“Поезія – не жарт…”

Related posts:

1. ПОЕЗІЯ Вона живе, сто раз побита грозами, Не взята жоднораз на бариші. Поезія – не стільки квіти розуму. Поезія – це, […]...
2. НЕ ВМРЕ ПОЕЗІЯ Не вмре поезія, не згине творчість духа, Поки жива земля, поки на ній живуть, Поки природи глас людина серцем слуха, […]...
3. Поезія – не прапор і не жест Поезія – не прапор і не жест. Вона – ознака глибини культури. Поезія – це унікальний тест На витонченість духу […]...
4. “Поезія згубила камертон…” Поезія згубила камертон. Хтось диригує ліктями й коліном. Задеренчав і тон, і обертон, і перша скрипка пахне нафталіном. Поезія згубила […]...
5. ПОЕЗІЯ ЗЕМЛІ Поезія землі не мре ніколи: Коли у спеку, линучи з верхів, Повільно мовкнуть жалощі птахів, – Сюрчанням коник покриває доли. […]...
6. Зі збірки “СОНЕТИ І ЕЛЕГІЇ”НОВА УКРАЇНСЬКА ПОЕЗІЯ Коли ж то, Господи, мине нас цяя чаша? Ця старосвітчина, цей повітовий смак, Ці мрійники без крил, якими так Поезія […]...
7. НЕЙТРИНО Я в могильну пітьму не порину – У глинозему цвинтарний клаптик. Знаю: смерті нема – Є нейтрино, Що летить через […]...
8. НЕЙТРИНО Я в могильну пітьму не порину – У глинозему цвинтарний клаптик. Знаю: смерті нема – Є нейтрино, Що летить через […]...
9. КВІТКОВЕ ВЕСІЛЛЯ. Алегоричний жарт У вишневому садочку, Під вербою, в холодочку, Щоб лихо прогнать І щоб долю звеселити, Заходились наші квіти Весілля гулять. Не […]...
10. “Стало слово моє земним…” Стало слово моє земним, У клубочок згорнулася мрія. Як не бийся, а жодна із рим Занебесним теплом не гріє. А […]...
11. ЯКБИ Якби я була красунею, Я не писала б віршів, Бо обличчя поезії – краса. Якби я була вільною, Я не […]...
12. БЛАГОДАТНА ЗМІНА Молитва лагідна ранкова І ця поезія хмільна… Як світ, що розпочато словом, Розпочинає день вона. Поезія, як і молитва, Щоденно […]...
13. “Експромт грози, її палке натхнення…” Експромт грози, її палке натхнення – це блискавка раптового рядка, що світлом ярим вибухає з мене, що з підсвідомості аж […]...
14. ДАВНІЙ ЖАРТ Підмостивши під щоку шапку й рукавиці, У вагоні дядько спав на вузькій полиці. Раптом поїзд загарчав і спинився в полі. […]...
15. ДЗЕНЬКИ-БРЕНЬКИ (Поетичний жарт) Викликає ясний дух Вірш легесенький, як пух, Вірш, як усміх неньки, Вірш маленький, коротенький, Без задуми, без вагання, Без кохання, […]...
16. СЕЛЯНИН Ішов ріллею. Срібна голова звисала між плечима. Обличчя боронами зрите, і борозни в ногах. Ішов. У жмені репаній останній клаптик […]...
17. РИМА До рими байдуже мені – Ні, не вона хвилює вічно. Хвилює дух, що у вогні Живе могутньо, вулканічне. Він сам […]...
18. “Чи буде, як досі було…” Миколі Жулинському, гостеві з України Чи буде, як досі було? У тій сатанинській країні Вмиратиме голе село, Тамуючи зойки чаїні? […]...
19. ПОЕЗІЯ Ми родили з тобою стільки слів, Що ними можна місяць заселити. Ми виснували стільки, стільки синіх снів, На всіх планетах […]...
20. ПОЕЗІЯ Крізь туман загуслий Таки долетів! Бусел ку мій, бусле, Чи пив ти, чи їв? Обступили тучі Та й зо всіх […]...
21. ПОЕЗІЯ Нестерпне світло перетяло груди, і в серце врізалося слово. І до кінця твого болітиме затерпле тіло, а в жилах синьо […]...
22. КРИВДА Десь, може, в Африці, а може, в Україні, У затінку від пальм чи то від колосків Серед дівочих мук в […]...
23. Балада про скрипку Вона ув останнє щось мовила хрипко… Гляньте! Жага їй деку випекла! Тепер не шукайте у скрипці скрипки. Бо скрипка по […]...
24. ЧОРНИЙ ТРИПТИХ Мужчини і жікни з більмом блукання на очах приходять і шукають у моїх рядках шляхів для їхнього життя. Мужчини що […]...
25. “У неї помер чоловік…” У неї помер чоловік Через два місяці буде весна Вона мені віддалась По вашому це так? Ах чоловік помер місяць […]...
26. ШЛЯХ СУМЛІННЯ Моя душа – це світ з материками, Де серед гір снується сто доріг. Любив блукати я по них роками І […]...
27. Запросини Серед саду біла хата, Білий цвіте, будь за свата. Плинь за тихою водою, Повертайся з молодою. Хай вона у сад […]...
28. НАДІЯ якщо нам усе це вдасться здійснити і всі ці сонця які ми плекали у вазонахкамерних бесід і келійних думок таки […]...
29. “ти ділиш з ними…” ти ділиш з ними паперове тіло даєш їм білу паперову кров відходячи цілуєш паперовими устами і йдеш у другий паперовий […]...
30. AD ASTRA 1 Ти зі мною. І я з тобою. В самоті навіть ми – удвох… За життєвою далиною не з’єднає нас […]...
31. Голубінь Я ще не дивився зблизька на зорі, Я ще не ходив по місячних кратерах, Ще тривога не падає метеорами Щоночі […]...
32. Із циклу “Заповнюю анкету” …Моя Вкраїна в мене у крові! Вона живе у смутку і надії, вона ридає в кожній удові, вона у кожній […]...
33. “Паперові квіти поезії…” Паперові квіти поезії… А прагнеться свіжих, навіть пізньої-пізньої осені – гіркущого запаху хризантем. Вата поезії… обкладають по вуха. Навіть солодка […]...
34. “Сталося щось незвичайне…” Сталося щось незвичайне – зійшлися Камінна душа, Камінний гість, Камінний господар і Камінна квітка. (Матроси за сушею скучили – хоч […]...
35. Якщо тобі прийде на присмерку зими If in begining twilight… якщо тобі прийде на присмерку зими (так як приходить сніг серед німого світу) хтось супокійний дух […]...
36. “Древо поезії під небеса виростає…” Древо поезії під небеса виростає, скільки птахів над цим древом завжди пролітає: голуб-синяк, Голуб сизий. І припутень-голуб. Винно-рожеві у припутня […]...
37. ЗАПРОШЕННЯ Заглянь до подвір’я, сідай біля тину. Тут двері відчиняться в кожну хатину. І в білому кухлі жіноча рука Тобі на […]...
38. ПІСНЯ МІСЬКИХ ДІТЕЙ сонце, сонце, поцілуй наші руки, засвіти наші очі, загрій наші тіла, бо наші матері сплять в брудних ліжках, як повії […]...
39. АПОЛОГІЯ ЛИЦАРСТВА Там, де віками, за гірким туманом, де турбить вічність у Роландів ріг, любов була єдиним талісманом, а талісман ще звався […]...
40. ПРИГОДА НА СЛУЖБІ СОЛДАТА ДРАЧА Стоїть на чатах юний Драч і плаче від радості за друга-пісняра. Дивак-солдат. Невже отак, юначе, прирівнюють багнета до пера? Нехай […]...