“Однаковість, мов у склянім намисті…”

Related posts:

1. “Осінь – у барвистому намисті…” Осінь – у барвистому намисті. Як циганка – з бубоном в руці. Поцілунок – чистий і вогнистий на моїй зоставила […]...
2. Так легко нам. І ранок – мов пастель Так легко нам. І ранок – мов пастель. Та ще звучать, глибинні і гортанні, живі пісні загиблих на світанні, полеглих […]...
3. СОН Вона живе і досі невже і я живу Я бачив її коси фіалки рву. Десь у рові зеленім і її […]...
4. ПРОСТОТА Хоч радію, та дивно: очі в мене сумні. “Ти доросла дитина”, – часто кажуть мені. Я і справді неначе десь-таки […]...
5. СЕРЦЕ СВІТУ Здається, серце не в мені живе, А десь назовні. Чи в зорі далекій. Я чую калатання світове І світової крові […]...
6. ЛИСТ На одному з малих полустанків я чекаю поїзда зранку. Влаштувалась в кутку на лаві, щоб мене не знайшли цікаві. Протяг […]...
7. “Досвітня птаха мене збудила…” Досвітня птаха мене збудила, Ще ніч здіймала над світом крила, Ще сонце тільки збиралось встати, А вже трудилась у хаті […]...
8. 9 Гарно, весело жилось Нашим друзям дома. Кожна стежка і гора Мила і знайома. Смеречина – мов дими Голубі, прозорі, А […]...
9. ГОЛОД Хоч би світало… – Мамо, хліба! Підвівся батько: замовчи! Коло вогню в вагоні збились і мруть голодні втікачі. І дим […]...
10. ПРОВЕСНА Вихрує десь хурделиця лиха. Та вже стернею й талим снігом пахне – То дужий вітер з-над лиманів тягне Й грудьми […]...
11. ТАРАСОВА МАТИ Живе й не вмирає шевченківська мати, Колгоспна кріпачка, забута не раз. Синове-поети пішли в дипломати, А з нею зостався єдиний […]...
12. “Живе сусід…” Живе сусід, живе, вважає, правильно Бере з одних – що тягнуться до нього, дає для інших – тягнеться до них. […]...
13. ДО РИМСЬКОГО ПАПИ, ЯКИЙ ВИГАДАВ ЦЕЛІБАТ Де ти, омильнику, бачив тварину яку чи рослину, Що залишить по собі не захотіла б дитя?.. Скнів би, напевно, і […]...
14. ВАНДА Ванда має діток – двох маленьких дівчаток, Двох гарненьких дівчаток, що немов ляльки. Я цьому не вірив, я не мав […]...
15. Дума шоста Мати мов німа стояла, Вельми дивувалась: Не таким вона султана Бачити лякалась: “І тебе він не займає І не обіймає?” […]...
16. БУБЛИК З МАКОМ Принесла з базару бабка бублика онучку. – Я гостинчика купила, – тиче йому в ручку. Дід схопився: – Де купила? […]...
17. “Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне…” Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне І намацає серце, і душу мою Непоквапно штовхає у полум’я чорне, І гойдає чи в […]...
18. КОЗА Коза не зводила сумних очей з дороги, Дивилась тужно так, немов ждучи когось, Немов побачила десь там великі роги Коханого […]...
19. ЛАСТІВКА Я давно-давно не бачив ластівки Давно не бачив цієї простої еластичної пташки Ви подумайте – пройшли роки роки Як не […]...
20. “Десь тут ішли солдати…” Десь тут ішли солдати в літню пекучу днину… Десь не діждала мати з бою додому сина… В’яне холодна рута, паморозь […]...
21. ЯК ТОПОЛЮ КОРЧУВАЛИ Я бачив, як тополю корчували. Стара тополя ще хотіла жити. Вона уся тремтіла і пручалась підрубаним, оголеним корінням. Вона шептала […]...
22. “Сходить в травах за селом…” Сходить в травах за селом Сонце. Ходить тихо під вікном Сонях. А в світлиці – світлий дух М’яти, Додивляє синій […]...
23. ЗИМА Сніг лягає, білячи гілки. Крячуть ворони на сніг. Десь валує з фарми дим. Двоє йдуть, сягає втома ніг. Вилить сніг. […]...
24. ТЮЛЬПАНИ ДВА Тюльпани два, мов ти зо мною, на двох краях життя пустелі даремне кличуть, лиш водою йдуть світла золоті тунелі. Червоне […]...
25. В АЛЬПАХ На схилах Альп я бачив горобину, На перевалі рвав п’янкий чебрець. І пригадав далеку Україну… До неї все частіш думками […]...
26. “Я бачив, як вітер на полі гуляв…” Я бачив, як вітер на полі гуляв, Землею жбурляв і берізку схиляв. Заносив пісками ярки сіножати, Ламав на берізці розламані […]...
27. Йоганн Себастіян Бах Л. К. Йоганн Себастіян Бах не пощадив підметок черевиків на пішу подорож – об Арнштадт не під Любеком! – щоби […]...
28. НАД КРИНИЦЕЮ В ЛЮЦОМУ ЛІСІ Зелені дерева, розповісте мені Про те, що криниця забуде, Про те, як виходили з вічної темені Нерозстріляні люди? – По-ховав! […]...
29. “Росте черешня в мами на городі…” Росте черешня в мами на городі, Стара-стара, а кожен рік цвіте, Щоліта дітям ягодами годить, Хоча вони й не дякують […]...
30. “Дві верби, дві журби, дві осінні задуми…” Дві верби, дві журби, дві осінні задуми, – Дві сестри, дві вдови входять в ліс, наче в думу. В лісовій […]...
31. МОЯ СХОВАНКА Я живу, як в колодязі: Бачу лиш зорі, Котрі кличуть мене, Щоб не спав уночі. Зодягаюсь хапливо. Ще темно надворі. […]...
32. “Що ж далі? Задубіння жил…” Що ж далі? Задубіння жил, Подагра, пам’яті судома. Від того, чим ти досі жив, Тобі лишилась тільки втома. Навчись дивитися […]...
33. “Поки не вмру, не перестану…” Поки не вмру, не перестану Тебе шукати на землі І серце зоряного лану, Де Твої плинуть кораблі. Засклеплена в глухій […]...
34. “Італійська ніч підкралась…” Італійська ніч підкралась, Розлила солодкий чад; Десь здаля луна озвалась Флорентійських серенад. Марить море Середземне, Ледве лащить береги… Щось жагуче, […]...
35. ГАБРИШИНИ Бездушні, ниці, на шаги падкі, Вони рояться, русини меткі, На щит піднявши поклик Тиссерана. Нащадки вбивців слова Маркіяна, Вони беруть […]...
36. ІЗ ЦИКЛУ “МОЛОДА ВЕСНА” Одцвітають півонії! Кров’ю Забагрилась навколо земля, – То владичиця-смерть над любов’ю, Над красою тріумф свій справля. Переможная, спис твій і […]...
37. “Ходить хвора мати, простяга долоні…” Пам’яті подруги дитячих літ Галинки Ходить хвора мати, простяга долоні, Щоб у них поклали правдоньку її. І мене питає, чи […]...
38. ГРАКИ ВІДЛІТАЮТЬ Граки зимують десь на Україні. Вони в мордовське небо піднялись – І потемніло всюди. Чорні тіні На землю кинула холодна […]...
39. “І знову десь на обріях помалу…” І знову десь на обріях помалу Розгойдує незримі хтось кадила І синявою стеле, як бувало… І знову моя Осінь десь […]...
40. ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: […]...