Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Гетьманські горять книгозбірні…”

Гетьманські горять книгозбірні,
Народу прадавні скарби,
Супутники битов сумирні
І свідки буття й боротьби.

Лютує московська сваволя
Від Волги по Вислу й Дунай…
Твоя четвертується доля –
Вставай, українче, вставай!

Горять запорозькі музеї,
Палають лемківські церкви.
Хто спадщини збувся своєї,
Не матиме той корогви.

Заглада для рідної мови
До уст накладає замки,
Щоб наші і дочки й синове
Чужими зростали віки.

Духовосте, кидає в диби
Тебе знавіснілий москвин.
Та світять живі смолоскипи,
Визвольний наснажують чин.

Лютуючи, згине сваволя!
Від Волги по Вислу й Дунай
Народів не кориться доля –
Вставай, українче, вставай.

1979

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Гетьманські горять книгозбірні…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)