“Лягла зима. Завіяло дороги…”

Лягла зима. Завіяло дороги.
Тремтять хати від холоду. Клуні
Ховають жито миршаве і вбоге,
Мороз погрози пише на вікні.
О, бідний той, хто крізь завої сині
Іде самотньо, мовчки, без мети:
Лише гуртом і пущі, і пустині
З піснями, з гуком можна перейти.
І в час, як білі пави ронять пір’я
На тишу сіл, на хворі городи,
Виходжу на засніжене подвір’я –
І раптом стану юний і радий,
Бо по дорозі з бідними саквами,
Та з міццю думки, волі і руки
Несхиблено, непереможно, прямо
У дальню даль простують юнаки.
Колись шукали істин Піфагори,
І для жерців горів огонь наук, –
Тепер всесвітні перелоги оре
У вбогу свиту вдягнений селюк.
Він дасть землі, Микула новочасний,
Незнану міць – і процвіте земля,
І стане лан, як стан злотопоясний,
І нові вруна випестить рілля.
Ідуть і йдуть. А на порозі мати
Заплаканим майнула рукавом…
І пада сніг лапатий, волохатий
Спокійно й величаво над селом.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Лягла зима, і білі солов’ї…” Лягла зима, і білі солов’ї Затьохкали холодними вустами. В холодні землі взулися гаї. І стали біля неба, як стояли. Скоцюрбивсь […]...

“На річку тінь верби лягла…” На річку тінь верби лягла, Ворушить вітер віти. Рибальський човен в два весла Тією тінню вкритий. Від річки – стежка […]...

“На синю синь води лягла від хмари тінь…” На синю синь води лягла від хмари тінь, Посумувала хмара за собою. До вечора іде, холонучи, теплінь І тулиться до […]...

“Закучерявилися хмари. Лягла в глибинь блакить…” Закучерявилися хмари. Лягла в глибинь блакить… О милий друже, – знов недуже – О милий брате, – розіп’яте – Недуже […]...

“Замело, засипало, завіяло…” Замело, засипало, завіяло, Лиш дими снуються над селом. Від дубів з нахмуреними віями Густо віє богатирським сном. І ніде нікого, […]...

ВОГОНЬ НА ОБРІЇ Град зірвався, гострий, наче кремінь, На байрак опівдні впала темінь. Де шукать розжохканих корів? Їх, таки зібравши, після грому Кожну […]...

ЗИМА Прижимаюсь щекою к воронке Завитой, как улитка, зимы. “По местам, кто не хочет – к сторонке!” Шумы-шорохи, гром кутерьмы. “Значит […]...

ЗЕМНІ ДОРОГИ Чумацький віз чи парокінні дроги, Комфорт сучасних автоколісниць… Як розверстать мої земні дороги – Вони досягнуть астроодиниць. Дорога – це […]...

ДОРОГИ Молюся вам, оті дороги, Донецькі, чорні, кам’яні, Що ранили дитячі ноги І лікували у стерні; Отим стежкам, які водили По […]...

ОСЬ БЛИСКА ЧАР, ЗАКЛЯТИЙ В ДОРОГІ КАМІНІ Ось блиска чар, заклятий в дорогі каміні, З краси, і крові, і терпінь. Їх пише золотом в пурпурнім пергаміні Огонь […]...

ЗИМА Сном блакитним заснули поля, і долини, і гори, й діброви. Одягла білу шубу земля, білу шубу зимову. Одлетіли давно журавлі […]...

“Зима… Нема їй ні кінця, ні краю…” Зима… Нема їй ні кінця, ні краю, у сизій хмарі просвітку нема. Струною снігу білий вітер грає. Зима в душі. […]...

“Тим неситим очам…” Тим неситим очам, Земним богам-царям, І плуги, й кораблі, І всі добра землі, І хвалебні псалми Тим дрібненьким богам. Роботящим […]...

ДВЕ ДОРОГИ Тоскуя – полосою длинной, В туманной утренней росе, Вверяет эху сон пустынный Осиротелое шоссе… А там вдали мелькает струнка, Из-за […]...

СТЕПОВІ ДОРОГИ Видно шляхи полтавськії І славну Полтаву Я бачу їх. Заломами поволі Вони сповзаються, за шляхом шлях, В розлогих і закурених […]...

ДОРОГИ Розгорнулась земля, наче книжка (дороги, дороги, дороги). Зашуміла трава і принишкла, простелилась нам юним під ноги. Тільки небо і тільки […]...

У кінці дороги Лишився на останнім перегоні Вантаж років, дарованих судьбою, Я похилюсь у втомлені долоні Сріблястою, як місяць головою. Зайде за обрій […]...

“Сніги дороги заметуть…” Сніги дороги заметуть По самий видногруг. Ой неблизька ж до тебе путь, Товариш мій і друг, Через ліси, через яри, […]...

“Там у степу, схрестилися дороги…” Там у степу, схрестилися дороги, Немов у герці дикому мечі, І час неспинний, стиснувши остроги, Над ними чвалить вранці і […]...

“Свої дороги знову перемірюю…” Свої дороги знову перемірюю, Покликавши у свідки небеса… А гуси заячали вже до ірію З-під хмари, що над серцем нависа. […]...

“Вот и разошлись пути-дороги вдруг…” Вот и разошлись пути-дороги вдруг: Один – на север, другой – на запад,- Грустно мне, когда уходит друг Внезапно, внезапно. […]...

НЕГР СИДИТЬ ПОСЕРЕД ДОРОГИ І Б’Є У БАРАБАН З барабаном і жалем в очах місить пальцями звуки гугняві, на минулого білих полях чорний спомин бубнявить. З барабаном. До […]...

ЦАР-ОГОНЬ Блиском, блиском, Миготінням, Тріском, тріском, Лупотінням Розгулявся Цар-Огонь. В золотих червоних ризах, В димках білих, синіх, сизих, Гнівно в’ється по […]...

ЧЕРЕШНЯ Зацвіли черешні й вишні Понад Лючкою в садах, Там літа мої колишні, Наче букви на хрестах. Я колись не бачив […]...

“Рости, мій сину…” Рости, мій сину, я тебе навчу стару косу мантачити і вдосвіта з росою зорі класти у покіс. Мій сину, знай […]...

ЗИМА Лютая зима! доколе Землю будешь ты томить, Реки быстрые в неволе Льдистым гнетом бременить? Долго ль быть твоей нам жертвой […]...

ЗИМА Сніг лягає, білячи гілки. Крячуть ворони на сніг. Десь валує з фарми дим. Двоє йдуть, сягає втома ніг. Вилить сніг. […]...

ЗИМА Сніг спадає і скрізь так біло Ніби тіло Лебідки білосніжної Прозорий вітер з біловіт На цілий світ Скидає плями дивовижні. […]...

“Ми матері собі не вибираєм…” Ми матері собі не вибираєм – Стареньку, вбогу маєш берегти. На землях тих, які вважають раєм, Прийти у світ чомусь […]...

Зима Місячна ніч. Ліс у снігах. Тисячі свіч У небесах. Випурхне птах. Мов з потойбіч. Ліс у снігах. Місячна ніч....

“Серед істин, в сутності мінливих…” Серед істин, в сутності мінливих, Час одну міняти не посмів: Не буває квітів некрасивих, А жінок негарних – поготів....

ЗИМА Кравці лисицям хутра шиють, вітри на бурю грізно трублять. О боже, стережи в завію і людські, і звірячі кубла. У […]...

ЗИМА О мамо, мамо! Хвилі щасні, Неповторима оп’янілість. Твого обличчя чиста совість І пере твоїх солодка білість. Коли, чолом схилившись милим, […]...

ЗИМА Мете зима! Сніжком тривалим Поля засипала, степи, Укрила землю білим покривалом, – Спи, земле, люлі-люлі, спи! І сплять в пухкім […]...

ЗИМА Только елочки упрямы – зеленеют – то во мгле, то на солнце. Пахнут рамы свежим клеем, на стекле перламутровый и […]...

ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...

ЗИМА В дни лета природа роскошно, Как дева младая, цветет И радостно денно и нощно Ликует, пирует, поет. Красуясь в наряде […]...

ЗИМА В хатах які скидалися На крижані печери При світлі каганця Безупинно трудилися Пряхи вишивальниці різьбярі Іконописці сільські ювеліри. Час – […]...

ЗИМА В СТОЛИЦІ Мороз на дворі, стужа крижана, Гудуть дерева, завиває вітер, Дзвенять, як скло, обледенілі віти, І місяць птахом б’ється до вікна. […]...

СТАНЦИЯ ЗИМА Говорят, что есть в глухой Сибири Маленькая станция Зима. Там сугробы метра в три-четыре Заметают низкие дома. В ту лесную […]...

Related posts: