Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПЂСНЬ 15-я. Лежиш во гробЂ, празднуеш субботу

Великой субботЂ. Из сего зерна: Почи Бог в день седьмый. Еще внійдут в покой Мой.

Лежиш во гробЂ, празднуеш субботу
По трудах тяжких, по кровавом поту.
Князь никоих дЂл в тебЂ не имЂет,
Князь сего міра, что всЂми владЂет.
О неслыханны се слЂды!
О новый роде побЂды!
О сыне Давидов!

Сыне Давидов, Лазаря воззвавый
Из мудростей 6 земных до небесной славы,
Убій тЂлесну и во мнЂ работу!
Даждь мнЂ с тобою праздновать субботу,
Даждь мнЂ ходить в твои слЂды,
Даждь новый род сей побЂды,
О сыне Давидов!

Сыне Давидов, Лазаря воззвавый… – Сином Давида був Соломон. Але в даному разі це метафора: мається на увазі Ісус Христос. За євангельською притчею, жебрак Лазар за страждання на землі потрапив у царство небесне, а багатій – у пекло (“Євангеліє від Луки”, гл. 16).

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

ПЂСНЬ 15-я. Лежиш во гробЂ, празднуеш субботу - СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ