ОДА СМЕРТІ

Related posts:

1. НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...
2. “Як добре те, що смерті не боюсь я…” Як добре те, що смерті не боюсь я і не питаю, чи тяжкий мій хрест. Що вам, богове, низько не […]...
3. “Немає смерті. І не ждіть – не буде…” Немає смерті. І не ждіть – не буде. Хто хоче жить, ніколи не помре. І будуть вічно веселитись люди, І […]...
4. “Люди часто живуть після смерті…” Люди часто живуть після смерті: Вріже дуба, а ходить і їсть, Перепродує мислі підтерті У завулках тісних передмість. Гилить зуби, […]...
5. “Мабуть, судилось мені так до смерті самої…” Мабуть, судилось мені так до смерті самої Йти все за вами лісами, повитими в мряку, Класти вогонь свій по другому […]...
6. ПРИВІТ ОСІННЬОМУ …А було тихо. Було журно, Аж доки з нетрів городів, Мов свіжий вихор в хату курну, З потужним криком, грізно […]...
7. “Зіниці смерті стежили за Вами…” Олесю Гончарові Зіниці смерті стежили за Вами Прицілами, злобливим зором лінз, І друзі падали, й ревли димучі ями, І обрії, […]...
8. МОНАСТИР (Мініатюра) Вранці – сонце, і небо чисте, І пташині раідсні хори. О, хвала, хвала Тобі, Христе, Ізцілилося серце хоре! І пожовклій […]...
9. “Ти нарешті збагнув…” Ти нарешті збагнув: ти – один. І природу прийняв як провину. Ніби жінки нома, чий ти син? І вона вже […]...
10. ЧОТИРИ СОНЕТИ ПОВІЛЬНОЇ СМЕРТІ 1. він нині не побачить паркана він мусить вуха воском затуляти іде вода у гості до теляти така сама як […]...
11. ГЕРЦЬ. Думка Семенової смерті Всевладна, неминуча я, нівроку. І невмолима. Чують мої кроки Здорові й хворі, кучеряві й лисі. Чого ж, дурна, плелася стільки […]...
12. Як не любить той край, де вперше ти побачив Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить […]...
13. “Мене земляк напівживого…” Мене земляк напівживого Про гори що сказать?.. Куди не глянеш – висота, Яку прийдеться брать. Де не копнеш землі “на […]...
14. ЛИСТ НА БАРВІНКОВОМУ СУВОЇ Я пишу тобі раннього рана. Перше слово виводжу – Оксана. Друге слово виводжу – Оксана. Третє слово виводжу – Оксана. […]...
15. ВІРШ НАПИСАНИЙ В ДЕНЬ СМЕРТІ АНДРІЯ МАЛИШКА Знов, земле рідна, траур одягла – Сів знову ворон на твою калину. І чорну стрічку в промені вплела, В небесні […]...
16. “Як живу – я пишу…” Як живу – я пишу, (хоч пишу – як дихаю), Але маю права, як трава під кригою, Все болить голова […]...
17. РІДНА МОВА Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть, як стягів красу малинову, як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці […]...
18. “Людей, звичайно, більше, ніж народу…” Людей, звичайно, більше, ніж народу… Коли виспівує на цілий сход Любов до людства… з сотого заходу, – Згадай, нарешті, і […]...
19. ЛИСТ На одному з малих полустанків я чекаю поїзда зранку. Влаштувалась в кутку на лаві, щоб мене не знайшли цікаві. Протяг […]...
20. “Стоять дерева золоті…” Стоять дерева золоті, Покупані в блакиті. І я пишу тобі в листі, Що ти найкраща в світі. Усе мініється в […]...
21. “То вберу в троянди, то у сажу…” То вберу в троянди, то у сажу. Світло чи пітьма тобі за тло. А коли ж, кохана, врівноважу Я в […]...
22. БАЛАДА ПРО ЖУРАВЛІВ Ні встати, ні звестись – такий був мій огонь… Лежали ми, гвитнівки стисши між долонь. Отак лежали ми… Вгорі, у […]...
23. МОЯ МОВА Все в тобі з’єдналося, злилося – Як і поміститися в одній! – Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій. […]...
24. ПРОЩАННЯ З ДОМОМ Я вернулась додому і нарешті збагнула, Що мені він чужий і йому я чужа, Бо нема в нім того, кого […]...
25. ПЕРЕД ЄВРОПОЮ Згадуючи жертви Лінцу, індиферентнсіть до жертв большевизму… “Противенство українського духовного життя та життя європейського – є безсумнівним”. О. Ольжич “І […]...
26. КУХОВАРНЯ Мені обридають рими Хочеться спостерігати рухи слів Щоб за ними тяглась моя думка Музика самособойне плелась Переганяю рух життя Люди […]...
27. “Не я пишу свои стихи?..” Не я пишу свои стихи? Ну, хорошо, не я. Не я кричу, что нет строки? Не я. Не я боюсь […]...
28. ПИШУ СТИХИ Пишу стихи. Нет, не устал, Хотя работа адова… Взойдут ль они на пьедестал? Не думал, не загадывал. Диктуют Музы или […]...
29. “Ти на своїй землі, серед свого народу…” Ти на своїй землі, серед свого народу, Ввібрав його бентежний впертий дух. Його мужицьким генетичним кодом Помічено зорі твоєї рух. […]...
30. Пора! для этого огня – Стара! – Пора! для этого огня – Стара! – Любовь – старей меня! – Пятидесяти январей Гора! – Любовь – еще […]...
31. В ІМ’Я НАРОДУ, ДЛЯ ЛЮДЕЙ! Все піддається праху, смерті: Людина, сталь, Багатство, міць, І слави п’ятаки затерті, І золоте перо жар-птиць. Людина й сталь, Багатство […]...
32. СЛАВА РАЛОВІ (До кантати Сергія Яременка) Слава ралові, слава плугові, Українським рукам хвала! Диким преріям, наче другові, Доля подвиги прирекла. Над Альбертою й Манітобою, Крізь розлогий […]...
33. СТУСОВА КРИНИЦЯ Жадливо пив джерельну силу Стус Із материнської в селі криниці, Щоб невзабарі, вдавшись до Столиці, Зірвати з горла брежнєвський мотуз. […]...
34. МОВА Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]...
35. ЄЛИСЕЙСЬКІ ПОЛЯ Красивий зблизька і здаля Проспект Єлісейські Поля! Відкривсь він з майдану Конкорд – Широкий, прямий, як стріла… Сьогодні гуляє народ, […]...
36. ЦИГАНКА подай долоню архіпелаг долі а розкажу тобі про дерево яке вирощуєш у своїм серці подай долоню дзеркало любови а скажу […]...
37. “Оприкінці моїх важких стежок…” Оприкінці моїх важких стежок Впаду перед тобою на коліна – В пухкий сніжок, на теплий моріжок – Безсмертна земле, вічна […]...
38. ГРОЗА НАД ДУНАЄМ Палахкотить гроза понад Дунаєм. Скипають води. І чорніє мла. З’єдналось пекло з громовистим раєм. Хвала Іллі, що гримотить, хвала! Земля […]...
39. ЗНАК ВОДОЛІЯ Отряси літа, як попіл перетлілих рим. Не втікай од переміни у чортополох: Вже довершує нарешті круг епоха Риб – Найпідступніша […]...
40. “Я вірші пишу…” Я вірші пишу вночі в Прокураві, я вірші пишу в татовій хаті, доки сидять під стіною на лаві мої предки […]...