“Анхізів син, вклонившися богині…”
Анхізів син, вклонившися богині,
Поглянув їй, окрилений, услід:
Рожева хмарка крізь гірлянди віт
Пішла від нього у простоти сині.
Це ж нею дихав і сміявся світ,
Це ж їй молились зграї лебедині.
Їй, що вродилась у прибрежній піні
І що міцніша за міцний граніт.
Еней ще чув гарячої долоні
Безсмертний дотик на своїм чолі,
А в морі хвилі гналися, мов коні,
Гойдалися троянські кораблі,
І ряд очей, прихильних і ворожих,
На них дивився із чертогів божих.
1925
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Тихо гойдаються в синьому морі…” Тихо гойдаються в синьому морі Іскоркі-зорі, Ніби купаються в хвилі блискучій Рій їх летючий. Скелі здіймаються, ще неостилі, Темні, похилі. […]...
- І люди і очі і води і зорі і там і люди і очі і води і зорі і там де звук розпашів на зеленому вовчому морі немає нікого хто […]...
- “і люди і очі і води і зорі і там…” і люди і очі і води і зорі і там де звук розпашів на зеленому вовчому морі немає нікого хто […]...
- “Чарівні жінки на землі, як богині…” Чарівні жінки на землі, як богині, Художнику, пензля чекають, різця, Красу незнайомки відбий на картині Увічни те диво природи-творця, Як […]...
- “Наростаюь коні в дзвоні-перегоні…” Наростають коні в дзвоні-перегоні, Після того, як звели більшовики. Знов пасуться коні, фуркають в долоні, Воду п’ють з бідової ріки. […]...
- МАЗЕПА VIII В тривозі хан. І серце в’яне. Оксана зникла. Все дарма. Він од любові, наче п’яний… А раз нема його Оксани, […]...
- КОНІ Івану Драчеві Івану Драчеві Коні-гривані – блискавки! Коні булані – лиск! Коні – у небі висянім, Коні – в Парижі […]...
- “Страшні слова, коли вони мовчать…” Страшні слова, коли вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були […]...
- “Покружляв білий лебідь…” Покружляв білий лебідь, у небі розтанув, Затягнулося смутком затоки свічадо. Може, лебідь той був молодим листопадом, Може, він не розтанув, […]...
- СВІТ СТРЯСАЮТЬ ГРОЗИ НА ЛЮДСЬКІЇ СЛЬОЗИ Пожалься, Боже, що світ закурився, Це за гріхи Бог на всіх нас озлився! Брат брату недруг, син батьку ворожий, Скрізь […]...
- “Прилетіли коні – ударили в скроні…” Павлові Загребельному Прилетіли коні – ударили в скроні. Прилетіли в серпні – ударили в серце. Ударили в долю, захмеліли з […]...
- “В Вас стільки сонця золотого…” М. Фабіановій В Вас стільки сонця золотого, Блакиті чистої, тепла, – Неначе з краю чарівного Вас хвиля моря принесла. І […]...
- ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК Твердішають в пальцях суглоби повільно, хоч тоншають жили в зап’ясті щодня, та я відчуваю: у нас є щось спільне з […]...
- “На морі синь і голубінь…” На морі синь і голубінь, На сонці грають хвилі. Пливуть за вітром вдалечінь Вітрила сніжно-білі. Між ними зрідка водну рінь […]...
- НА ДОВГИХ КОСАХ На довгих косах срібні зорі І срібний місяць на чолі.. Мені ти снишся винозора, З ласкавим усміхом своїм. Колись ти […]...
- КОНІ В мерехтливому світлі неоновім, На тлі пишних реклам і вітрин – Чи здалось, чи привиділось: Коні, Батькові коні побачив син. […]...
- “У синьому небі я висіяв ліс…” * * * У синьому небі я висіяв ліс, У синьому небі, любов моя люба, Я висіяв ліс із дубів […]...
- “Діти просили їсти…” Діти просили їсти, А мати лежала вбита. Їхали кавалеристи. Цокали дзвінкі копита. Дітей узяли на коні. – Дозволь всиновить, майоре! […]...
- “Отак вітерцем перейти за леваду шовкову…” Отак вітерцем перейти за леваду шовкову – Засвітиться гай, а за гаєм – село. І все проминуле до мене повернеться […]...
- ПОТЬОМКІНСЬКІ СЕЛИЩА (Anno D.1787) “Сонця виходять із своїх орбіт, Щоб нас огріти у благій гостині!” – Так промовляли Другій Катерині Облесні проповідник […]...
- “І знову ті коні… Ті гриви червоні…” І знову ті коні… Ті гриви червоні, В які я чіплявся, неначе реп’ях, Впивалась цупка волосінь у долоні, Луною кришивсь […]...
- СВЯТО СПОМИНІВ А пух з тополь, як перекотиполе, А може, як у жмені теплий сніг… Це все твоє. І знову серце голе, […]...
- НА ОБОЛОНІ На Оболоні паслись коні, Цвіли луги на Оболоні. А де ті коні? Хто їх знає! Народ живе і не питає. […]...
- “Чому з тобою ми не хвилі?..” Чому з тобою ми не хвилі? Удвох за руки ми б взялись І в край щасливий полетіли, Де ждала нас […]...
- Уже зоря золотогора Уже зоря золотогора, де полинами зацвіло, кладе на огненні пороги своє сивіюче крило. На тротуарах не лілеї й не лебединий […]...
- “З серцем, повним смутку-горя…” З серцем, повним смутку-горя, Утомився я ходить І прийшов на берег моря, Щоб журбу свою втопить. “Хвилі, хвилі! Люту муку […]...
- МУЗЕЙ СТАРОЖИТНОСТЕЙ Як ми ходимо обоє нетрями старою дому!.. Гобелени і гобої славлять пару невідому, ніби бачать нашу змову: кожен дотик – […]...
- КОМІЛІТОНОВІ ЧОРНОМОРЦЕВІ Будуй найбільше – душу. Гордий дім В безсонних ночах архитект узрів, Вгадав у каменю пропорцію і міць. Тесали ліс, залізо […]...
- АЙ-ПЕТРІ Ген піднявсь Ай-Парі догори, Мов десант морський – Під самі зорі: З ранньої до пізньої пори Він у невсипущому дозорі! […]...
- “Із буйнесеньким вітром в погоні…” Із буйнесеньким вітром в погоні Я до милої ввечері біг, – Мов несли мене бистрії коні, Під собою не чуючи […]...
- “Тому вже, мабуть, років п’ятдесят…” Тому вже, мабуть, років п’ятдесят. А я ще й досі бачу так яскраво: Моє село, старий вишневий сад І вечорів […]...
- ВЕЧОРОМ Пою коні при Дунаю Та й думаю, та й думаю: Коні карі, коні сиві, – А я молод, нещасливий. І […]...
- У МАРУСІ У Марусі коло хати Заіржали коні: Приїхали попасати Улани червоні. Попасали, спочивали На любій розмові, Біле личко цілували І брови […]...
- БОНДАРІВНА Ой, не вітер то гуде над дахом, Поринає в сиву далину – Зграя гайвороння, птах за птахом, Обминає Бондарівнину труну. […]...
- ЧОТИРНАДЦЯТЬ 1. Зітреш, цілуючи уста, прилипне дотик їй до шкіри, тоді без дотику впадеш в зневіру. Загусне віддих на губах, затиснуть […]...
- “Після дощу імла разманна…” Після дощу імла рахманна, У морі стишена вода. І ти мені така жадана, Така звабливо-молода. Душа моя, від щастя п’яна, […]...
- АЕРОПЛАН Верби гойдались над ставом і тихо дзвонили в повітрі. М’яко котилися хвилі над полем у злотому морі, Коник дзюрчав у […]...
- “Що в мені ти закохалась…” Що в мені ти закохалась, Я се знав, я сим пишався; Як же ти мені призналась, Глибоко заколихався. І побіг-злетів […]...
- НІЧ НА АДРІЇ Ніч. На стоках небозводу Мерехтять сріблисті зорі, Чорні пасма скиб на морі Крає вістря пароходу Й білить пухом шумовини. У […]...
- Мої долонi, наче двi iстоти Мої долонi, наче двi iстоти. Любов’ю переповненi слiпцi, На нiжний дотик вiдкривають – хто ти… Вiдчуй же душу у моїй […]...