“Ударив дощ, заколихав…”

Related posts:

1. “Мороз ударив – листя обпалив…” Мороз ударив – листя обпалив. На травах іній заіскрився біло. Згадаю ту, яку колись любив, І усміхнуся спогадам несміло. Жар […]...
2. “Не кидай у мене подушкою…” ХХ Не кидай у мене подушкою З п’яних очей Я тобі скажу на вушко Про мармур твоїх плечей Емма мені […]...
3. ПРЕДСОНЦЗОРЯ Моя голова, як великий дзвін, дзвонить од чайно в присмерк, а серце потрапило в каламутний плин, де нема ні сигналів, […]...
4. КАЗКА Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – […]...
5. КАРМАЛЮК II Горно роздули, вугіль підсушили, Вже не звикать Микиті до робіт. У праці з майстром висушили жили, Тепер покурять, витруть чорний […]...
6. МОЯ ІТАКА Холонуть попелом іскри скронь, зіниці меркнуть і пісня. Хмарини ж ласку твоїх долонь з блакиті пам’яті виснять. Пливти нелегко з […]...
7. “Недивлячись на те, що я сказав колись…” Недивлячись на те, що я сказав колись, на світі ще не все зі мною відбулося. О, видубицький отче, за мене […]...
8. “Невже тобі забудеться – колись ми…” Невже тобі забудеться – колись ми, йдучи між полину і сокирок, читали неба сині афоризми, які світилися поміж хмарок? Невже […]...
9. ВЕСНЯНІ ЕЛЕГІЇ III. СОНЦЕ ЗАХОДИТЬ Сонце заходить, цілуючи гай, Квіти кивають йому на добраніч, Шепчуть, листочки зриваючи на ніч: – Не покидай, не покидай… В […]...
10. АЖУРНА СУКНЯ Я клаптик побачив спідньої сукні Ажурної сукні під рухами ніг Ніжки як витонч струмні і струнні І в струнних акордах […]...
11. “Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь…” Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь. Проходь. Сідай. У дні оці і ночі Вчорашніми очима я дивлюсь В твої […]...
12. ДОСВІТНІ ДУШІ Ще б кілька слів, хоча би зо два, і все – на місці, все – як слід. Лежить у голові, […]...
13. ІМПЕРАТРИЦЯ ВАРВАРА Ні бекання, ні мекання у мжичці, Куди не кинь – по голову плюта. В короні з буряків на буряковій гичці […]...
14. “Я не знаю, чому мені сумно…” Я не знаю, чому мені сумно: Наше завтра – це ж сонце і сміх, Перемог оп’яніння безумне, А не сутінь […]...
15. А НЕ ГОРЛАЙ Горлала курка про своє – Яєчко бач у неї є. А тхір довідався про це І з’їв ту курку і […]...
16. СВЯТА І ЧОРТ В коконах ікон заклякли вікна, і в сукні всеношних сонні стегна. Різноколірові миті квітня в зóлоті старих мозаїк стигнуть. На […]...
17. “В час туманів за далеким Світязем…” В час туманів за далеким Світязем, В сум снігів, що випили тепло, Раптом погляд твій мені засвітиться І волосся золоте […]...
18. НА КАРПАТАХ Я не можу думать про тебе, Між старих кам’яниць бредучи І вглядаючись в прозелень неба Ще веснянішого уночі. Почуваю, як […]...
19. “Вже ночі під листопадом ночують…” Вже ночі під листопадом ночують, Примерзла опустилася латать, І щуки воду слухають – не чують, І снігурі поміж сніжинками летять. […]...
20. МОЇ СТЕЖКИ ПЕРЕСОХЛИ СПРАГОЮ Іди тепер сама. Хай сонце розбивається об крик твоїх грудей, що плачуть спомином, хай вітер в’яне на розп’ятих спідницях, – […]...
21. МІСЯЧНИЙ КАНТ (З циклу “Вертепчик”) Іван: Коли гадина й мені шию перев’яже і рушу я за найдальшу зірницю, нагадаєш, щоб глини за пазуху взяв я […]...
22. ЩАСТЯ Росинка дніпрового неба і коси твої вдалині… А більше нічого не треба для повного щастя мені. Усе відлетіло в минуле, […]...
23. Це я це я у світі де романтика з інтимністю говорить де почуття простягають руки в надії що хтось їх помітить це […]...
24. ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ І день і вік однаково минають. Не задержать нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить, і перша в другій […]...
25. В ДАЛИНІ РОДОКРАЮ Мов з первісного племені я – розкошую в лугах, у байраках залитих, заповнених, як водою зеленою – пишною порослю… І […]...
26. “Прокляття, розпач і ганьба!..” Прокляття, розпач і ганьба! Усю пройшов я Україну, І сам не знаю, де спочину І де не стріну я раба. […]...
27. На подушці на подушці дві крихкі соломинки пальців в одну вдихаю сон для тебе і ти сниш мої уста в другу ти […]...
28. НА ВЕЛИКДЕНЬ На Великдень діл і вись Сонце злотом заливає, На Великдень сонце грає – Блись-блись!.. На Свята усім святам, На яєчко […]...
29. РІДНА МОВА Рідна мова, зелена діброво! Чую пісню твою молоду. Золотими зірницями слова ти цвітеш у братерськім саду. Все бувало: несито і […]...
30. DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
31. “Стають повільніші бажання й рухи…” Б. Антоненку-Давидовичеві Стають повільніші бажання й рухи. Не має твердости рішучий крок. Через останній серця жолобок Тече медами насолода скрухи. […]...
32. ІІ. “Та звелася з-за лиману…” Та звелася з-за лиману Хмара темно-сиза, Полоснули ятагани – Блискавки – донизу. І вітри на перепутті Загриміли цепом, Розірвали свої […]...
33. СОНЦЕ І СЕРЦЕ Високе сонце! Золотий вогонь Ти вічно сієш у світи холодні. Вони беруть тепло з твоїх долонь, Як жебраки, обдерті та […]...
34. ДО РИГИ Із твого чуба – волосинка я, В очах твоїх – одна сльозинка я, Твоїх шовків – єдина нитка я. Ти […]...
35. РАНКОВИЙ СОНЕТ Ти – вся любов. Ти – чистота, Довірливість благословенна. Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна. Трояндо неба і […]...
36. ВОЛЬФ МЕССІНГ. ВИГНАННЯ ГОЛУБІВ Мав я прегарну здатність (чи то хворобу): двійко голуб’ят у череповій коробці. В ротову мою порожнину, від крику аж пурпурову, […]...
37. “Не починайся. Ні з очей…” Не починайся. Ні з очей, Ні з губ мені не починайся. В Холодній Балці сон тече – Не снись. Не […]...
38. “Повітря нічне до рання…” Повітря нічне до рання З неба текло й ряхтіло. Радощами кохання Світилося твоє тіло. Місяць, як повноголосся Твоєї душі золотої, […]...
39. “Виходимо усі. Такі як є…” Друзям дитинства і юності Виходимо усі. Такі як є, Якими на оцій землі зросли ми, Стежинки всі оббігавши малими, Задивлені […]...
40. “Сеї осені ти мені двійко каштанів дала…” Сеї осені ти мені двійко каштанів дала. А тепер – сніговійниця перша, І вони на столі перед мене Лежать… Так […]...