“То фортеця чи ожеред…”

Related posts:

1. ПЛЕСО СПИТЬ Плесо спить. В очерет Тікають перелякані брижжі. Келех ночі налив у плав, Келех ніччю по вінця – мла. І от […]...
2. МИСЛИВСЬКА ЛЕГЕНДА Плесо спить. В очерет Тікають перелякані брижі. Келих, наповнений ніччю вщерть, Келих ніччю по вінця – смерть, і от Над […]...
3. ДО БЕРЕГІВ До берегів уквітчано-зелених Пригнали човен мій буруни злі. Шепоче очерет: спочинь на сій землі. Спали човни. – Спини свій льот […]...
4. МАЗЕПА VIII В тривозі хан. І серце в’яне. Оксана зникла. Все дарма. Він од любові, наче п’яний… А раз нема його Оксани, […]...
5. ПЕЙЗАЖ Крізь віти яблуні розквітлої Синіє небо і ріка. І хмарка світиться легка, Як віти яблуні розквітлої. Оце і все. Увесь […]...
6. “Ходить ніч твоя, ходить ніч моя…” Ходить ніч твоя, ходить ніч моя, Їм не велено ночувать. Коло кола ти, коло кола я – Велим-велено начувать, Що […]...
7. “О дивний мент, о дивний час!..” О дивний мент, о дивний час! Весь Всесвіт дивиться на нас. Сам Бог над нами став, здається, І чуть, як […]...
8. ШОВІНІСТИЧНЕ Беруть хліб, угіль, цукор і так, немов до чарки, Приказують: – Ну хай же вам Бог посилає… та щоб ми […]...
9. ПОВСТАНКА Я нишком прокралася з хати. Вернула мене з-за воріт, Щоб хрестик на грудях припняти. Світало над нами вгорі. “Дасть Бог, […]...
10. РАНКОВА МОЛИТВА В плавнях світанкової пори Ляж у трави – не дихни, замри. Дух конвалій плине у гаю. Дятел силу пробує свою. […]...
11. “То я та вітер в дикім полі…” То я та вітер в дикім полі, Отруйні стріли, сагайдак,- Таким міцним солодким болем Наповнить їх смертельний знак! Кому, однаково, […]...
12. ПЕРЕВАЛ Рік іде. На шляхи і стежинки він ступає услід за людьми. І цокочуть секунди-сніжинки на дзвінкім циферблаті зими. Від снігів […]...
13. “Єсть у мене одна…” Єсть у мене одна Розпачлива, сумна, Одинокая зірка ясная; Сеї ж ночі дарма Її кличу, – нема! Я стою у […]...
14. БЕНГАЛЬСКИЙ ТИГР Весь жар отдавая бегу, В залитый солнцем мир Прыжками мчался по снегу Громадный бенгальский тигр. Сзади – пальба, погоня, Шум […]...
15. ЛІСИ, ЯКИХ НЕМАЄ Зимові витівки на склі – Для мене був єдиний ліс, Бо там. на батьківській землі, Лиш терен по яругах ріс. […]...
16. ФОТО З СИНАМИ Стою у невиразній позі між двома високими синами, наче втиснений у землю, мов відсунений на крок в минуле. Безліч літ, […]...
17. “…І тоді я ставав на перехресті…” …І тоді я ставав на перехресті, Безсилий рвати злі кодоли пут – В літературі, в інституті, в тресі Тікав з […]...
18. “Мерцал закат, как блеск клинка…” Мерцал закат, как блеск клинка. Свою добычу смерть считала. Бой будет завтра, а пока Взвод зарывался в облака И уходил […]...
19. В МОЇЙ ДУШІ СТРАШНА ПОРОЖНЯ В моїй душі душі страшна порожня, Як в зимній келії черця, І я стою, як придорожна Стара святиня без жерця. […]...
20. “Увійде і тихо стане…” Увійде і тихо стане: – Ось де я! – Злотокоса, тонкостанна, Наче лілія. Поведе плечем, бровою, Схилить голову І покличе […]...
21. МОНОЛОГ АТЛАНТА Пливуть перед очима жовті кола, І піт із мене цебенить струмками. Здається: мить – і гепнеться додолу Це кляте небо […]...
22. ЗАКЛЯТТЯ Сиди, і думай, і печальсь, і все питай себе: чому і ти катуєшся: “чому?” – а відповіді не даєш; коли […]...
23. ДОЛЯ СУФЛЕРА Карає доля сивого суфлера, на вічні муки він себе прирік: щодня талантами відчиняє двері, а сам не може стати на […]...
24. “О Україно! Хай нас людство судить…” О Україно! Хай нас людство судить, – Тобі одній – думки і кожній рух! Твоїм щитом – гарячі наші груди, […]...
25. “Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна…” Ольвія дальня слів твоїх майже нечутна, Кола твого наймення губи мої не розімкнуть, Світло розтане, як сніг: темно буде і […]...
26. ДВЕРІ У СТІНІ Цей сон на яві ніби бачив я: Нараз потухли шуми пароплавні, Лиш очерет, та ясновербні плавні, Та многовода дужа течія. […]...
27. “Отут поставимо намет…” Отут поставимо намет, В наметі заночуєм. Шумить на вітрі очерет, Гуляєм, не сумуєм. Блищить під місяцем ріка, І виграє гітара. […]...
28. “Усе пізнавши й переживши…” Усе пізнавши й переживши, Стою безгрішний, мов Адам. З криниць небесних мудрість пивши, Що я нащадкам передам? Хіба лиш те, […]...
29. “В столичном немолкнущем гуде…” В столичном немолкнущем гуде, Подобном падению вод, Я слышу, как думают люди, Идущие взад и вперед. Проходит народ молчаливый, Но […]...
30. “Повертаймось, люди, до коней…” Повертаймось, люди, до коней, Перепрошуймо гнідих і сивих, Бо без них і сумно і тужливо, І робота не пливе до […]...
31. ПІДМОСКОВНИЙ ЕТЮД По двійко лиж – і навпростець лісами, в сніги, у сосни, в тишу – без лижні. Сполохать ніч дзвінкими голосами, […]...
32. ЛЮБОВ Коли ти при мені, здається, що стою в високому лісі; Спокій перед слідами й ніжна туга в колиханні верховіття, А […]...
33. “Бура трава без води…” Бура трава без води В гарячім конанні злягла. Над степом, од сонця рудим, Дзвінка пролітала стріла. Все заглушила на мить […]...
34. ЖАЛОБА ПАСТУХА На ту знакомую гору Сто раз я в день прихожу; Стою, склоняся на посох, И в дол с вершины гляжу. […]...
35. ПРОРОЦТВО Вітаю з Новим Роком Усе, що молоде! Нехай бадьорим кроком Вперед, вперед іде! Під снігом спить рівнина, У ріках спить […]...
36. З ВІКНА І. Дніпровському Кінь око скажене криваво примружив, – ударом трамваю хребет перебило… Трамвай – на хвилину… і знову за діло […]...
37. У ЛІСІ Заходжу в ліс, немов у храм, Де сосни – наче свічі. І курить синій фіміам Мені у вічі вічність. Пташині […]...
38. БУКЕТ Я буду долго Гнать велосипед. В глухих лугах его остановлю. Нарву цветов. И подарю букет Той девушке, которую люблю. Я […]...
39. “Вже другий рік нема зими…” Вже другий рік нема зими, Земля потріскалась від суші. Ані сніжинки – наче ми Грудневий сніг забрали в душі. На […]...
40. “День, як зiзнання у любовi…” День, як зiзнання у любовi, Весь розпрозоривсь i навис. Ще квітнуть зорi, i в дiбровi Ромени щс не одцвiлись. День, […]...