсте […]...
32. ПРОШАК ПІД ЦЕРКВОЮ Мохнатий, мохнатий, патлатий, курлапий та клишавий та чеверногий вилукуваті підігнув під себе ноги й більмом споглядає на сонячну лату. Брудний, […]...
33. МІЙ КИЇВ Золотоверхий Києве, До твоїх тротуарів прикипає душа. Тут одвічною тінню Шлю прокльони й поклони. Приймаю закони джунглів – твої криваві […]...
34. КАЛИНОВА БАЛЯДА Я часто не знаю. Не знаю, де хвилі Стають золоті, де багряно-тривожні, Не знаю, де міра вготована силі Й нащо […]...
35. “Б’є три години на міській вежі…” Б’є три години на міській вежі. Вказівка зачеркнула повне коло. Година вмерла. Але ти скажи: Не проклену кінцевости ніколи. Погасне […]...
36. ПЕРШИЙ СНІГ Уранці випав сніг – і відтепер Став невпізнанно-білим чорний сквер, І лиш ворони в кронах між гілками На тлі небес […]...
37. ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? – Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана […]...
38. ОБЕЗЖЕНЩЕННА ПУСТЕЛЯ Дивлюсь на гори із вікна На простір дикий ції пустки І пригадалася вона Забилось серце хутко-хутко Згадались тіні теплий присмерк […]...
39. “Ти, сивий лісе в сутіні прозорій…” Ти, сивий лісе в сутіні прозорій, І ви, гаї в зелених льолях літ, Нічого так не треба, як в підзор’ї […]...
40. “Не знаю і сам я, за що так люблю…” Не знаю і сам я, за що так люблю Безщасную тую Вкраїну мою? За що так кохаю? І що у […]...