ГАЗЕТЯРУ-СОЦІАЛІСТУ БОКОМУ

Related posts:

1. “У селі одному на Поділлі…” У селі одному на Поділлі – все життя, а й досі не знайшов – дід Карпенко ходить щонеділі у степу […]...
2. “Як помру, не подолавши втому…” Як помру, не подолавши втому, Схороніть, де смерть не обмине, Бо на тло сплюндрованого дому Не допустять недруги мене. Біля […]...
3. ВАСИЛЮ ОНУФРІЄНКОВІ В поезії є лік, як в мудрому настої В. Онуфрієнко Друже мій, не лічу скільки літ, скільки миль Ніби тут, […]...
4. ЛАЙДАКА – Куда збираєшся, єдиний? – Насилу мати говорила. – Куда ти хочеш мандрувати, На кого хату понехати, Батьківський хутір і […]...
5. “Філософе з чарівними очима…” Філософе з чарівними очима, Із добротою в глибині зіниць! Ще є в нас, люба, крила за плечима, Що не дозволять […]...
6. ПІСНЯ Погасла, погасла пожежа кривава, Громи одгриміли, дощі одлились, – Воскресла велика, єдина Держава, Що в мріях нам снилась колись, Слава! […]...
7. АНТОНИЧ Чекаєш ліпших днів під папороті квітом, в цупкі обійми взяв тебе корінням ясен. Вже хрест зігнив, лежить плющем обвитий. На […]...
8. 6. МЕРДВЕН Бескиди сивi, червонi скелi, Дикi, непевнi, нависли над нами. Се, кажуть люди, злих духiв оселi Стали пiд хмари стiнами. З […]...
9. ТАРАС Будь проклят світ, що дав його труні, будь проклят день, коли його не стало… Не граймо, браття, на сумній струні, […]...
10. “Пролетіли соколоньки бистрі…” Пролетіли соколоньки бистрі – Мої весни, молоді літа. Посхиляли голови перлисті Пишні квіти: літо одцвіта. Вже війнуло холодом із ганку, […]...
11. СЕРЦЕ, ПРОБИТЕ СТРІЛОЮ Смішить моїх друзів наколка моя… Людиною ставши старою, Я всім простягаю коротке ім’я І серце, пробите стрілою. Ой що я […]...
12. DE LIBERTATE DE LIBERTATE Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все […]...
13. ДУРНІ ГРОШІ Чоловік приходить радий, Розказує жінці: – Повезло мені сьогодні, знайшов три червінці. Ну, дурні дістались гроші, Думаю, розтрачу. Пішов купив […]...
14. ВІЧНА СЛАВА Доби славної та великої Піднесемо ми корогви! Буде хвала йому, тому рикові, Тому львиному – “йду на ви!” Слава князеві […]...
15. “Глухою, дзвінкою владай чи гаркавою…” “Не будь тебя, как не впасть В отчаяние…” И. Тургенев Глухою, дзвінкою владай чи гаркавою – То вікна в незнані […]...
16. “Розхиляю колосся, іду…” Розхиляю колосся, іду. Устріч – арнаутка чорнява. Слава вам, рідні поля, У вечірній тихості слава! Уже видко верхівки топіль. Покажеться […]...
17. “На Запоріжжі зацвіли…” На Запоріжжі зацвіли Кущі акацій кучеряві, Немов устали в збройній лаві Січовиків яркі вали. Хай кажуть, битви відгули, Спочили вої […]...
18. ДНО ПЕКЛА на дні пекла люди квасять капутсу і плодять дітей кажуть холодно як у пеклі або вчора був пекельний день кажуть […]...
19. СЛАВА РАЛОВІ (До кантати Сергія Яременка) Слава ралові, слава плугові, Українським рукам хвала! Диким преріям, наче другові, Доля подвиги прирекла. Над Альбертою й Манітобою, Крізь розлогий […]...
20. “Я не кохаюся в Вашому дворі…” Я не кохаюся в Вашому дворі, Бібліотеках, збірках дивовиж, Самоцвітних хрестах, червоних престолах, Повозах і пахощах Ваших садів. І навіть […]...
21. ГІРКА НІЧ Заснули люди в чорнім місті, під ковдрами леліють сни. Твоєї мрії не помістить цей світ безкраїй та тісний. Замовкли голоси […]...
22. ТЕЛЕГРАМА ІЗ СІЛЬРАДИ Я чекав картопельки пудів два… І сестра двоюрідна у листі писала: “Почекай же, братику, до Різдва, Привезу картопельки, ковбаси і […]...
23. НА ЗАХІД МИ ЙШЛИ Розвідники в село вступили перші, За ними танки… Потім дід Терень Червоний стяг підняв, плечем підперши, Й сказав: – Да […]...
24. ВИСОКОСНИЙ РІК Кажуть, високосний рік недобрий, Кажуть, він приносить безліч бід: У житті сімейнім – хмарить обрій, У суспільнім – війни, недорід… […]...
25. “Двійко дитячих очей…” Двійко дитячих очей Їх помирити хотіли. Як вони тоскно синіли – Двійко дитячих очей! Він пакував чемодан. Біла сорочка упала. […]...
26. ВПЕРЕД Ні слова про спокій! Ні слова про втому! Хай марші лунають бадьорі й гучні… Хоч ніч облягає, – та в […]...
27. VII. “Я не знала скарбів…” “Я не знала скарбів, захованих у моїм тілі. Кожного дня даю тобі цілу себе! Та тепер я – порожнеча : […]...
28. МОРЕ Воно, відвічно шепчучи, ряхтить І, раптом набухаючи, з розгону Юрму печер затоплює бездонну, Аж поки чар Гекати відлетить. Чи прийме […]...
29. НАД МОРЕМ Скелястий берег, спокій, забуття, Печери, гроти, голубі затони, Вітрил і хвиль безжурні перегони, Небес і вод заобрійне злиття. Бентежне, щемне, […]...
30. “Ой крикнули сірії гуси…” Ой крикнули сірії гуси В яру на ставу; Стала слава на все село Про тую вдову. Не так слава, не […]...
31. ЗОРІ В холодні ночі звужуються зорі, немов зіниці божевільного. Моторошно й пильно дивиться Всесвіт – Великий Маг, – піднявши над землею […]...
32. 12. НАДСОНОВА ДОМІВКА В ЯЛТІ Смутна оселя!.. В веселiй країнi, В горах зелених, в розкiшнiй долинi Мiсця веселого ти не знайшов, Смутний спiвець! умирать в […]...
33. БАЛЯДА ПРО КОРОТКОЗОРЕ ЕЛЬДОРАДО В далекі моря пішли кораблі з людьми, що набридли своїй землі. А людям набридла своя земля, набридла людям ласка короля, […]...
34. НАПУЧУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “ї”, а також, витягнувшись […]...
35. “Підганяйте, хлопці, коней…” Пісня мисливців Підганяйте, хлопці, коней, Гляньте, неба край червоний, Хмари захід заступили, Буде з вітром сніг! Підганяйте, не дрімайте На […]...
36. НАПУЧУВАННЯ Того дня, виходячи з хати, підійдеш до дверей і на порозі зустрінеш Сагайдачного з розпростертими обіймами, як батька: вирушаєш у […]...
37. УПАВ ЖЕ ВІН Як упав же він з коня та й на білий сніг. – Слава! Слава! – докотилось і лягло до ніг. […]...
38. У ЛЕГІНЯ У легіня ворон коник. Коникові гриву чешуть, А самому молодому Товариші трунву тешуть. Утесали, змалювали, Барвінками устелили, Забираним коверчиком Домовину […]...
39. ГОЛОВЕШКА Кажуть, люди жили табунами, Спали покотом в млі печер, Цілувались при зорях ночами На крутих узбережжях озер. Говорили, що знали […]...
40. * * * Они меня недолюбливают, и я их – тоже. Но непонятно почему. – Ты же человек,- говорят мне они,- и мы […]...