Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Я вас кохала? У якім столітті?..”

Я вас кохала? У якім столітті?
При вас губила геть усі слова.
У тім жаркім, у тім пістрявім літі
Від сонця аж дзвеніла голова.
На вас молилась… В тихім вечорінні
Од ніжності – була аж золота.
Тепер у слів моїх такі крижинні,
Ще й іронічні – боже мій! – уста.
До вас – сльозою, голосом – до вас,
Зіницями – до вас лиш говорила.
Невже? В якім житті було це, милий,
І відійшло, й перебуло свій час?
Де голос той? Де та сльоза у тиші?
Сьогодні час прощатись і прощать.
За все вас вибачаю, а найбільше
За те, що перестала вас кохать.
Вже спомин відболів мені
(ах спомин,
То наче сплеск пташиного крила).
Така стрімка, така сліпуча повінь –
Жаль, відійшла, так швидко відійшла.
Уже не квітне. Вже не пломеніє.
Як легко це – душі без болю жить!..
Прощаю вас… Прощаюсь…
І не вмію
Самій собі любов свою простить.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

“Я вас кохала? У якім столітті?..” - СВІТЛИЧНА ГАННА