“Колимські закували зозулі…”

Related posts:

1. “Зелені руїни зозулі…” зелені руїни зозулі барвистою прірвою одяг сади забіліли рогами бджола виростає тарілкою сонця бджола розкрутила долину напружена спина тече бугай […]...
2. “Закують ковалі й зозулі…” Закують ковалі й зозулі На далекій розмай-землі. І словам, що були знебулі, Нагло стануть світи малі. Занутрує безкрай хвилястий, Мов […]...
3. СУЧАСНИКИ Максимові Рильському Ще молитесь, далекий брате, Серед Звенигородських піль. Ще не стомились карбувати В коштовних ямбах вічний біль. Краси веселий […]...
4. “У драмі людській небагато дій…” У драмі людській небагато дій: дитинство, юність, молодість і старість. Роби що хоч, ридай або радій. Неси свій хрест. Все […]...
5. МІЙ ХРЕСТ Сьогодні вечір, а вона – з ними. Сьогодні вітер, а я сам, знову. Оце мій хрест, зніміть його з мене. […]...
6. ПРОЗОРІСТЬ Знову під мереживо розквітлого ясмину, Крізь ажуровість запашних кущів Веселий молодик серпом блищить, Веселий молодик зійшов на зміну. Ясмину мрії […]...
7. ОСТАННІЙ ПОГЛЯД НА БАТЬКІВЩИНУ (Монолог Драгоманова) Чи ти народе в Бога завинив, Чи хтось прокляв лиху навіки долю, Щоб тільки й знали знуджені сини Нести свій […]...
8. НАРЦИЗ Він просить перед дзеркалом : “Прости!” І знову – стрімголов до книгозбірні : як в катакомбах, черепи примірні, лежать там […]...
9. “Тільки двічі живемо…” Тільки двічі живемо. Раз – у світі білім-білім. Тож сумуємо і квилим, Як до іншого йдемо. А тоді ще в […]...
10. “Я вчився сорок літ, та не навчився досі…” Я вчився сорок літ, та не навчився досі Губити подих свій в жіночому волоссі, І гудзики дрібні розстібувать на спині […]...
11. МУЗЕЙ СТАРОЖИТНОСТЕЙ Як ми ходимо обоє нетрями старою дому!.. Гобелени і гобої славлять пару невідому, ніби бачать нашу змову: кожен дотик – […]...
12. “Коліма, Кімбая, Сіну…” Коліма, Кімбая, Сіну, Чібча, Муїска, Дарієн – О, ви народи, що в вухо Кличете рондадори! Ви, що куєте богам Коштовні […]...
13. КОМІСАР ІСТОРІЇ МеЖAМИ століть поділене поле епохи, плугом років пооране, 3ерном життя засіяне, Бopoнами днів заскороджене. У кожного свій клаптик, У кожного […]...
14. “Я буду витрачати…” Я буду витрачати Здоров’я і талант, Я буду все втрачати За твій маленький грант – За скинуту запаску, Що я […]...
15. “Сизі ранки поснулі…” Сизі ранки поснулі, зозулі під росами сплять, зелені стебла цибулі з низеньких туманів стримлять. Грузне в туман драбина, прихилена до […]...
16. “Тихий берег понад морем…” Тихий берег понад морем Темна нічка обіймає. Виплив місяць із-за хмари, Море стиха промовляє: Хто се ходить? Чи безумний, Чи […]...
17. “Тішусь думкою одною…” Тішусь думкою одною, Нерозумний чоловік: Не один я в полі воїн, Що втратив когось навік. Маю й інше на прикметі […]...
18. “Покинь тягар дрібних жалів…” Покинь тягар дрібних жалів, Турботи сірих днів. Найкращий лік для нас усіх – Веселий спів, безжурний сміх. Лине час над […]...
19. ВОЛОШКИ Синіми хусточками Махають. З поля? З моря? З давнини? На хвильку зринають І тонуть. У небі? У воді? В осені? […]...
20. “Темна ніч, вітрець тихесенький…” Темна ніч, вітрець тихесенький Зашумів в моїм вікні; Дощик капає дрібнесенький, В серце падає мені. Ні, се мрія доторкнулася І […]...
21. ЗГАДКА (Хто косить під осінь отави) Хто косить під осінь отави, Осінні трави без роси, Той не жалкує минулої слави Ні полинялої краси. Не слухай, що […]...
22. НА ІВАНА НА КУПАЛА На Івана на Купала У хатині край села Мене мати повивала Та й Іваном нарекла. Догоряла ніч духмяна, Щебетали солов’ї… […]...
23. 5. Звільнення Лоскотона Та поки гуло весілля, То п’яниці вартові Напились якогось зілля Та й поснули у траві. А вночі йшли до в’язниці […]...
24. “Одна нога в стременах…” Одна нога в стременах. Сніги. Вітри. Зима… Розрубані рамена, І голови нема. А кінь стоїть і дремле: Куди ж його […]...
25. “І, посміхаючись, мов танув…” І, посміхаючись, мов танув, і перетворювавсь у рух. І відкривав не вуха – рани, аби поглибити свій слух. І затверділе […]...
26. “Запахли яблука у сіні…” Запахли яблука у сіні – на молодість, на перший гріх. Містечка галицькі осінні. Є щось феллінівське у них. Когось повік […]...
27. “Дев’ять днів, а потому сорок…” Дев’ять днів, а потому сорок, а на рік з верхів як з небес ізійшов божевільний отрок і крисаню поклав на […]...
28. “Україна моєї великої дорогої ідеї…” Україна моєї великої дорогої ідеї Перетворилась в Україну мого великого болю. За неї губили життя мої предки, Син дорогу поклав […]...
29. XII Плач за садом У ніч літургійну, соборну, причинну Ввійду до собору і браму причиню. Без гніву й печалі, й трагічного жесту, – Радію […]...
30. ВЕРДИКТ Кожен українець – це троїсті музики: Одне – думає, друге – каже, третє – робить. Від того у нас результат […]...
31. “Торкну рукою павутину…” Торкну рукою павутину і не порву – нехай пливе… Що в світі білому покину, а що мене переживе?.. Таж певне: […]...
32. “Я загубив свій ключ: я голочку соснову…” Я загубив свій ключ: я голочку соснову назвав своїм ключем – І загубив чомусь, і чОмусь не знайду, й, відшукуючи, […]...
33. СПОГАД ПРО ВІЙНУ Спраглі очі відкривають день. Зелений простір і вервечка птахів, а попереду білий метелик стелі. Брате! Сьогоднішній вітер приніс пам’ять про […]...
34. Ростиславичі Після князя Ростислава Залишилось три сини. Поховаваши батька, з Криму Повертаються вони. Мирно батьківщину ділять, В згоді, і приязні живуть, […]...
35. “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
36. ДО ЛИТВИ І Лину на крилах зозулі… Наді мною пташина дорога – Чумацький Шлях. Лину – душа завмирає. І піді мною дорога […]...
37. “Ми заспівали, розійшлись…” Ми заспівали, розійшлись, Без сльоз і без розмови, Чи зійдемося ж знову? Чи заспіваємо коли? А може, й те… Та […]...
38. “Ми виїхали в ніч. І це було шаленство…” Ми виїхали в ніч. І це було шаленство. Збиралось на грозу. Ми виїхали в ніч. Притихлі явори стояли безшелесно. І […]...
39. “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує…” Терпи, терпи – терпець тебе шліфує, сталить твій дух – тож і терпи, терпи. Ніхто тебе з недолі не врятує, […]...
40. ТАНЕЦЬ Ой кобзи рясно грали, Лунав веселий сміх, Мов звізди, очі сяли, Сріблистий танець біг, Сріблистий танець біг, А кобзи перестали […]...