ПОГОНЯ

Тільки серцем тривожним почую,
Як вітчизну оплакує плач, –
Гостру Браму згадаю святую
І комонник, що ринуть навскач.

В білій піні гойдаються коні,
Пориваються й важко хропуть.
Стародавню Кривицьку Погоню
Не спинити, не збить, не зігнуть!

В далечінь переможно мчите ви,
Перед вами, за вами – віки.
О, за ким женетеся, як леви,
На які спішите ви шляхи?

Білорусе! Вони понеслися
За твоїми дітьми навздогін,
Що забули тебе, відреклися,
Продали на жорстокий загин.

Бийте в серце їх, бийте мечами,
Не дозвольте чужинцями жить!
Хай дознають, як серце ночами
По вітчизні скорботно болить…

Мати рідна, моя батьківщино,
Полонена ордою сваволь, –
Ти пробач, ти прийми свого сина
І за тебе умерти дозволь…

Все летять, пориваються коні,
Срібна збруя освітлює путь.
Стародавню Кривницьку Погоню
Не спинити, не збить, не зігнуть!

1916 (1942)

(4 votes, average: 4,75 out of 5)

ПОГОНЯ То вже тікає не косуля, – то свище між дерев рогатий вітер. А смерть слідом петляє на чотирьох тремтливих ніжках […]...

“Спасенні струсівські горби…” Спасенні струсівські горби, Де рвав я цвіт пахучий глоду, Де я п’янів од насолоди, Той цвіт ладуючи в торби. Спасенні […]...

СОНЕТ ІЗ ТОРБИНКОЮ КВАСОЛІ У дерев’яному цебрі сплять коні білі і рябі: біленькі – білі, а рябі – із ледве зримим фіолетом; такі великі […]...

ПОГОНЯ То не сорочий галас у небі – на вороних Кончак із Гзаком слідами Ігоря копитять лунко. Все причаїлось, наче пропало: […]...

ПОГОНЯ – Кони, кони вороные! Вы не выдайте меня: Настигают засадные Мои вороги лихие, Вся разбойничья семья!.. Отслужу вам, кони, я… […]...

1. ПРИСВЯТА Тут все з дитинства серцеві знайоме. Все, як було колись, воно моє, але між брів лягла тривожна втома, та, що […]...

“Земля така гаряча…” А я тому журавлю Києм ноги переб’ю, переб’ю. Пісня Земля така гаряча, Така руда земля. Маленький хлопчик плаче: Не бийте […]...

ЛИТОВСЬКА ПОГОНЯ ВІД МАКСИМА БОГДАНОВИЧА Що мені в тих запінених конях? Чом не гасне видіння жахне?! Стародавньої Литви Погоня І батожить, і смужить мене. Чом […]...

КОНІ Івану Драчеві Івану Драчеві Коні-гривані – блискавки! Коні булані – лиск! Коні – у небі висянім, Коні – в Парижі […]...

ЛІСИ ШУМЛЯТЬ Ліси шумлять, так шумлять ліси – день і ніч… день і ніч… Я глибоко в домі, в незнайомому домі роками […]...

ДУМИ МОЇ, ДІТИ МОЇ Думи мої, діти мої, Лихо мені з вами! Поклав би я вас, як жовняре, Пишними рядами, Та боюся, що вас […]...

“Ми підем, де трави похилі…” Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені. За […]...

“Наростаюь коні в дзвоні-перегоні…” Наростають коні в дзвоні-перегоні, Після того, як звели більшовики. Знов пасуться коні, фуркають в долоні, Воду п’ють з бідової ріки. […]...

ТРІОЛЕТ Моїй душі розлука з Вами – Чорніш від Ваших чорних кіс. Чому ж недобрий час приніс Моїй душі розлуку з […]...

ЗАБУДЬ МЕНЕ Забудь мене, дивись байдуже, Як я поволі з туги в’яну, І не питай мене, чи дуже Ятряться в серці давні […]...

ГОЛОС ТРАВ Після стін, котрі пам’ять обтяжують, наче Гніт пекельний, що здавлює дух, Скільки ніжності в мене до тебе, будяче, І до […]...

КОНІ В мерехтливому світлі неоновім, На тлі пишних реклам і вітрин – Чи здалось, чи привиділось: Коні, Батькові коні побачив син. […]...

Панночко з блакитними очима Панночко з блакитними очима, панночко з блакитними сльозами, як мені хотілося навчитись бути з вами і не бути з вами. […]...

“Прилетіли коні – ударили в скроні…” Павлові Загребельному Прилетіли коні – ударили в скроні. Прилетіли в серпні – ударили в серце. Ударили в долю, захмеліли з […]...

ДЕКСИЛЕЙ О, Дексилею, зваго бездоганна, Що на коні на ворога летиш, Твоя смертельна, невигойна рана Тебе в безсмертну скерувала виш. Коритський […]...

РОЗБИТЕ ЛЕТОВИЩЕ Колись вони життя і смерть носили І роздавали трударям землі, А нині задрімали, вже без сили, Охмарювані кораблі. Їм не […]...

ПИТАННЯ Чому стремиш творити й добувати? Нужденне є людини здобування; Нужденні – похвала і самохвальство, Бо, що з похвал? Чин хвалить, […]...

НА ОБОЛОНІ На Оболоні паслись коні, Цвіли луги на Оболоні. А де ті коні? Хто їх знає! Народ живе і не питає. […]...

“Буйне ридання…” Буйне ридання – Пісня остання Чагарників: Вітер у свисті Пруття белисті Стрінув – як шків! Я полишаю, Повний відчаю, Голі […]...

Половці і Отрок Край наш половці руйнують, Нападають на селян. Топче ниви, палить села Половецький дикий хан. Кажуть, кров людську, гарячу Любить пити […]...

КРИТИЧНА МИТЬ Я не з вами, обережні, я півнеба розсотав. Спить зелене узбережжя, і чарує висота. Хто жадає перебути всі негоди у […]...

“За чорно-синьою горою…” За чорно-синьою горою, на схилку радісного дня, Малює хмари пурпурові якесь веселе чортеня. Зеленим пензликом тополі – кривенькі кігтики в […]...

НЕЖНОСТЬ Ослепляя блеском, Вечерело в семь. С улиц к занавескам Подступала темь. Люди – манекены, Только страсть с тоской Водит по […]...

ПОБАЛАКАЛИ Кадр із фільму у журналі жінка розгляда: На коні сидить панянка, гарна, молода. Клича жінка чоловіка, каже: – Подивись! Я […]...

“Тремтіли коні на стерні…” Тремтіли коні на стерні, в тумані сивім. У старовинному вбранні ти йшла на сиглін. У плесі, ніби у душі, ховала […]...

ЕПІТАФІЯ ПОЛЯГЛИМ КОНЯМ Будуть прийшлі пости по згаслій плакати бурі, вічну хвалу голосити впалим в алюрі; будуть водити туристів, де Ніке кам’яностопа проходить […]...

“Хай би гнив я в сирій землі…” Хай би гнив я в сирій землі, Наситивши коріння клена, Щоб шуміла в блакитній млі Снаговита листва зелена. Знала б […]...

“Мікра Русь – Волинь і Галич…” Мікра Русь – Волинь і Галич, Макра Русь – Олтава й Київ. Золотіє поля далеч, Глиб синіє з водориїв. Гордо […]...

“Здесь сидел ты, Валет…” Здесь сидел ты, Валет, Тебе счастия нет, Тебе карта всегда не в цвет. Наши общие дни Ты в душе сохрани […]...

СУТІНЬ Як за вікном ріка гуде шумиста Якусь журливу, стародавню думу, Тоді в саду спадає тихо листя, І осінь квіти наливає […]...

“Снігами вітровінь поля відволочила…” Снігами вітровінь поля відволочила, Прижовклено збіліла далина – Дніпровими високими очима Дитинносіро глянула весна. Весна моєї вільної надії! Гінка тремтінь […]...

ВЕЧОРОМ Пою коні при Дунаю Та й думаю, та й думаю: Коні карі, коні сиві, – А я молод, нещасливий. І […]...

УКРАЇНСЬКИЙ ПРЕЛЮД Останній міст проплив удалині, Колеса змащено росою голубою – І Київ на Богдановім коні Пливе навстріч дніпровою водою… Вже серце […]...

“Безвестен я. Я вами не стяжал…” Безвестен я. Я вами не стяжал Ни почестей, ни денег, ни похвал, Стихи мои – плод жизни несчастливой, У отдыха […]...

КОНІ Одкрий ріки, де зорі над скиртами, Де в ситнягах нуртують коропи, Гнучи на прив’язі нові стовпи, Тілисті коні крешуть копитами. […]...

Related posts: