Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Очі розпечену магму ллють…”

Очі розпечену магму ллють,
Губи тремтять потворно –
Сліпа та безсила лють
Прийшла і взяла за горло.
І став я малим та чорним
Голодним вороном,
І сиджу на березі та каркаю,
Докоряю, каркаю і кричу.
І людей проклинаю та картаю,
Що не можу наїстися досхочу.
І чорнію, марнію та худну,
І благаю щодня про одне:
– Пожалійте, змилуйтесь, люди,
Нагодуйте мене!..

1962

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

“Очі розпечену магму ллють…” - СИМОНЕНКО ВАСИЛЬ