Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Твоєї вбогої могили, діду…”

Твоєї вбогої могили, діду,
Між круглих пнів не міг я віднайти,
Хоч добре знав: де берестів кути,
На стовбурах я вирізав приміту.

Тепер дерева ті звели зі світу –
У піч на паливо чи на хати.
Як жаль, не стали з карбами хрести
На тих, що вимерли в добу ліміту!

Голодомор столико прогудів –
Мільйони ховано бабусь, дідів…
А скільки мре від радіонуклідів?!

Тут був зимівник, у ряснім гіллі,
Та нас, Жученків, не лишили й сліду
На здавна нашій, січовій землі.

Хутір Жученки на Гурівськім узліссі, 1990.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

“Твоєї вбогої могили, діду…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)