Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Коли магічний голубий вогонь…”

Коли магічнй голубий вогонь
На банях блисне сяйвом самоцвітів, –
Меткий чуттям Аллах би не провидів
Того, чим снить небесна оболонь.

Стою на площі. Сонцю навздогонь
Скалки поблискують. Серед самшитів
Немовби чую поклик саманидів,
Коли касид відлунює дудонь.

О давніх знаків плетиво суворе!
Чарує перса, як бальзамна мазь,
Гінкою нав’ю, мов бурхливе море,
Застигла в плитах ісфаганська в’язь.
І ловить небо, щоб душа співала,
Яркою барвою мечеть Лутфалла.

Ісфаган, 11 листопада 1968 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,33 out of 5)

“Коли магічний голубий вогонь…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)