“Ким це намальовано…”
Ким це намальовано
На вікнах срібний сад?
Ким це заціловано
Лиця у дівчат?
Хто це улаштовує
З криштальної гори
Сковзання санковеє,
Баль для дітвори?
Прага, 1926
(3 votes, average: 3,33 out of 5)
Related posts:
- ЕПІГРАМНЕ У нас, без просвітку убогих, Аудиторія співців – Ляше ряди четвероногих Ошестиножених стільців. На дерев’янім – дерев’яне, Від початку і […]...
- Золотий безсмертник золотий безсмертник покотився за шпиль гори а на вікнах у мене синіє сон-трава я думаю про безсмертя коли над землею […]...
- КИЇВ Підійнявся злотно-зелено, А за тло – густа синьота. Хай яка впаде вагота, Її скине смагле рамено. Йшов Батий на нього […]...
- ЧЕКАННЯ Виблискує холодом трубка, мов кольт, У пальцях – напруга на тисячу вольт. Пронизує блискавка праве плече, Торкнусь телефону – морозом […]...
- ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
- О. ОЛЬЖИЧЕВІ Крута дорога із Крут, Та вірмо, рушивши нею: Нелюдськи міцний цей люд І вийде він ще на суд Не судженим, […]...
- “Ой, гори ж мої, гори…” Ой, гори ж мої, гори Високі, зелені! Чи заплачете ви, гори, По мені, по мені? Чи заплачете ви, гори, По […]...
- (ТЕМНИЦІ) Липи в час доцвітання стоять золоті, безгомінні. “Було тут кілька темниць”, – сказав Неборак. О відлуння колишніх льохів з назвами, […]...
- 02. ПЕРШИЙ СНІГ Осінь переїхала по полі возом золотим. Понад кучугури кучерява мряка – срібний дим. Сонце з батогом проміння вогняний погонич. Навпростець […]...
- “Можливо, лиш вона, та туга невсипуща…” Можливо, лиш вона, та туга невсипуща Невідомо за ким, невідомо за чим,- Єдине, що горить у наших нетрях-пущах Вогнем високим […]...
- ЄЛИСЕЙСЬКІ ПОЛЯ Красивий зблизька і здаля Проспект Єлісейські Поля! Відкривсь він з майдану Конкорд – Широкий, прямий, як стріла… Сьогодні гуляє народ, […]...
- “Пролітали селом поїзди…” Пролітали селом поїзди, Прогиналися рейки і шпали. Всім селом за городи й сади Ми на зустріч до них вибігали, Миготіли […]...
- БАВАРІЯ З ВІКОН ВАГОНА Від Праги до Парижа путь ішла Через Баварію – німецьку землю, Що завдала народам стільки зла, Хотіла погасити сонце Кремлю… […]...
- МОЛИТВА (О, Ти, що тамо, де Почаїв…) О Ти, що тамо, де Почаїв, Під небом вставши голубим, Далеко в простори засяяв Золотоглавієм своїм, О Найсвятішая, Єдина, До […]...
- ПРИ ЗАХОДІ На синій шибі сонних хвиль Стелився сонця срібний луч, Ліг фіолет на зелень гіль, І кров багрила стіни круч… А […]...
- ТИМ, ЩО В БОЛОТІ Поглухли, посліпли в безстидній дрімоті, Ні легіт не війне над їх головами, Шувар не шелесне від гнилої ями, Посліпли, поглухли […]...
- ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
- “Коли гай на обрію квітне…” Л. А. Коли гай на обрію квітне, То здається очам, Що розкішне царство блакитне Розгортається там. А наближ його володіння […]...
- ГУЦУЛИ Там, де гори срібносині, Де Карпат високі шпилі, Проживають люди сильні, Щедрі словом, зором пильні. Мой, опришки дужі й спритні, […]...
- МОЛИТВА ЗА ДУШІ ТОПІЛЬНИЦЬ Ми – зводники дівчат, коханці перемовні, ми, що любок міняли, мов квітчасті мушлі, за тих, що нас поїли дурманом любовним, […]...
- В КРИМУ (уривок) Осріблені місяцем гори блищать, Їм кедри і сосни казки шелестять, І дивні пісні їм співають вітри, Що нишком підслухали в […]...
- ЗАЙЧИКИ М. К. Мете і мете. Кругом така пустка: Минулась капустка, Нічого ніде. Мороз – без послабки: Вже мало не плачуть… […]...
- ВАЦЛАВСЬКЕ НАМЕСТЄ В Празі ми були під Новий рік. Як красиво – Дєдо-Мрази всюди, Блиск ялинок І людей потік, І мені всміхаються […]...
- НА ВЕЛИКДЕНЬ На Великдень діл і вись Сонце злотом заливає, На Великдень сонце грає – Блись-блись!.. На Свята усім святам, На яєчко […]...
- “Дивний образе таємний…” Дивний образе таємний, Що негадано-неждано Із далека – із незнана У кімнату цю принісся І спинився на стіні, Я прохаю […]...
- “Як рельси синню одливають…” Як рельси синню одливають,- Як навіть сталі холодно! Як лють лютневую чутно В промерзлім скреготі трамваю! Скарбами матового срібла В […]...
- “Просто. Не йти праворуч…” Просто. Не йти праворуч Ані ліворуч – ні. Хай лише вітер поруч, Вічний сурмач борні. Вітер, що хмарі – в […]...
- “ВЖЕ ДЕ-НЕ-ДЕ ПОПОЛОТНІВ…” Вже де-не-де пополотнів Лапатий лист на сикоморах, Мойого червня тридцять днів На календарний стерто порох. Мені медових вечорів Приносить липень […]...
- “Вогонь не гуде. Дим не валить…” Вогонь не гуде. Дим не валить. Страху нема за стріху. Не вийшли кричать, бігать, гасить. Дзвонів не чути. Тихо. І […]...
- ЮРІЙ У силі своїй – всепотужний. Краса його – криці краса. В десниці спис харалужний І смерть на вістрі спися. Вже […]...
- МАЛЕНЬКІ СОНЦЯ Минула ніч, і сонце білогриве Несе на тросі огненному день, І блискітки, швидкі та метушливі, Стрибають на асфальті де-не-де. Мовчать […]...
- ТАЄМНИЦЯ СЛЬОЗИ Крізь пил віків тече сльоза гаряча. Планета хмурить випукле чоло. Ви чуєте? Дитина гірко плаче, невтішно плаче і не зна […]...
- ЗЛАТА УЛІЧКА* Камінь розігрітий аж пашить. Втомлений, замислений іду. Повнить сонце Улічку Злату, Сонцю тут подобається жить. Втомлений, замислений іду. Прага, Праго, […]...
- П’ЯТЬ 1. Перехилиться і пригорне чорним чадом волосся, і напоїть п’янливим голосом в росах; ти, зворушений, захлиснешся білим тілом дівочим – […]...
- СЕРЕД ЛІСІВ Долівка вистелена зіллям, Дубові стіни, рушники. У вікнах клен полоще гілля, І сосни стукають в шибки. А на світанку – […]...
- 2. ЗОРЯ Там, де нас немає і не буде, сніг упав на вежі і сади. В темряві жаріють без остуди вогники у […]...
- “Хати біліше сорочок дівочих…” Хати біліше сорочок дівочих… Немає кращих мазальниць у них, Як ці наскрізь прозорі зимні ночі, Коли і місяць світиться і […]...
- ЮРІЙ У силі своїй – всепотужний. Краса його – криці краса. В десниці спис харалужний І смерть на вістрі списа. Вже […]...
- Я ЛЮБЛЮ ВСІХ ДІВЧАТ Признаюся із жалем: я тікаю від проблем, в мене слава лиха, я – мовляв – не жених… Я ж люблю […]...
- ШЕВЧЕНКО (Сонет) Це – буремно випнуте вітрило, Що човна нестримано жене. Це – велике серце вогняне, Що над степом сонцем засвітило. Стомогутньо […]...