Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Сизі ранки поснулі…”

Сизі ранки поснулі,
зозулі під росами сплять,
зелені стебла цибулі
з низеньких туманів стримлять.

Грузне в туман драбина,
прихилена до воріт.
Видно: якась людина
мирно стриже живопліт.

Чутно, як соки нуртують,
й знову при рідній ріці
равлики біло мурують
тихі свої церковці.

Хочу і я ставати
тихим, гасити вапно,
і живопліт доглядати,
й довго дивитись в вікно.

27 червня 1993

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)


“Сизі ранки поснулі…” - МАЛКОВИЧ ІВАН