Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Як стрільці йшли з України…”



Стрілецька пісня

Як стрільці йшли з України,
То сльози тремтіли в очах,
Бо кожен кидав дівчину
На тих широких, на тих розлогих степах.

Розвіялись мрії рожевії,
Мрії мої, ах, мої.
А спомин про хвилі давнії, давнії,
Остався мені, остався мені.

В городі Єлизавети
Тужили дівчата в той день.
І нило серце з розпуки,
І чах у грудях, і чах в очах огень.

Розвіялись мрії рожевії,
Мрії мої, ах, мої.
А спомин про хвилі давнії, давнії,
Остався мені, остався мені.

Поїзд помчався стрілою
На призабутий запад,
А тільки пісня крилата
З димом була, з димом верталась назад.

Розвіялись мрії рожевії,
Мрії мої, ах, мої.
А спомин про хвилі давнії, давнії,
Остався мені, остався мені.

Написано в Чернівцях, куди переїхали УСС в жовтні 1918 року



“Як стрільці йшли з України…” - КУПЧИНСЬКИЙ РОМАН