“Якось-то йдучи уночі…”

Related posts:

1. “Йдучи у світ, лишаючи вітчизну…” Б. Чопикові Йдучи у світ, лишаючи вітчизну, Беруть на спомин у дорогу грізну Пучок євшану чи дрібок землі, Щоб на […]...
2. “Не додому вночі йдучи…” Не додому вночі йдучи З куминої хати І не спати лягаючи, Згадай мене, брате. А як прийде нудьга в гості […]...
3. “Якось надвечір полем ішов самотою” Якось надвечір полем ішов самотою і раптом відчув, що хтось дивиться в спину мені лагідно й трішки печально, начебто мати… […]...
4. “Якось у лісі я побачив…” Якось у лісі я побачив, як виринає з грунту гриб… Займався ранок. На галяві стояла кришталева тиша. Все спало. І […]...
5. “Добро, у кого є господа…” Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добрая. Добра, Добра такого таки зроду У […]...
6. “Якось так уже, мамо, склалось:…” Якось так уже, мамо, склалось: Вчувши пульсів наших биття, Ставлять молодості діагноз: Хворобливе чуття життя. Мамо, рідна! В тривожнім часі, […]...
7. Взяла Орися кошеня Взяла Орися кошеня Й воно подряпало їй руки І сльози падали в онучі Їх витирав з любов’ю я. “Чи будеш […]...
8. СОВА І СОЛОВЕЙ В гаю співав натхненно соловей Лилась навкруг мелодія жива. – Ото дурний, – подумала сова. Кому отут потрібен спів оцей. […]...
9. “Якби з ким сісти хліба з’їсти…” Якби з ким сісти хліба з’їсти, Промовить слово, то воно б, Хоч і як-небудь на сім світі, А все б […]...
10. “Не добела раскалена…” Не добела раскалена, и все-таки уже белеет ночь над Невою. Ум болеет тоской и негой молодой. Когда о купол золотой […]...
11. “Що робить сонце уночі…” Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить […]...
12. “Гупнуло щось за вікном уночі…” Гупнуло щось за вікном уночі, Тихо тривога війнула на серце… Вслухаєшся і збагнеш річ у чім – Яблука падають… І […]...
13. “Уночі його вели на розстріл…” Уночі його вели на розстріл. Хтось тримав ліхтар, мов смолоскип, На неголенім обличчі гострі Волоски… Віддалік, немов цілком байдуже, Офіцер […]...
14. “Стриножені коні хропуть уночі за горою…” Стриножені коні хропуть уночі за горою. У травах, над обрієм, місяця жовта чалма. То крадеться тьма?.. Хтось прикинувся темною тьмою?.. […]...
15. МОТИВ ЛЕОНІДА КИСЕЛЬОВА Цей чоловік мені не симпатичний, А він же зла нікому не зробив, – Він взяв і дротом сад обгородив, Цей […]...
16. “Земля п’ятьох материків…” Земля п’ятьох материків Мені лягала гордо в ноги, І владно лавром перемоги Квітчав я подвиги шляхів. Запраглі вруна, аргонавти Не […]...
17. “О люди! люди небораки!..” О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі? Ви ж таки люди, не собаки! Вночі і […]...
18. “Не раз, бувало, думав я про смерть…” Не раз, бувало думав я про смерть, Не про страшне і непідкупне жниво, І не про те, як мовиться правдиво, […]...
19. “Ми заспівали, розійшлись…” Ми заспівали, розійшлись, Без сльоз і без розмови, Чи зійдемося ж знову? Чи заспіваємо коли? А може, й те… Та […]...
20. “Меж скалами, неначе злодій…” Меж скалами, неначе злодій, Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться, йдучи, На каламутну темну воду, Неначе ворогові в очі, […]...
21. В казематі (“В неволі тяжко, хоча й волі…”) X В неволі тяжко, хоча й волі, Сказать по правді, не було. Та все-таки якось жилось. Хоть на чужому, та […]...
22. НЕПЕВНІСТЬ Якби знати, що треба жить, І сподіватись, і бажати, То жив би так, щоб кожну мить Для цілі одної віддати, […]...
23. ІНТУЇТИВНА ЕЛЕГІЯ Здригнуло вітром хмари. І затихло, і вгледіти незчувся, де й коли між твердю і землею забіліло, мов аркуші незаймані лягли. […]...
24. “О, яка ти ласкава зі мною…” О, яка ти ласкава зі мною, Тихоплинна вищанська вода! Там, за греблею, за осокою, Синь-Синюха тебе вигляда. Чим тобі відплачу […]...
25. “І виріс я на чужині…” І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї: То одинокому мені Здається – кращого немає Нічого в бога, […]...
26. “Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти…” Ідуть прокажені. Леправі не можуть не йти. Один – щонайменший – стезю твою переступає. Його не запитуєш: хто ти, бо […]...
27. “якби нікого не було…” якби нікого не було, чи ти б тоді була, приберігаючи тепло до витоків тепла, до перелистування лун і відлипання крил […]...
28. “На батька бісового я трачу…” На батька бісового я трачу І дні, і пера, і папір! А іноді то ще й заплачу, Таки аж надто. […]...
29. ПОГОДА НА ЗАВТРА Яка там погода? Що там з погодою Над Ташкентом, Понад Самотлором І Жмеринкою? Ти що це, погодо, Таврована шкодою Понад […]...
30. СТАРА ПІСНЯ НА НОВИЙ МОТИВ Я тебе любив, я так любив, Горе моє, зоре, ладо-знадо, Що слова од щастя розгубив І ніхто довіку їх не […]...
31. “Давно затерся слід копит…” Давно затерся слід копит. Давно вже коні продудніли. А далечі очам не спать, не похилити слів дозрілих. Якби хоч здалеку […]...
32. КАРАСІ В. Чапленкові Я приглядавсь до річаного плеса, Йдучи між плавнями в обідню пору. З-під ситнягів зелених табунами Рожево-срібні брались карасі. […]...
33. ЗИМОВА КАЗКА Була зима і сніг пухнастий, І присмерк синій, як сапфір, І місто тихе, срібношате, Колихане в колисці зір. На закруті […]...
34. “Не маю зла до жодного народу…” Не маю зла до жодного народу. До жодного народу в світі зла не маю. Чому ж тоді все важчає мені […]...
35. “Я ще живу і думаю по-літньому” Я ще живу і думаю по-літньому. Це все іще якось не по мені: і небеса з птахами перелітними, і ті […]...
36. “Зависло небо кунтушами хмар…” Зависло небо кунтушами хмар, Ідуть дощі, немов старці на прощу. Пригаслі думи зграями примар Обсіли душу, як церковну площу. Я […]...
37. РОЗМОВА 3 САМИМ СОБОЮ Якщо мої зуби, пророками вибиті, становлять фундамент для дачі дантисту, якщо я до себе нашіптую, нібито удруге з’явлюсь поколінь через […]...
38. “Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва…” Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва. Ти – мов галактика. До того ж-у вінках. Така близька у […]...
39. “Ну що б, здавалося, слова… “ Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!.. Знать, […]...
40. “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно “Любов – це грiх!” Менi вiд того сумно. Я знаю, звiдки це до нас прийшло. Коли Господь про заповiдi думав, […]...