ЛЕСЯ УКРАЇНКА
Десь вітер грає на віолончелі,
Морозні пальці приклада до скла,
І ти одна в зажуреній оселі
Замріяно схилилась до стола.
Мов раб німий на араратській скелі
Карбує написи про подвиги царя,
Ти на папері почуттів моря
Переливаєш в строфи невеселі.
Ти – хвора дівчина – серед глухої ночі
Врізаєш в вічність огненні, пророчі
Слова з прийдешніх сонячних віків,
Щоб ті слова хитали чорні трони,
Щоб їх несли з собою легіони
Нових, непереможних Спартаків.
***
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- ВІДБІЙ Відбій… Якого їм відбою? Вступає глупа ніч в права, І тиша – сіра, нежива – Свинцем. Відбій? Ха-ха! Рябої Кобили […]...
- “У присмеркові доброї дібровості…” У присмеркові доброї дібровості пшеничний присмак скошеного дня. На крутосхилах срібної дніпровості сідлає вічність чорного коня. Киреї хмар на плечах […]...
- “Жінка – українка…” Жінка – українка Й відгомін бандури… Ще одна сторінка З далечей похмурих. Те мужське козацьке – Заняття кобзарське Перебрала жінка, […]...
- “Дівчина, як тернова ягода на морозі…” Дівчина, як тернова ягода на морозі, Пострічалась мені у дорозі, Чорні очі вологі, великі, круглі В ніч передноворічну (вогонь у […]...
- “Зозуля кувала серед ночі…” Зозуля кувала серед ночі, вві сні здригнулась липа мовчазна. У чарах тиші голосом пророчим сполохано озвалася луна. Чого не спиться […]...
- ARS CRITICA Мистецтво – що ж? Це надаремне в дно дня, дно дна сягати словом, в ядро ціляти світла темне. Ні, не […]...
- ПОЦІЛУНОК Приключилась ця пригода у лиху годину, В чорні дні, коли фашисти вдерлись на Вкраїну. …Їдуть разом у вагоні офіцер дебелий, […]...
- ОРЛИНІ ОЧІ – ДНЯ ДНЯ Орлині очі – для дня, Совині очі – для ночі, Може, це справді бридня, А може, це очі пророчі, А […]...
- НЕ ЛЮБЛЮ ОСІННЬОЇ НОЧІ Не люблю осінньої ночі! Той вітер, як ворон крилатий, Літає, товчеться до хати, Мов плаче чогось, чогось хоче – Не […]...
- ПОЧАТОК СВІТУ Як промінь світла – прототип ножа – Кромішню темряву розкраяв, Тоді в безмежжі появилася межа, Посеред ночі день ясний замаяв, […]...
- НАУКА Навчися в теслів ремесла, навчись тесати слово. Весна лірична відплила, теслярське літо знову. Горю молитвою сокири, ношу із срібла строфи. […]...
- Уже зоря золотогора Уже зоря золотогора, де полинами зацвіло, кладе на огненні пороги своє сивіюче крило. На тротуарах не лілеї й не лебединий […]...
- “Десь згасла зірка. Десь погасла доля…” Десь згасла зірка. Десь погасла доля. Десь синя хвиля хвилю доганя… А десь прадавній хрест сіріє в полі І хтось […]...
- СОНЯЧНИЙ СТАВ Став – як рибина В сонячній музиці, В сонячній музиці Сонячних верб. Б’ється, тріпочеться, Мліє у ліліях, Грає у виблисках […]...
- * * * (Анатолієві Дністровому) Майже люблю ці ночі. Не довші – більші. Ця нагота зветься чомусь – листопад. Діти моїх ровесників пишуть вірші, випірнувши […]...
- “І вигорне хмурий обірй…” І вигорне хмурий обрій Не храми – гори костей, І буде в господі добрій Братання лютих людей. Розкриються нагло очі, […]...
- “Подивилась ясно, – заспівали скрипки!..” Подивилась ясно, – заспівали скрипки! – Обняла востаннє, – у моїй душі. – Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді. […]...
- “Я себе серед неба не бачу…” Я себе серед неба не бачу, І в безмежжі немає мене. Мою долю – сумну і незрячу – Птах удачі, […]...
- “Коли серед ночі…” Коли серед ночі вибиваєшся в тиші зі сну, і лишаєшся наодинці з сумлінням – цілий світ пропускаєш крізь серце і […]...
- 24. Серед нашої ночі Серед нашої ночі, грімнице світу, освіти кожен кут розваленої садиби. Серед нашого саду з обгорілими пнями запалися кущем, містична трояндо! […]...
- Магнолії лимонний дух Магнолії лимонний дух, Солодкі мрії олеандри… А в небі огненні гранати, і мислі зоряно цвітуть… О, моря гул! О, моря […]...
- “ГАЙВОРОННЯ ЧОРНОЮ ЛУЗКОЮ…” Гайвороння чорною лузкою Сиплеться на позелень ясну. Вирушу я стежкою вузькою Навпрошки в прозорість весняну. Помандрую наче той сновида Зеленполем, […]...
- СЛОВО СЛОВО Вночі, серед ночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха […]...
- “Ночі мої, зачаровані ночі!..” Ночі мої, зачаровані ночі! Відгомін в лузі дівочих пісень, Третіх півнів заклинання пророчі – Ті, без яких не народиться день. […]...
- “Десь завмирає в ліщині…” десь завмирає в ліщині голубий зозулі голос скільки літ накувала? відгоріли пожари осені відпливли всі потоки у вічність блукає зима […]...
- “Вибиті вікна – й знадвору сніг залітає, як пух…” Вибиті вікна – й знадвору Сніг залітає, як пух,- Я тут від холоду скоро Випущу дух. Сумно і страшно самому, […]...
- СКОВОРОДИНСЬКИЙ МОТИВ Хай скажуть: – Плин фантасмагорій! – Та навесні серед дібров Благословив мене Григорій На труд, на подвиг, на любов. Хоч […]...
- “Коли у тузі вічної розлуки…” Коли у тузі вічної розлуки супутник людям голос подає, – я думаю – у точності науки яке мистецтво і натхнення […]...
- “Поезія згубила камертон…” Поезія згубила камертон. Хтось диригує ліктями й коліном. Задеренчав і тон, і обертон, і перша скрипка пахне нафталіном. Поезія згубила […]...
- В НІЧ НА ІВАНА КУПАЛА Ой в ніч на Івана та й на Купала Красна дівчина долю шукала, Ту, що їй мама В колисочку клала. […]...
- ЧУЖА ВЕСНА Десь, цілком недалеко, засліплює світло, Десь ридають трамваї і мучаться авта, Але тут, в синіх сутінках, тиша заквітла, А за […]...
- “Як притишене часом зітхання…” “Я прийшов до Вавілона, але так і не зміг розшукати тебе. Мені стало так сумно…” – це рядки з листа, […]...
- “Коли починається ніч…” Коли починається ніч Все починається спочатку На чорному полі Витворений з криги та снігу З’являється білий рояль Висотою до неба […]...
- КРИВДА Десь, може, в Африці, а може, в Україні, У затінку від пальм чи то від колосків Серед дівочих мук в […]...
- ЧОТИРИ 1 Уважно розтулить ніч, прийде і приляже збоку, і виростуть квіти в устах, барвінок губи обвогчить; прийде і приляже на […]...
- НА ВІТЕР Кинь пісню на вітер, на вітер слова! Десь шепотом віти, десь шумом трава. Не в воду глибоку, а в сонце […]...
- “У Хотині, мій друже, в Хотині…” Вячеславу Терновому У Хотині, мій друже, в Хотині, Де на фортечній мовчазній стіні Сліди від куль, і ядер, і століть […]...
- “Підсвічувавсь басейн із двох боків…” Підсвічувавсь басейн із двох боків І, збурений, ще довго коливався. І струм зорі з немислимих віків Мені у душу стомлену […]...
- “Ущелинами вулиць…” Ущелинами вулиць серед кам’яних багатоповерхових нагромаджень, як в горах, – гуцулка принаджує ходою сарни і вабить нерозгаданою таємницею, що і […]...
- “Чому гортаєш сум, неначе книжку…” Чому гортаєш сум, неначе книжку, І дивишся у даль, котра німа? Бо вже літає гайворонням низько Й хурделицею стелиться зима? […]...