“Як добре те, що смерті не боюсь я…”

Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів’ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.

(3 votes, average: 4,33 out of 5)

ОДА СМЕРТІ ОДА СМЕРТІ, яка забрала ненависника України і всіх українців Лазаря Кагановича Не маю зла до жодного народу І взагалі не […]...

“Немає смерті. І не ждіть – не буде…” Немає смерті. І не ждіть – не буде. Хто хоче жить, ніколи не помре. І будуть вічно веселитись люди, І […]...

“Люди часто живуть після смерті…” Люди часто живуть після смерті: Вріже дуба, а ходить і їсть, Перепродує мислі підтерті У завулках тісних передмість. Гилить зуби, […]...

“Мабуть, судилось мені так до смерті самої…” Мабуть, судилось мені так до смерті самої Йти все за вами лісами, повитими в мряку, Класти вогонь свій по другому […]...

ЧОТИРИ СОНЕТИ ПОВІЛЬНОЇ СМЕРТІ 1. він нині не побачить паркана він мусить вуха воском затуляти іде вода у гості до теляти така сама як […]...

“Не поїду до матері в гості…” Не поїду до матері в гості, – де гора, як малий Еверест… А злітають сніги високосні на підсвічений місяцем хрест. […]...

Добре слухати добре слухати твій голос тише! лишити в душі відчинені двері для твоїх кроків коли зіниць розквітлі келихи наливаються вечором наче […]...

“Отож і добре: коли Вам заважко…” Отож і добре: коли Вам заважко Гнатися за кометою, Чому не розшукаєте зірки, Позбавленої чудес, Яку лежачи зможете досягнути руками?...

“Зіниці смерті стежили за Вами…” Олесю Гончарові Зіниці смерті стежили за Вами Прицілами, злобливим зором лінз, І друзі падали, й ревли димучі ями, І обрії, […]...

“Там, де мені добре…” Там де мені добре – довкола гори – невисокі переважно і я дуже тяжко прийшов до розуміння що невисокі вони […]...

“Хочеться ніжний подих вітру…” Хочеться ніжний подих вітру На тонкострунну схопити арфу, Хочеться взяти на палітру Ніким ще не відану барву. Хочеться серцем розбагнути […]...

“Стежечка в житах іще біжить…” Стежечка в житах іще біжить. Каченя ув осоках плюскочеться. …Важко помирать, як хочеш жить, Важче жити, коли жить не хочеться. […]...

“Жінка – українка…” Жінка – українка Й відгомін бандури… Ще одна сторінка З далечей похмурих. Те мужське козацьке – Заняття кобзарське Перебрала жінка, […]...

ДЕКОЛИ Деколи хочеться серцю Квіткою бути пахучою, Деколи хочеться в небі Зіркою стати горючою. Деколи хочеться серцю Стати терном чи кропивою, […]...

Я жизни не боюсь Я жизни не боюсь. Своим бодрящим шумом Она дает гореть, дает светиться думам. Тревога, а не мысль растет в безлюдной […]...

МОВЧАНКА Коли мовчать похмурі небеса І ходять люди, як німі, круг мене, Заговорити хочеться до пса, Почути хочеться виття скажене. Пізнати […]...

“Кругом будується біда…” Кругом будується біда – Три зверху поверхи й під сподом. Коли біда не є народом, Народ на неї загляда?! Так […]...

“Вже все прощально. Я боюсь…” Вже все прощально. Я боюсь. Боюсь учора і сьогодні. Боюсь, що сам собі назвусь Таким, як був, як є, як […]...

“Боюсь поворухнутись… тишина…” Боюсь поворухнутись… тишина… Я ще не знав такої легкості й свободи: Чи то весни колиска запашна Мене гойднула в чисті […]...

“Боюсь не самоти, а суєти…” Боюсь не самоти, а суєти. Стояв і вік стоятиму на тому: Аби зійти до верховин мети – Знайди опору у […]...

“Знаєш, я частенько вже боюсь…” Знаєш, я частенько вже боюсь: що рядком раптово захлинусь. Стане серце раною в мені. Заклекоче слово в глибині. Магма слова […]...

ГЕРЦЬ. Думка Семенової смерті Всевладна, неминуча я, нівроку. І невмолима. Чують мої кроки Здорові й хворі, кучеряві й лисі. Чого ж, дурна, плелася стільки […]...

ДОБРЕ ТОРГУВАЛОСЬ Чи в Києві, чи в Полтаві, Чи в самій столиці Ходив чумак з мазницею Помежи крамниці. І в крамницях, куди […]...

“Добре, що є ці столи між дубами…” Добре, що є ці столи між дубами,- Там, де біжить прохолодний струмок. Хтось тут, поставивши кошик з грибами, Відпочива від […]...

“Як добре на схилі віку…” Як добре на схилі віку Мати рідню велику, Жити по Божій волі І не гнівити долі. Як гірко літа останні […]...

“Як добре жити при свічках каштанів!..” Як добре жити при свічках каштанів! Ярцвіт-яранка світить по садах. А по лісах присвічують шафрани, і завербляник світить по річках. […]...

НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...

“Знаю добре: прийде день весняний…” Знаю добре: прийде день весняний І дуби в зелених стануть шатах, І сміятись буде сонце в росах: Прийде він, твій […]...

“Так хочеться побуть на самоті…” Так хочеться побуть на самоті, Посидіти в задумі при багатті, Згадати дні дитинства золоті, Літа юначі, мріями багаті. Так хочеться […]...

ВІРШ НАПИСАНИЙ В ДЕНЬ СМЕРТІ АНДРІЯ МАЛИШКА Знов, земле рідна, траур одягла – Сів знову ворон на твою калину. І чорну стрічку в промені вплела, В небесні […]...

БІДА Біда приходить несподівано, Її не кличуть і не ждуть. Слабкі у ній тремтять, як ртуть, А сильні крицею стають, – […]...

“Гроза відшуміла за місто…” Гроза відшуміла за місто, За дальні діброви й гаї. І небо, як очі твої, Одсвідчує молодо й чисто. Усе оповито […]...

ПОЕТ – ВІРШОШКРЯБ Чи день минув, Чи день настав, І сонце світить ясно, Й вітрець дмухнув, Чи місяць сяв, Чи зорі в небі […]...

РЕПЛІКА Хочеться казки. Хочеться тиші. Галаси, сурми виснажили мозок. Серце – серце моє ледве дише, Ніби йому дали 100 різок. Хочеться […]...

“Там дзвонять на вежах…” Там дзвонять на вежах. Там дзвони кричать у безмежжя! Там червоно-червоно. Червоно, без меж! – Там попруги пожеж Усе небо […]...

НАРОД НАШ – ЗНАХІДКА ДЛЯ БАНДИ Я – незалежна українка І як не дивно, ще жива, Хоч в нашій долі – що сторінка, То помилка якась […]...

“Треба прокидати стежки…” Треба прокидати стежки, Л то подумають Не хочу, Щоб до мене гості ходили. Узяв лопату, А синички – на поріг, […]...

УВІНЧАНА ІМ’ЯМ ВІТЧИЗНИ Нескорена, велика українко, увінчана святим ім’ям Вітчизни! Колись монарх якийсь тебе не визнав, тепер з тобою розмовляє світ. На березі […]...

ПЛЕМ’Я ТОДА Біда, коли є цитруси і кава, коли в землі є золото,- біда! Біда, коли земля така ласкава, коли така правічна […]...

РАНКОВИЙ ЕТЮД Як хочеться красивих слів Своїх, твоїх, чиїх завгодно, Такий от настрій і погода, Що хочеться красивих слів. І гарно так, […]...

Related posts: