Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПІЩАНІ ДЮНИ

З-над моря вал пливе хмільний,
Та тільки знайде свій кінець,
Тоді, рудавий і сухий,
Встає хвилясто піщанець.

Землі він творить любе тло,
Рибалкам – затишні хати.
А тих, що море не взяло,
Навік загортує в бурти.

Він знає пагорби й лиман,
Та як дознати рід людський,
Що все міняє без оман,
Коли обкраяні думки?

Не тільки збутися човна,
Той рід лишити може й дім,
Щоб гадка вийшла несумна
Про житла в обширі пустім.

1953, 1993.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПІЩАНІ ДЮНИ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)