МАВЗОЛЕЙ
Мов блудниця у ліжку перепрілім,
Що в зародку була вже нежива,
Лежить сифозне, плямовисте тіло
І виліплена з воску голова.
Бездушне тіло, що й душі не мало,
Неначе мумію, внесли большевики.
Москва тебе у камінь заховала,
Бо хто стиратиме прокльони і плювки?
Будьонний, Калінін і Сосо, й Мєнжінскій
Стоять, опечалені (“с виду судя…”),
Чекіст лише плаче, ридає Дзєржінскій –
Убивця, що втратив вождя!
А що ти, Росіє, знайшла в цю хвилину?
Який мавзолей збудувавла собі? –
Себе ти поклала у ту ж домовину,
Де скорчився раб чужинецьких рабів!
Ще снитися будуть кутузські погони,
В Нью-Йорк і в Пекін ти ще пхатимеш “крам”,
Та лине плянета за іншим законом,
Який і не снився щурам!
(3 votes, average: 2,33 out of 5)
Related posts:
- “І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв…” І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя!.. …Стоїть сторозтерзаний Київ, і двісті розіп’ятий я. Там […]...
- МАРІЯ На базарі рученьки ісклала, В білій хустці, в сірім піджаці, На хлібину голову поклала, Задрімала в хліба на щоці. У […]...
- ЯЛИНКА В КРЕМЛІ Розсохлою бочкою возять по залі Старого і лисого. – Ах, наш Ілліч!..- Тільки вождя дожирає параліч, “Взят напрокат” з чужинецьких […]...
- ФІНЛЯНДІЯ Під сірим дощем Сірим щурем Проскакує потяг Із написом “Крем”. Швайцарського сиру і масла, і крему Бере скільки хоч європейський […]...
- МОТИВ ФОНЯКОВА Як ти жила до Пушкіна, Росіє? Над плугом від зорі і до зорі Одвічно гнули спини гречкосії, Попи молились, правили […]...
- КРАСА! Мій друже! Я Красу люблю, І з кожної хвилини Собі ілюзію роблю, Бо в тій хвилинності ловлю Я щастя одробини. […]...
- “Наш табор між чагарниками…” Наш табор між чагарниками, І синя – лінія лісів. Щитів і шкур гарячі плями, Сліпучість сонця і списів. Що день, […]...
- КЛІТКА Тінь-тінь! Попалася синичка в пастку – забаві ненаситній в пащу. Тінь-тінь… У клітці синя тінь, повітря, світла і пшона доволі, […]...
- “вміння пасти левів…” вміння пасти левів досягається наївністю вона звичайно не ти вона має тіло і тінь вона не виходила поза обрій як […]...
- ІНТРОДУКЦІЯ Темним виплеском хвиль Б’ється в камінь Нева. Петербург, Петроград, Де твоя голова? Блиском вовчих очей – Твої ночі ясні, Ще […]...
- Пливе туман Усе, що посіяв всесвіт на радість мені для мене, Проснулося на світанні, співає, цвіте, шумить. Така ж, як століття тому, […]...
- ЯРОСЛАВНА розвісила на баштах тугу розпустила плач над мурами Путивля який звисає на жердках років і звогчує свідомість ярославна розстелила тіло […]...
- “Вночі ти входила в море…” Вночі ти входила в море – Під місяця оком вовчим, І море ставало деревом, А ти – забороненим овочем. Я […]...
- “Не покидай мене, пекучий болю…” Не покидай мене, пекучий болю, Не покидай, важкая думо-муко Над людським горем, людською журбою! Рви серце в мні, бліда журо-марюко, […]...
- ЖІНКИ до гола роздяглися стягнувши з лиць красу стягнувши тіло до ліричних костей що біліють на горбах століть і гупають у […]...
- “Село батьківське – глушина…” Село батьківське – глушина, Та живемо ми, як і всюди, Як у людей, в нас далина, І маєм стільки ж […]...
- 23. МИГОТЛИВИЙ ВОГНИК Мушу ломити тіло своє для Тебе, щоб перевтілитись в душу. Мушу ломити кров свою з Тобою, щоби проглянути по той […]...
- СВІЧКА Голе тіло зібгало сорочку й сховало за пазуху в себе, аби та сорочка колись його підпалила, щоб тіло розтало й […]...
- П’ЯТЬ ВІРШІВ НА ОДНУ ТЕМУ 1. Хто має нюх втягає запах кіс і переймається лагідністю втягає віддих і його власкавлює її весна втягає запах статі […]...
- СПОМИН – А ти пам’ятаєш… а ти пам’ятаєш мене… ще не сивого? А я ще тебе пам’ятаю, як ластівку з маю. […]...
- “Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа…” Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа, Хай об’їдають тебе: вже ж ти не вийдеш за всіх. Будеш ти […]...
- СПОГАД СТАРОГО ГВАРДІЙЦЯ Моя гармата била точно в ціль, і там, де чорно плавилося небо, мій вірний друг у смертному кільці коригував з […]...
- ПО ШЛЯХУ СУПЕРЕЧОК Учора побачення ми розірвали На високій горі біля “старого місця”. Я відібрав листи і книги, на прощання ми нічого не […]...
- КЛАСНА ЗАГАДКА Іще одна загадочка для вас: прикметник означа найвищий клас, споріднений з іменником співзвучним. Лиш Й на К в кінці змініть […]...
- ПОГЛЯД З ГОТЕЛЮ “УКРАЇНА” У ЛЬОВІ Я призабув уже оту кімнату, Що на майдан зорить ясним вікном. Готелів за життя було багато, І кожен з них […]...
- ЩЕРБИЦЬКИЙ Напівполяк, напівхохол = москаль!” – Його спадкові промовляють гени. Доп’явши влади, виродок шалений Всеукраїнську занечистив даль. Погнавши люд на зарвища […]...
- ПРИСВЯТА Д. Чередниченкові – редактору моєї першої збірки з нагоди 30-ліття невиходу в світ Не вийшла в нас збірка ні перша, […]...
- 20. РЦІМ ВСИ Скажімо всім: щоб Богу бути чоловіком треба розминатися з собою поміж вічним і дочасним, між порочною землею, й непорочно-чистою лілеєю […]...
- ХИМЕРИ Олександрі Михайлівні К Слухай, дівчино! – Не слуха. – В твоїй хатині ні духа! Що коло себе хапаєш? Кого цілуєш, […]...
- “При каганці, лампаді, лампі з гасом…” Василь Ілліч Касіян Під кожен Новий рік, На свій день народження, Писав автопортрет. При каганці, лампаді, лампі з гасом, При […]...
- ПЕРЕБЕРУ, НЕМОВ НАМИСТО Переберу, немов намисто, Ці дні, веселі і сумні. Перефарбую чорне листя – Зазеленію при вікні. Ці дні, гіркі, немов отрута, […]...
- “Вже неминуче буде сніг…” Вже неминуче буде сніг З хвилини на хвилину… Завіє сніг і наш поріг, І в полі бадилину. За ногу вхопить […]...
- ДЗВІНКОВА ПАНІ В’їжджає віз на третю греблю ночі. Хто нас, вітре, кличе? Чи скоро вийде нам назустріч білий схід, мов олень з […]...
- ПОСТРІЛ Ти заповзеш, нечутний, ніби вуж, у золоті дзеркала установи, поправиш ружу й посміх Казанови і сам собі накажеш: кроком руш […]...
- ЖІНКА, ЩО ЙДЕ З ПОБАЧЕННЯ Жінка, що йде з побачення, Схожа на дорогу – Боїться сама від себе втекти І сама себе наздогнати. Жінка, що […]...
- “Плюскочуться білі качки…” Плюскочуться білі качки В басейні, під тінню каштана. На крилах блищать крапельки, А в кожній – життя океана. Хіба я […]...
- ШЛЯХ ДО СЕБЕ Немає шляху отакого крутого Ні в темному морі, ні в хмарному небі, Як та безконечна терниста дорога, По котрій я […]...
- З-ПІД ЧЕРЕПА З-під черепа драглиста маса мозку, немов слимак несміливо обмацує незнаний грунт, висовує свої щупальця, здригається на кожний шелест, вчувається у […]...
- ЧУЖЕ МІСТО Під сонцем вечірнім багряняться шиби, у стрижених парках виблискує листя, на гаснучім небі, мов мертві риби, гойдаються хмари свинцево-сріблисті. Дай […]...
- Речі присутні і відсутні вони виливаються в єдину течію затоплюючи межу між явою і маренням вже та ріка нам до плечей […]...