Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові


VII. “Я не знала скарбів…”

“Я не знала скарбів,
захованих у моїм тілі.
Кожного дня
даю тобі цілу себе!
Та тепер я – порожнеча :
ти забрав усе!

Хіба візьми ще
оту ясність,
що зосталася там,
де я колись була…”

VII. “Я не знала скарбів…” - ТАРНАВСЬКИЙ ЮРІЙ
 »