Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






АРІЇ-ОРІЇ

Ларисі Мурович

Арії-орії, піль орачі,
Думали здавна про дальній Схід.
Сонце, гадали, там сяє вночі,
Не замерзає ніколи брід.

Арії-орії в мандри пішли,
Путь прокладали на дальній Схід.
Давню легенду передали
Вірним нащадкам із роду в рід.

Тисячоліттям соняшна мла
Смажила чола й на серці осад.
Кара-пустеля шляхи обтяла –
Не повернутись ніколи назад!

Тільки й зосталась очей блакить,
Як на прадавній, трипільській всі:
Синій вогонь ще й тепер крекотить,
Щастя шукає в первісній красі…

Арії-орії, піль орачі,
Я – споконвічний ваш брат!
Вам я приніс на моєму плечі
Відгомін давніх утрат.

Арії-орії, з-поза Дніпра
Вам праарійській привіт.
Вийся, бувалля легендо стара,
Входь у новітній світ!

Кабул в Афганістані, 4 листопада 1968 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

АРІЇ-ОРІЇ - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)
«