“За вікном голоси, голоси…”

Related posts:

1. Лиш журавлині голоси того продовжать “Умерти й сліду не покинуть на обікраденій землі”. Т. Шевченко лиш журавлині голоси того продовжать кого корогвою розіпне відчай над […]...
2. “Гупнуло щось за вікном уночі…” Гупнуло щось за вікном уночі, Тихо тривога війнула на серце… Вслухаєшся і збагнеш річ у чім – Яблука падають… І […]...
3. ЗАПЕКЛИМ “ДРУЗЯМ” Душевна, словесна богема… Ми вже не умієм кричать, Писати погані поеми, Любити негарних дівчат. Уже не ляга на папері Невистражданий […]...
4. “Світанок за вікном такий чутливий…” Світанок за вікном такий чутливий, наче Дмухнеш – і він ураз повернеться в пітьму. А вітер в димарі регоче, виє, […]...
5. ДУМКА Як ранок осипле квіточки росою, А між очеретом вітрець подихає, Прислухайся тільки, чуєш: над водою Мов щось потаємне голосно співає. […]...
6. БЕЗСМЕРТНИКИ Вони давно вже втратили життя, В них згасло все, що тільки малось, Умерли всі і думи, і чуття, І тільки […]...
7. “Так пахне спека на стерні…” Так пахне спека на стерні Достиглим літом і здоров’ям, Так переповнюються дні І сподіванням, і любов’ю. Але у тихі вечори […]...
8. ЗА ВІКНОМ СНІГ Моя самотність знає, що за вікном сніг. Знає, знає… Самотність моєї ночіі знає, що сплять яблуньки в малому садку, що […]...
9. “Цілу ніч шарудить за вікном…” Цілу ніч шарудить за вікном… Ходить хтось? Прислухаєшся – вітер Налітає і горне широким крилом Листя висохле зшерхлим цим світом....
10. “Зацвітає жасмин під вікном…” Зацвітає жасмин під вікном, Наче лебідь розпростує крила. Жінка та, що його посадила, Спочиває давно вічним сном. Хто вона і […]...
11. “Защебетала за вікном ластівка…” Защебетала за вікном ластівка, збудила в ліжку синову усмішку, збудила в ліжку синові обійми, здатні вмістити всю безбережність світу. На […]...
12. “Нерозвійно нагусла над мокрим вікном…” Нерозвійно нагусла над мокрим вікном Осліплених днів каламуть. Речі спокійно живуть, Не зринають гіркі слова, І сіріє печаль моя, Як […]...
13. “Коли сльотить негода за вікном…” Коли сльотить негода за вікном, Люблю при світлі лампи за столом, Міцного чаю випивши з малиною, За книжкою засісти старовинною. […]...
14. “За вікном шумить і грає море…” За вікном шумить і грає море, Корабель темніє на причалі. Небо чисте, світле і просторе, На душі – ні смутку, […]...
15. ВИЗНАННЯ Довго я виходив із війни, Пробивав духовне скам’яніння. Вірші давніх літ… А де ж вони? Бракувало щирості й уміння. Щирості?.. […]...
16. “Десь надходила весна…” + Десь надходила весна. – Я сказав їй: ти весна! Сизокрилими голубками У куточках на вустах Їй спурхнуло щось усмішками […]...
17. СТАРІ АЛТАЙЦІ Райцентр давно вже переніс Свій цвинтар на далекі схили. А тут пустирище для кіз Та дві чи три чиїсь могили. […]...
18. “Заспівайте, сестро, заспівайте…” Заспівайте, сестро, заспівайте Про своє кохання безталанне, Бо в піснях кохання нещасливе – Нащо і співать, як не журна? В […]...
19. “Ми здавна прагнем пориву й краси…” Ми здавна прагнем пориву й краси, Звитяги слова, роздумів і діла; Даруєм людям гойні голоси, Щоб горда звага в серці […]...
20. КОЛИ Б Я Коли б я, коли б я Була головиха, Тоді б я, тоді б я Та й не знала лиха. В […]...
21. РЕАБІЛІТОВАНИЙ 1. Не будіть його, пастушки,- Хай під явором спочива. В нього вчилися наші батьки, Як помножити два на два. Телескопа […]...
22. “Ще б’юсь головою…” Ще б’юсь головою – ти в мене одна, Як сонце у небі, як в році весна, Одна, як єдина у […]...
23. І перший сніг, і плавний супокій І перший сніг, і плавний супокій. Цвіте різдвяник – в домі тихе свято. Так мало нам потрібно й так багато […]...
24. “Пахнуть полинно билини…” Пахнуть полинно билини, Витік іржею із глини Князя Хрестителя меч. Плаває сонце в тумані, Вічність сховала в кургані Голови наших […]...
25. “Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…” Не знаю, чи побачу Вас, чи ні. А може, власне, і не в тому справа. А головне, що десь вдалечині […]...
26. ВЕСНА Не повітря – найтонші звуки, Не долина – блакитний дим. І весни пустотливі руки У волоссі моїм. В наших пестощах […]...
27. ТРУДIВНИЦЯ Хмуро дивилася школа, В бовдурі глухо гуло, Вітер вривався зокола, Сумно в хатині було. Мертва трудівниця-пані Біла, як віск, на […]...
28. КАШЕЛЬНУЛА ТИ Кашельнула ти, я чую, І твій віддих наслухаю, Бо на те ж то я й ночую, Щоб чужого вкрасти раю. […]...
29. НЯНЬЧИНА ПІСНЯ І Евтерпо! Ти одна ще не втікаєш Із наших тихих сіл і хуторів: З дівчатами в нас весну прославляєш, Розважуєш […]...
30. “Відлебеділа, ніби мить…” Відлебеділа, ніби мить, Як дивен сон – поза літами. А щось болить… А щось болить.. А що болить – позамітало. […]...
31. ЗИМОВИЙ ПЕЙЗАЖ. ІРПІНЬ Стара сосна на пригорку німує, У сизину закутавсь дальній ліс, Із білим тлом ніяк не заримує Себе гінкий червоний верболіз. […]...
32. УКРАЇНСЬКЕ НЕБО Над Україною небо, коване в кузні громів, Бурями переоране, мов штормовий океан. Вдень і вночі снуються пасма їдких димів, І […]...
33. “Глухе падіння яблук, мовби крок…” Глухе падіння яблук, мовби крок Годин нічних, коли з німого глибу, Як сім’я всесвіту, струмки зірок Спадають на земну родючу […]...
34. “Ой, була собі Оксана…” Ой, була собі Оксана, та як був собі Іван… Та схопилась шура-бура, ще й любовний той роман. Ах! ах! Темні […]...
35. ОСІНЬ (І) спить у хлібі смерть провалюються орачі повільно в ниву де жито їхніх рук мене ще держить проти неба аби з […]...
36. ІНІЙ Все довкола побіліло. Наша вулиця така, Мовби хто на неї вилив Цілу річку молока. А каштани біля хати – Чи […]...
37. Пробудження Світає, Але я нічого не бачу. Я ще не зовсім прокинувся, А навколо безладдя. Щось треба зібрати, Щось треба зв’язати, […]...
38. “Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить…” Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить На щемливу тривогу за все, що довкола, Аж зневірились люди прийдешніх століть, Чи […]...
39. КИЇВ XVI СТОЛІТТЯ Борщагівка – то була Борщівка, Харчовий над річкою заїзд. Там варила борщ вродлива дівка В щебетанні ластів’ячих гнізд. Біля комина […]...
40. “Здається з нами щось уже не те…” Здається з нами щось уже не те… І навіть люди, місто й камні, Щось прошепоче – Те усе святе У […]...