Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Не тополю високую..”

Не тополю високую
Вітер нагинає,
Дівчинонька одинока
Долю зневажає:
“Бодай тобі, доле,
У морі втопитись,
Що не даєш мені й досі
Ні з ким полюбитись.
Як дівчата цілуються,
Як їх обнімають
І що тойді їм діється –
Я й досі не знаю.
І не знатиму. Ой мамо,
Страшно дівувати,
Увесь вік свій дівувати,
Ні з ким не кохатись”.

[Друга половина 1848,
Косарал]

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

“Не тополю високую..” - ШЕВЧЕНКО ТАРАС