МОЯ ЦАРІВНА
А я так кохаю, кого і не знаю, –
Далеку царівну.
А. Кримський
Тобі одній, намріяна царівно,
Тобі одній дзвенять мої пісні;
Тобі одній в моєму храмі дивно
Пливуть молитви і горять огні.
Моє життя веде мене нерівно –
То на вершини, то в яри страшні, –
Та скрізь душа співає переливно
Про очі безтілесні і ясні.
У городі, де грають струни п’яні,
Де вічний шум, де вічна суєта,
Я згадую слова твої неждані.
І серед поля, на яснім світанні,
Коли ще сном охоплені жита, –
Душа тебе, тебе одну віта.
1911-1918
(2 votes, average: 4,50 out of 5)Related posts:
- МОЯ МОВА Все в тобі з’єдналося, злилося – Як і поміститися в одній! – Шепіт зачарований колосся, Поклик із катами на двобій. […]...
- ЦАРІВНА ІРІС Марусі Царівна Іріс по млах походжає, Райдугу злоту на світ напинає… Кладе на хмари дрібонькі алмази, Жар-аметисти, рубіни, топази, Кожда […]...
- ГРАЮТЬ В ДРИМБИ ВІТРИ Грають в дримби вітри, Грають в довгі ночі теменні, Грають в дримби майстри Безіменні. Грають в дримби, добре грають, І […]...
- “Похмуре небо під горою…” Похмуре небо під горою У сірі скелі глухо б’є. Колись ми тут удвох з тобою Про щастя мріяли своє. Які […]...
- “Ті журавлі, і їх прощальні сурми…” Ті журавлі, і їх прощальні сурми… Тих відлітань сюїта голуба… Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба. […]...
- Із циклу “ЗГОРІЛА КОРЧМА” Я так тебе люблю. За Вінницею – осінь. Іще Південний, а уже холодний Буг, Із винниць п’яний дим лежить в […]...
- “О Україно! Хай нас людство судить…” О Україно! Хай нас людство судить, – Тобі одній – думки і кожній рух! Твоїм щитом – гарячі наші груди, […]...
- “Ще тільки перше ластів’я – з-під стріхи…” Ще тільки перше ластів’я – з-під стріхи, Й весною не натішилась душа, А сонях на городі в Чабанихи Вже вигинає […]...
- ВИДІННЄ І Я згадую той день і час благословенний, Як дух твій молодий мене з землі підняв І побут хуторний, захмарений, […]...
- ПОЧЕРК Мамо!.. Одержав твого листа. Сиві рядки твої гнула втома. Я довго сидів і мовчки гортав пережиті літа, що зосталися вдома. […]...
- РІЗЬБЯР Різьбяр, коханий мій, Обручку дарував, На палець приміряв І так мені казав: “Все – суєта і прах, І срібло це, […]...
- “Марно кликала, пуста, недбала…” Марно кликала, пуста, недбала, Де ж ти діла, розгубила гнів? Для якого спокою приспала Полум’яні пориви синів? Це ж тебе […]...
- ГУЦЛЬСЬКІЙ МАТЕРІ БОЖІЙ Ясні верети простели На царині, густі зарінки, Щоб квіти, як ітимеш дзвінко, Були тобі за постоли. Ось для Ісуса пиріжки! […]...
- “сонна осінь з голубами янголів…” сонна осінь з голубами янголів. щось воно на денці тік то так. я б тобі повірив би та я б […]...
- СТРІЛА Подай мені лютню з каміння, холодну мов лід і блискучу мов сталь! О, не кантилена осіння, зими променистий, іскристий кришталь. […]...
- ВПЕРЕД Ні слова про спокій! Ні слова про втому! Хай марші лунають бадьорі й гучні… Хоч ніч облягає, – та в […]...
- ПРИЗНАЧЕННЯ Коли прийшла пора і ти дозрів У муках днів, у боротьбі з собою, Як образ берегів в імлі, на морі,- […]...
- ХВИЛИНИ Якби мої думи німії Та піснею стали без слова. Тоді б вони більше сказали, Ніж вся отся довга розмова. Якби […]...
- СІЛЬСЬКИЙ СОНЕТ (З зимових спогадів про літо) Хвилюється широкий лан зелений, Волошки, ніби зіроньки, блищать, На тонких стеблах крапельки студені Минулого дощу […]...
- ДО БОЯНА Й до тебе, Бояне, времен Траяна Віщуне, півче, творче, соловію, Й до тебе клоню ніжну свою скраню! До кого ж […]...
- LAGO MAGGIORE Хожу берегами, Та й не нахожуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся, Сади-виногради В воду поринають; Поуз берег […]...
- Будапешт Ми йшли з боями. Врешті-решт Відкрився красень Будапешт. Хотіли взяти його з ходу,- Та мало стало в нас народу. І, […]...
- РАНКОВИЙ СОНЕТ Ти – вся любов. Ти – чистота, Довірливість благословенна. Твоя краса мені свята, Твоя любов мені священна. Трояндо неба і […]...
- У ВАГОНІ Ти сидиш навпроти, кучерява, І з-під вій на мене – блись та блись. У твоєму погляді лукавім Хитрість і захоплення […]...
- “Ти чемний, і простий…” Ти чемний, і простий, І ніжний, і ласкавий, В тобі добра Не ріки – море. Але дозволь мені почути, Як […]...
- “Мусить бути! – скажи – і стане…” Мусить бути! – скажи – і стане, Захотіти – досягти! Духа в льоті до мети Не затримають кайдани. Підеш ти […]...
- ДО МОРЯ Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, […]...
- З Генріха Гейне МОЇЙ МАТЕРІ Б. ГЕЙНЕ Я звик високо голову держати, Бо маю честь і мужність без догани; Хай сам король мені у вічі гляне, – […]...
- РОМАНТИЗМ Над морем в хмарах марить чорна галич, ліричний місяць потопає в тінь. І дикі скелі й синя далечінь. Пливуть похмурі […]...
- СПИНИ МЕНЕ Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж […]...
- “Ах суєта суєт… Житейське море…” Ах суєта суєт… Житейське море… Не за горами, видиться, причал. Та все ніяк душа не переборе Своїх досвітніх штормових начал. […]...
- “Не вір, не вір, що інші всі – негарні…” Не вір, не вір, що інші всі – негарні, А я байдужий до других жінок. Той відсвіт, що вона для […]...
- ГОСТИНИ В БРАТА День за днем… Набутки… Втрати… Переміни ловить зір. Знов приїхав я до брата На вищанський косогір. Йде поволі осінь з […]...
- КЛИЧУ Ці слова схвильовані, ці слова неспокійні, грізні. Їддю часу опльовані, наче коні бичовані батогами, злітають пісні. Це тобі я складаю […]...
- “О кучері ясні і очі Беатріче…” О кучері ясні і очі Беатріче, ви знову в тьмі моїй, неясні і смутні. І знову, як тоді, покірнеє обличчя […]...
- “Вітер із рідного краю…” Вітер із рідного краю Ніжно в обличчя війне. Батька старого згадаю: Як він чекає мене! Нікого більше чекати, Доля судилась […]...
- Все, що тільки я чув Все, що тільки я чув, Та сказати не вмів, Я у тобі відчув, Я у тобі узрів. Ти – гармонья […]...
- “Душа наїлася та бреше…” Душа наїлася та бреше. А бреше як! І те і се. Що вуж, мовляв, корову ссе, А відьма жінці косу […]...
- “Що ж далі? Задубіння жил…” Що ж далі? Задубіння жил, Подагра, пам’яті судома. Від того, чим ти досі жив, Тобі лишилась тільки втома. Навчись дивитися […]...
- 2. І А хто ж тебе так рано упоїв, зелена зелино? А хто ж тобі сорочку розпанахав біленьку? Чи ти ішла тим […]...