ПРЕРІЯ ЗОРЬ (Поема-роман, уривок)

Related posts:

1. “Присипало просо просеня…” Присипало просо просеня, Й попростувало просо, Де в ямці спало зайченя І в сні дивилось косо. Йому сказало просо: “Спи, […]...
2. РЕВОЛЮЦІЯ (уривок) На площі – в юрми – на мітинг вінки несіть – вінки й гірлянди з тремтінь-мигтінь з революційних прядив. На […]...
3. ПОЕМА ВОДИ 1. * і цей рубець до серця мурахи де крихітка теплого меду в згустку смоли ти відпустила його у сад […]...
4. РОКСОЛАНІЯ (уривок з поеми) Чари (жінка) Третя ніч проминає, а мужа немає, Може, сталося лихо, ніхто не вгадає. Важко це зрозуміти, чому забарився, Сильний […]...
5. “Її ім’я в піску я написав…” Її ім’я в піску я написав, А буйні хвилі невблаганно змили. Я повторив, та наглий шквал забрав Мій давній біль […]...
6. БЕРЕСТЕЧКО (Історичний роман) Це книга про одну з найбільших трагедій української історії – битву під Берестечком. Написана ще в 1966 – 67 роках, […]...
7. БАЙДА. Історична поема До великої покари На розпутті при дорозі Судять Байду яничари В Золотім Галатськім Розі. Суд скінчився.- Хлопці, гайда,- Мовив сам […]...
8. Мой роман Кто любит прачку, кто любит маркизу, У каждого свой дурман,- А я люблю консьержкину Лизу, У нас – осенний роман. […]...
9. Роман На Волині в час той княжив Син Мстислава – князь Роман, Ворог злий бояр нікчемних, Друг селянства і міщан. Бив […]...
10. ЗАЙВЕ ПИТАННЯ Миє жінка у квартирі ввечері підлоги. Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги. Жінка в сльози: – Знов напився? Де тинявся […]...
11. ЛУКРЕЦІЯ (Уривок з поеми) Рука лілейна і щока, як рожа, Манила владно на пухку постіль. Йому здавалося, хвилина гожа Росте й блаженства прагне звідусіль. […]...
12. “Ой по горі роман цвіте…” ФЕДОРУ ІВАНОВИЧУ ЧЕРНЕНКУ На пам’ять 22 сентября 1859 року Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде Та у журби […]...
13. “Банальний дорожній роман…” Банальний дорожній роман: Вагонне купе, чаювання; Вокзал, оповитий в туман, Чужа сторона, і – прощання. В імлі милий профіль майне, […]...
14. “Роман мого життя близький до епілогу…” Роман мого життя близький до епілогу, В гаях прожитих літ блукає листопад. Надходить час мені збиратися в дорогу, З якої […]...
15. УРОК (Поема) І Якось брів я звільна полем, весь заглиблений у себе. Поле тихло, ніби лебідь, що на осінь відлюбив. Та й […]...
16. ДІВЧИНА З БУКОВИНИ. Поема 1 Чи ви чули, як в досвітній млі Десь курличуть в небі журавлі? То весна летить в твій край, Росіє, […]...
17. “Вечірнє сонце, дякую за день…” Вечірнє сонце, дякую за день! Вечірнє сонце, дякую за втому. За тих лісів просвітлений Едем і за волошку в житі […]...
18. БОЯРИНЯ (Драматична поема) Дія I + I Садок перед будинком не дуже багатого, але значного козака з старшини Олекси Перебійного. Будинок виходить у садок великим […]...
19. СЛІПЦІ (Уривок із розділу другого) – Я не товариш вам, діду, й не недруг, Хоч і приблуда сліпий між людей, Ні датку собі ні дівчат […]...
20. КАПЕЛА В СТЕПАХ. Поема Велика зала… Гірлянда з ялини. Червоні плакати, портрети революціонерів. Великий портрет Шевченка, а над ним угорі Ленін: він схилився в […]...
21. НОВОБРАНЧИК. Поема Костю Горбалеві на поклін, аби згадував 2-го німецького просимця 1852 року, коли мене обстригли. П р о л о г […]...
22. МОЄ КОХАННЯ + Я завтра з нею знову побачуся Завтра побачуся Не багну більше ні думок ні настроїв З нею коханкою з […]...
23. РОКСОЛАНІЯ (уривок з поеми) Досі оспівував руські ліси я у ритмах простеньких, Зараз співати настав час і про села, й міста. Передусім із міст […]...
24. МИ З МАТІР’Ю ВЕРТАЄМО В СЕЛО. Уривок з поеми “Заклинання вогню” …Ми з матір’ю вертаємо в село З невдалої утечі від тевтона: Полуторка із нашої колони Осіла на підстрелене крило. Від […]...
25. МІСТО ЛЕВА Сонет Володарюй над рідною землею, Яку подарував твій батько-князь, Яку хотіли відібрать не раз, І в помислах не розлучайся з […]...
26. БОЯРИНЯ (Драматична поема) Дія II + ІІ У МОСКВІ Світлиця в Степановім дому прибрана по-святковому. Знадвору чутно гомін дзвонів. Мати Степанова і Оксана увіходять убрані […]...
27. ОДЕРЖИМА (Драматична поема) Дія III + ІІІ На Голгофі. Ніч. Три хрести з розп’ятими, вже мертвими. Віддалік варта, Інших людей нема, тільки Міріам сама під […]...
28. КАТЕРИНА. Поема Заспів Сіла бджілка на меду, Хлопчик грає у дуду, Грає хлопчик у дуду, Завертає череду. Південь, спека не спада. Розбрелася […]...
29. ОРГІЯ (Драматична поема) Дія II + ІІ В господі Мецената, нащадка того славутнього Мецената, що жив за Августа. Велика, пишна, прибрана як для оргії світлиця, […]...
30. ТРИ СОПІЛКИ. Поема Припізнившись, стомлений, додому Я самітно схилами ступав, У ріллю небесного огрому Вечір зерна-зорі висипав. Поміж гілля кленів та каштанів Вже […]...
31. СТОРЧКАК І СТОРЧАЧИХА (Поема, 1625) П І С Н Я П Е Р В А І Колись давно, як Хміль кругом нас не обвився І […]...
32. КАВКАЗ Кавказ, Кавказ! Стрімачсті скелі, Бунтливий Терек, хмари вплав… Все так, як бачив Руставелі, Як Лермонтов у вічність взяв. Люблю, Кавказ, […]...
33. НЕБО КИБАЛЬЧИЧА (Поема) 1. По дорозі до Петропавловської фортеці Цей янгол двокрилий на палі фортеці кружляє за вітром, ніяк не зірветься, а шпиль, […]...
34. ОДИНОКА МАТІР Він мовчки впав. Отерпли зорі строгі, Страждання опустилось на лице, І краяв темінь Передсмертний стогін, Безпомічний і гострий, Мов лянцет. […]...
35. ВІДЧАЙ (Поема) Першу сторінку рукопису 1972 року було загублено у видавництві. З пам’яті автор відновити не може. 1. …чи в гронах наливних, […]...
36. САД (Уривок) В огні нестерпної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили […]...
37. ЦУКРОВАРНЯ (Поема про чотирьох) Товаришам присвячую. Вона сьогодні дим пуска безбожно в небо синє… За вісовою – бурти… бурти… скирти… далина… Розлито спів широкий, […]...
38. УРИВОК Боюсь згасити світло лампи, бо може стати ще страшніш, і ніч, розкладена на ямби, у серце вбилась, наче ніж. Ніяк […]...
39. САЛОМЕЯ (поема) Ми цілу ніч садили сад, який не розцвіте. Тарас Девдюк один на кручу виходили як листки по одному і біліли […]...
40. “Ревуть вітри нестримні голокосту…” Друзям-естетам Ревуть вітри нестримні голокосту З усіх боків на полохливий люд, Що платить дань для суздальських заблуд, На смерть конаючи […]...