КРИТИКИ

Related posts:

1. ПОЕТ Усе – і небо, і трава святі для нього, пілігрима, а ще як в Спілці є права – хоч в […]...
2. ІВАН ДРАЧ Із космоери в нашу еру Драчів Пегас вогнем ірже, на ще не списанім папері баладний стрій шикує вже… 1973, липень...
3. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – Марієчко, качки у небі!.. Сладо! До ранку й спогад вітром віднесе. Ти знов мені привидишся Елладою, А я собі […]...
4. ВАСИЛЬ МИСИК Постій, Ілько! Поїду в Бухару, сходжу в мечеть, а на базар – не стану, і повернусь… Завдам тоді перу роботи, […]...
5. МИХАЙЛО КЛИМЕНКО Я, власне, більше про сади пишу, хоча все бувало. Хоч стоя плач, хоч так сиди, я написав чимало. І кожен […]...
6. Літо Жара нестерпна і важка, У небі – ні хмарини. І тане слід від літака, Як нитка павутини. Стоять налиті сонцем […]...
7. “Критики…” Критики брали мене, чистили, м’яли, на всі боки вибивали метелочками з осоту, – оце тобі за роботу! Щоб уперед не […]...
8. ПІДЗЕМНЕ ЗОО “Живуть під містом, наче у казках, кити, дельфіни і тритони…” Б.-І. Антонич Живуть кити під містом. І тритони. А ще […]...
9. “Вони живі, вони живі – пілати…” Вони живі, вони живі – пілати, Шпигують скрізь – чи не воскрес Христос. І пхає правду, істину за грати Пілат […]...
10. “Нерозвійно нагусла над мокрим вікном…” Нерозвійно нагусла над мокрим вікном Осліплених днів каламуть. Речі спокійно живуть, Не зринають гіркі слова, І сіріє печаль моя, Як […]...
11. “Ну що нам січневий цей скипень…” Ну що нам січневий цей скипень, Зимова колючість імли? Давайте поїдемо в липень, Ми в ньому колись жили. Хмільні і […]...
12. “Пройду селом…” Пройду селом. Вони усі Живі-здорові – Земляки. Майстри найкращі в світі, Співаки, Філософи – Мої учителі. Я бачу, де вони […]...
13. ЗЕМЛЯКИ Не жаль мені себе, та жаль таких, як я, Що тяжко вік живуть, гарують, наче коні, В зажурі горбляться від […]...
14. ДУМА СКОВОРОДИ Блакитний світ – як блекота, Блакитний світ – звечірнів. З тобою ж – тільки той і та, і тільки те, […]...
15. “Поети вік малий живуть…” Поети вік малий живуть, Згоряють ночами поети, І слово падає, як ртуть В тяжку їх славу…і посмертну. Як ніч – […]...
16. “У роздумах над віком і добою…” У роздумах над віком і добою Пишу в країну юності листи: “Візьміть мене, товариші, з собою – Я обіцяю вас […]...
17. “Ніхто не забутий…” Ніхто не забутий. На попіл ніхто не згорів: Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть. І доки є пам’ять в людей […]...
18. 6. ЕПІЛОГ Чотири стіни – не чотири кордони, котрі розмежовують “наше” й “моє”. Чотири стіни – не сімейні канони, не звичка, що […]...
19. ПАМ’ЯТІ ВАДИМА ДОБРОЛІЖА Прощай, посвяті відданий Вадиме! Твою далеку потойбічну путь Нехай троянди цвітом обів’ють, Коли сурма архангельська густиме. Мистецтво рук, жагою невситиме, […]...
20. ЛИСТ ДО Т. Г. ШЕВЧЕНКА, УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, РЕВОЛЮЦІОНЕРА Й ДЕМОКРАТА (З циклу “Листи з Олександрії”) Якась вона, Тарасе Григоровичу, Ця наша жизнь невкусна – Суцільні тобі Рєпніни та Полусмакови. 1991 […]...
21. БАРДИ ПРИСТРАСТИ Барди пристрасти й окрас На землі живуть між нас. Чи ж провадять лет легкий Їхні в небі двійники? Так, захмарну […]...
22. МЕТЕОР Ось блиснув метеор і згас, Як у життю щасливий час. І на всесвітнім цвинтарі Лягли десь відламки зорі. Так розпадалися […]...
23. “Серце…” Серце! Слухай, за вікном, де кінчається палата, білий цвіт легким крилом хоче світ весь обійняти. Чуєш: порухи трави, рух машини […]...
24. ГЕТЬ СУМНІВИ! І Плазують чорнії сумніви, Розбийся ж, хмаро навісна! Нехай цвіте весна, нехай гуркочуть зливи, нехай напружені тятиви влучають в морок […]...
25. ПРОЗОРО-ПРОСТІ Вони живуть, мов діти, коло нас І, власне, їх, не наше, Боже Царство. У школі насміхається з них кляса, А […]...
26. ПІЗНІ ВОГНИЩА Їх запалюють аж тоді, коли і найбільші верхи від учора – під снігом. Вони горять повільно, високо здіймаючи свій дим, […]...
27. Липень. Поле Липень. Поле. Чорно-білі корови І чередник молодий На коні. Трави ще не прохололи – Мабуть, у пояс мені. За лісосмугою […]...
28. ОДНОСТАЙНІСТЬ Мене постійно серце зупиня: – За вік устигнеш все переробити! Мене нагальна праця підганя: – Не смій, не смій мене […]...
29. “дідусь з бабусею…” дідусь з бабусею під грушею сидить дідусь з бабусею по грушечці їдять обоєнько такі сухенькі невеличкі і груші не глевкі […]...
30. “Люблю вино, ненавиджу горілку…” Люблю вино, ненавиджу горілку! “In vino veritas” – кругом кричать, А я й не знаю, хто приклав печать На право […]...
31. ПРИСМАК КРОВІ Був липень як липень. Літо як літо. Пташки перелітали з гілки на гілку – клювали зерна і комашок та спостерігали, […]...
32. АПЛОДУЙТЕ АКТОРАМ! Аплодуйте акторам, Завжди аплодуйте акторам! Не шкодуйте долонь, Не вважайте ніколи за сором Прохопитись невлад, Не до речі, невчасно, Не […]...
33. Українці в Росії живуть Українці в Росії живуть, Знають мову російську, як рідну, Служать словом і працею гідно, Путь Росії – то їх власна […]...
34. ЧОРНОБИЛЬСЬКА ЗОНА Дощ весняний – на сади й городи, Краплі мерехтливі, як овес. На полях зелених – сині води, Плеса – наче […]...
35. ХВИЛІ Б’ючи в незборні береги, Вони відхлипують, щоб знову, Набравши більшої снаги, Вдаряти в острова основу. Нехай поразка облягла Чоло бутної […]...
36. “Я не співець чудовної природи…” Я не співець чудовної природи З холодною байдужістю її; З ума не йдуть знедолені народи,- Їм я віддав усі чуття […]...
37. ГОРЛЕНКО Носити в серці Ермітаж і Тена І звістувати світло хуторам; Знаходити дива мистецтва там, Де походила вже рука невчена; І […]...
38. “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але […]...
39. “За тридев’ять небес…” За тридев’ять небес, де нема ні плачу, ані сміху, де у райських садах не вмовкають джмелі й солов’ї, де вощиновий […]...
40. “Втомилась доля й хоче відпочити…” Втомилась доля й хоче відпочити, на тінь мою лягла утоми тінь. Кресала камінь зволожнів… То чим би я міг спинити […]...