АРІЇ-ОРІЇ
Ларисі Мурович
Арії-орії, піль орачі,
Думали здавна про дальній Схід.
Сонце, гадали, там сяє вночі,
Не замерзає ніколи брід.
Арії-орії в мандри пішли,
Путь прокладали на дальній Схід.
Давню легенду передали
Вірним нащадкам із роду в рід.
Тисячоліттям соняшна мла
Смажила чола й на серці осад.
Кара-пустеля шляхи обтяла –
Не повернутись ніколи назад!
Тільки й зосталась очей блакить,
Як на прадавній, трипільській всі:
Синій вогонь ще й тепер крекотить,
Щастя шукає в первісній красі…
Арії-орії, піль орачі,
Я – споконвічний ваш брат!
Вам я приніс на моєму плечі
Відгомін давніх утрат.
Арії-орії, з-поза Дніпра
Вам праарійській привіт.
Вийся, бувалля легендо стара,
Входь у новітній світ!
Кабул в Афганістані, 4 листопада 1968 р.
(3 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- ПОБЛИЗУ КРИВОГО РОГУ Любі Жученко Мене сестра з одвору не впізнала, Коли сказав я: “Брата зустрічай!” “А де ж той брат?.. О Боже! […]...
- В БУНКЕРІ Оженився я в суботу – А в неділю на війну. А тепер я, брат, в піхоті І до тещі – […]...
- РАДІСТЬ Прилинь до мене й принеси Свіжість піль на твоїх долонях, Піль, що лящать перепілками й польовими кониками, Піль, що дишуть […]...
- УЗОРОМ ГАЙКУ І Стертий ступнею, Посохлий п’янить полин – Доля поета. ІІ Мандрівний ворон, Ширяючи з краю в край – Не маю […]...
- [МІЙ САРДАК] Я ж бо тебе не звержуся, Руський мій сардаче! Тепер аж я заспіваю, Тепер аж заплачу, Бо маю ся в […]...
- ЗАВОЙОВНИКИ ПРЕРІЙ Пам’яті перших українських поселенців Не загарбники з дальніх імперій, Не кортези з минулих віків, – Тут пройшли завойовники прерій, Єлиняк, […]...
- Розрита могила Світе тихий, краю милий, Моя Україно, За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Чи ти рано до схід сонця […]...
- ШУХЕВИЧ (Монолог) Далеко, тату мій, ти спочиваєш Серед смерек, на похилі Карпат, Але близький мені твій войовничий, Повитий славою, безсмертний дух. Я […]...
- БОРОВИКИ (Балада) Батька заслали в чужий Казахстан. Мати, змарніла від болів і ран, Через морози, хурделицю й лід, Бідна й скорботна, поїхала […]...
- “Не сотворив нікому зла…” Не сотворив нікому зла Знайомий мій ніколи. Жона до іншого пішла – Не докоряв ніколи. Розрив нелегко пережив, Не шкодував […]...
- НА ПІДСЛУХАНУ НУТУ Прийшов до мене біль, Прийшов та й сів за стіл; Ішов від рідних піль, Ішов від рідних сіл… Казав, що […]...
- ЗОРЕ ВЕЧОРОВА Де в гаю сія, роси й течія Ходить садом вечоровим Молодість моя, Оглядає світ, обриває цвіт, Подає своїй любові Вiсточку […]...
- “І знову брата брат…” І знову брата брат Веде в цегляну нішу. І плаче брату брат, І гірко в очі дише. І каже брату […]...
- ЗАЛІЗНИЦЯ (Уривок з поеми) Навів на мушку знак тризуба, нервово оддало в плече… Як молитовно склались губи, і по щоці сльоза тече!.. Розкинув руки, […]...
- “Спідниця, втята на півслові…” Спідниця, втята на півслові, Неначе тятива туга, І ліфчика дзвінки шовкові, Де схована грудей жага, І погляд, що шукає цілі, […]...
- ЕЛЕКТОРАТ – Чи ви замислювались, Куме, Спитав сусіда дядько Гнат – Над тим, що я оце подумав Що ми тепер – […]...
- “Вдягаюся в небо і хмари…” вдягаюся в небо і хмари в кучеряві кущі й дерева в надбережні палати й вежі у схід сонця і в […]...
- “Похмуре небо під горою…” Похмуре небо під горою У сірі скелі глухо б’є. Колись ми тут удвох з тобою Про щастя мріяли своє. Які […]...
- “В буденщині процвілій і прокислій…” В буденщині процвілій і прокислій, У поросі неправди і пліток Ви сяєте, як очі блискавок, Передчуття грози буйної – мислі. […]...
- “Вітри і бурі весняні…” …і в огні її, окраденую, збудять… Т. Шевченко Вітри і бурі весняні Звалили камінь із могили, В кривавім морі і […]...
- “На зорях твоє ворожіння?…” На зорях твоє ворожіння? На зорях ворожу. Різдвяна вела вівчарів. Привела різьбярів. Я знаю цю древню різьбу. Так різьбити не […]...
- ПОРИНУТЬ ДНІ ЗА ДНЯМИ (На березі Тірренського моря) Поринуть дні за днями, Постарієсь мій біль, І дармо му тужити За шумом рідних піль. Від […]...
- ЕЛЕГІЯ ПРО ПЕРСТЕНЬ МОЛОДОСТІ Розсунулись, мов карти стіни, угору стеля поплила, і вікна згасли в синій тіні, найближчі речі вкрила мла. Так ява стала […]...
- Зі збірки “ГЕРБАРІЙ” (1926)ІСХОД ІСХОД Не забути тих днів ніколи: Залишали останній шмат. Гуркотіли й лякались кола Під утомленний грім гармат. Налітали зловісні птахи, […]...
- ОСІНЬ (І) спить у хлібі смерть провалюються орачі повільно в ниву де жито їхніх рук мене ще держить проти неба аби з […]...
- “Заросли шляхи тернами…” Заросли шляхи тернами На тую країну, Мабуть, я її навіки, Навіки покинув. Мабуть, мені не вернутись Ніколи додому? Мабуть, мені […]...
- “Не дивися так привітно…” Не дивися так привітно Яблуневоцвітно Стигнуть зорі, як пшениця: Буду я журиться. Не милуй мене шовково, Ясно-соколово. На схід сонця […]...
- “Вона в красі, мов ніч імлава…” (Уривок) Вона в красі, мов ніч імлава Безхмарних зоряних країв, Прийшла – і вмить її постава Сяйнула спрагою з-під брів: Достигла […]...
- “Я щодня питаю в листоноші…” Я щодня питаю в листоноші, Жду листів, – а їх нема, нема… Де ви, рідні, де, мої хороші? Степ і […]...
- ДУМА ПРО ЗДОРОВ’Я – ДУХОВНЕ, ФІЗИЧНЕ І Т. Д Я молодий, з бадьорою ходою, здоровий, дужий, з буйнодзвоном сил, упевнений, свідомий, що кохають мене на цій землі… Навколо нас […]...
- БЕЗТАЛАННЯ Скажіть мені, добрі люди, Навчіть мене, братця: Як у світі поміж вами З лихом розминаться? Бо куди я не ударюсь, […]...
- ПОКОБЗАРЩИНА Не славте кобзаря словами золотими, Повісьте ви над ним його тридцятиструнну, Нехай між липами пахущими, густими Із вітерцем веде розмову […]...
- “Розшарпані, давильні, повстяні…” Розшарпані, давильні, повстяні, на схід вони зсувались день при дні, чіпляючи за крівлі свої кошла, і відбивались образи сумні в […]...
- ПІСНЯ ПРИ КАГАНЦІ Пісні, пісні – народна доля Та споконвічний волі клич – Наслухавсь я вас у неволі І досвітком, і в пізню […]...
- ЗИМОВИЙ ПЕЙЗАЖ. ІРПІНЬ Стара сосна на пригорку німує, У сизину закутавсь дальній ліс, Із білим тлом ніяк не заримує Себе гінкий червоний верболіз. […]...
- “Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід…” Червоно-вишневі зорі віщують погожий схід, Ти, може, мене й забула, не бачила стільки літ? Не мало ми воювали, стоптали чобіт […]...
- “Над бідою Твоєю не плачу…” Над бідою Твоєю плачу, Не жаліюсь на долю свою, Хоч і відаю долю ледачу І болючу до сліз – не […]...
- ПАБЛО ПІКАССО Білий голуб – голуб миру, Він – емблема, прапор тих, Хто планеті хоче щиро Щастя, Долі, Днів ясних! Голуб миру […]...
- ДВІ ГЛАВИ З ЛІТУРГІЇ КОХАННЯ 1 Твій усміх має спокій квіту, бо суть тобі дана й відкрита: цвісти й горіти, в пустку світу з красою […]...
- ШУМУК Тебе від народу ховають по тюрмах Росії, Посвятного речника правди, що став на борню, Обранче епохи, надхненний повірнику дії, Чиє […]...