“Я до друку готував рукопис…”
Я до друку готував рукопис
У моєму барвному садку
І помітив, як справляли попис
Ворушкі колібрі в квітнику.
Як жадібно мед спивали
Із трояди, і фуксій, і лілей!
Двиготіли соняшні цимбали,
Раював каліфорнійський глей.
Та шумлива пташка на Оазу
Нагло впала – як машинний шків! –
Де червоним олівцем щоразу
Я робив поправки між рядків.
Що знайшла вона? Меди снажливі?
Бризку радости? Надхнення хміль?
Чи в безмежній, безпросвітній зливі
Тільки жалю невгамовний біль?
І тривожно я зібрав рукопис
Із карбами дзьобиків тонких,
Споглядав колібрів дальший попис,
У душі радіючи за них.
Як я прагну, люблений читачу,
Щоб – гортаючи мої жалі –
Ти поповниш радістю нестачу
Дорогої, рідної землі!
11 січня 1958 р.
(3 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- СУЧАСНИКАМ “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай […]...
- “Не треба слів. Хай буде тільки діло…” “Не треба слів. Хай буде тільки діло. Його роби – спокійний і суворий, Душі не плутай у горіння тіла, Сховай […]...
- Якби втопити якби втопити весь біль в океані хвиля вдарила б в небо треба сіяти біль у скиби хай колоситься хлібом тільки […]...
- СЛЬОЗА Моя сльоза на ешафоті Згоріла. Я зібрав золу. З міцної, вогняної плоті – Одну пилиночку малу. Навіщо? Я цього не […]...
- ДВІ ПІСНІ I Я бачу все : час зморшками обличчя зриє, а теплі коси вкриє іней незчисленних зим. Я бачу… Висохлі уста, […]...
- ТРУД Люби свій виноград і заступ свій дзвінкий. Народи й царства мруть, міняються віки, І там, де чабани дрімали супокійне, Зростають […]...
- ДУДАРИК Коли б тобі горенько та печаль, То ти б вийшов на вулицю та й кричав. Пісня. Голосять баби на згарищах, […]...
- “Скільки в неї курчаток-пискляток…” Скільки в неї курчаток-пискляток, Мацюпусеньких дзьобиків тих? Двоє… четверо… вісім… десяток! Десять діточок дав їй Пан-Біг. Боже милий, бур’ян той […]...
- “Твоєї вбогої могили, діду…” Твоєї вбогої могили, діду, Між круглих пнів не міг я віднайти, Хоч добре знав: де берестів кути, На стовбурах я […]...
- “В мій вік уже лежали на гробках…” В мій вік уже лежали на гробках Творці нових, славетних архитворів. Чого же мене Всевишній запроторив Серед живих? Щоб я […]...
- ТРОФЕЇ Мій кожен день довершує звитягу! І кожне слово зроджує трофей! Для серця й мозку вибраних людей Підняв я стяг навснаженого […]...
- “На поталу камінним кригам…” На поталу камінним кригам, На глуху наругу вітрам, На зневагу звірам, що плигом Проминуть і квітку, і храм. Оддаю і […]...
- ПРОЩАННЯ Твоя рука привітно і тривожно Метнулася з вагонного вікна. Не можна крикнуть і почуть не можна Що на прощання змовила […]...
- “семимильні провини безсилі як крони дерев…” семимильні провини безсилі як крони дерев їм замало повітря аби не зурочити простір ти тікав не від них а від […]...
- ЗОЗЕНДРОПІЯ (Уривок) Червоні чвари! Час червоний! Чурило черево чи чоло, чи чо, чи чох, чи чор зна що? Чи очі плачуть, чи […]...
- “вона і сніг темнаво золоті…” вона і сніг темнаво золоті. тонкі сліди її тонких життів ще тихо проступають крізь окладень. і скапує волосся по щоці, […]...
- CАТАНА Мертвотний мор і хворі дерева, Пустинь задуха, олив’яні води, І небозводи, тьмяні небозводи, Де в’яли пущі й жовкнула трава, Він […]...
- МОНТЕРЕЙ Епічний стиль розлогих кипарисів, Ноктюрни скель та Тихий океан – Чого ще треба для душевних ран, Для бурі в серці […]...
- СІБЕЛІУС Полярних звуків невгамовний бір Озер таємних кличе з крижаної тверді, І десь реве захланно-хижий звір. Твій день, Суомі! Непохитно вір! […]...
- ГАЛИЦЬКИЙ МОТИВ Сьогодні ви перемогли, вам – гімни величаві, крилаті марсові орли вас на все небо славлять. І тільки ми, розбиті вщент, […]...
- “Твої груди, наче свічі…” Твої груди, наче свічі, Палахтять. Дві долоні чоловічі Вже горять. То горять мої долоні, І на грудях, і на лоні […]...
- ДО ЧИТАЧІВ ЧИКАГО Я півземлі проїхав Понтіяком І пролетів я джетом два світи, – Ніде в путі не випало знайти Таких прийнять під […]...
- “Як ліс, як щогли сміливих флотилій…” Як ліс, як щогли сміливих флотилій, Знялися руки в темряві глухій. Чи ж сила є, щоб цій безмежній силі Сказати: […]...
- “Все таке несправжнє відштовхує…” Все таке несправжнє відштовхує (і любов, і віра, і патріотизм), як роблена “поезія”. І тільки ще біль ненадуманий, справжній, і […]...
- “Для мене ваші оплески бурхливі…” Київським слухачам Для мене ваші оплески бурхливі – Немов біблійні сурми в давнину, Що в світ котили радісну луну, Подібну […]...
- “Немирів. Парк. Стави. Алеї…” Немирів. Парк. Стави. Алеї. Пливуть човни. Цвітуть лілеї. Альтанки, плющ, розарій, грот, Пісні і музика – курорт. Вже мало хто […]...
- “Літа душа, немов лоша у зливі…” Літа душа, немов лоша у зливі… Куди ж тобі, маленьке і дурне! Ніхто не перебув ці смуги сиві, ніхто й […]...
- “Дома прокинувся. Сніг…” Дома прокинувся. Сніг. Вівці озвалися сиві. В сяйві стоїш, як у зливі. Хто тобі допоміг? Може, те джерельце на млаці, […]...
- ПАЛІМПСЕСТ Коли в монастирях був папірусу брак, Ченці з рукопису старе письмо змивали, Щоб написати знов тропар або кондак, І палімпсестом […]...
- ЗА ТОБОЮ На човнах золотих Заплива молодик За тополю… За тобою лечу, Журавлино ячу За тобою… А туман-ворожбит Зав’язав мені світ Ворожбою. […]...
- ТИХИЙ ЕТЮД Що несеш мені в тихому імені, В зливі кіс, перевитій, важкій? Що нашепчуть вуста твої стримані Несповитій тривозі моїй? Чи […]...
- БОГ Я бачив статую свойого Бога, Постріляну. Дивилися з чола Дірки від куль. Сувора засторога Для мене, ще маленького, була. Я […]...
- “Душа моя – пустка холодна й німа…” Душа моя – пустка холодна й німа… Нічого в тій пустці самотній нема: То вітер розвіяв, то хвилі зірвали, То, […]...
- ДЕНЬ В трудах звиває невгамовний день Своє гніздо ретельно, мов лелека. Чи радість сонцем, чи печаль, як спека, А він трубить […]...
- ДОДОМУ Шкода Москви. Вже наче відійшов Від сподівань і пристрастей Арбату І паху бурштинової гербати У мареві тих марень, тих розмов. […]...
- “У ребра б’є напівзрадливе серце…”У У ребра б’є напівзрадливе серце, Стікає час крізь пальці, мов пісок. Я ще пружиню невгамовний крок, Але в крижинах вже […]...
- ПРЕДШЕ Я вас любив, німуючи, то словом і вірив сліпо та тривожно знов, а ви боялися, щоб випадково не виявив при […]...
- МІЙ ШПИТАЛЬ Abyssum abyssus invocat! Ruysbroek Admirabillis Безодня смерти і безодня життя спіткались на межі, а на лезі її сьогодні знова нап”ятий […]...
- “В тонких і темних…” В тонких і темних молодості жбанах ти переблиснеш, іскрами креснеш! Провітриш душі стомлених і п’яних і сорочки криваві розірвеш. Проходиш […]...
- ГЕНЕРАЛІСІМУС НА СКЛІ Сирий, холодний березень. Сніги. Тривожно так в душі і довкруги: Вмер, кажуть, Сталін… Плачуть вчителі І чорна бинда на портретнім […]...