ОДНОСТАЙНІСТЬ

Related posts:

1. КАРТИ ДОЛІ Розсипались на вітрі – і висять довільні, невблаганні карти долі, та крізь брудні дими із урнових багать хіба розгледиш їх? […]...
2. ПІШЛА Довго будуть сумніви долати І морочить голову мені, Хоч і знаю – назавжди пішла ти, Назавжди розтала вдалині. Щастя знов […]...
3. “Знов я серце упокорив…” Знов я серце упокорив І забув тяжку досаду; Знов весна у серце хирне Ллє здоров’є і одраду. Знов увечорі і […]...
4. ГЕТЬ СУМНІВИ! І Плазують чорнії сумніви, Розбийся ж, хмаро навісна! Нехай цвіте весна, нехай гуркочуть зливи, нехай напружені тятиви влучають в морок […]...
5. “Через душі, мов через вокзали…” Через душі, мов через вокзали, Гуркотять состави почуттів… Може, сподіватися зухвало, Вірити і ждати – поготів. Та не вірить я […]...
6. БЕРЕГ ЧЕКАННЯ Через душі, мов через вокзали, Гуркотять состави почуттів… Може, сподіватися зухвало, Вірити і ждати – поготів. Та не вірить я […]...
7. “Мені привиділося: дома…” Мені привиділося: дома на сливи паморозь лягла, – солодка осені притома і тіло й душу пойняла – і на долоні […]...
8. “PAGLIAZZO” Чому уста твої тремтять нервозно, Чому скажений жаль глядить з-за вій? Гей, хто б в життю так все приймав серйозно., […]...
9. “Моє ти горе нестудене…” Моє ти горе нестудене, Моя ти зоре вдалині, Постійно видима для мене, Хоч би які стояли дні! Там, на дніпровській […]...
10. “Став під вечір я тихий як став…” Став під вечір я тихий як став… Став для мене все вищим, все вищим Той балкон, під яким я стояв. […]...
11. ПІСНЯ. Не кидай мене…” Не кидай мене, Моя чарочко! Не жени мене Ти, шинкарочко! Не жени мене, Дай упитися. В тебе, бридкую, Улюбитися! Не […]...
12. ЦЕНТР РОДОВОДУ Стою я в центрі свого родоводу. О ні, не центр я. Це всевладний час, допоки світ в очах моїх не […]...
13. “Дні з розгону вдаряються в вічність…” Дні з розгону вдаряються в вічність І згоряють, на мить спалахнувши, Щоб опісля короткої ночі Знов настало рожеве світання. Люди […]...
14. V. НЕЗАКІНЧЕНА СИМФОНІЯ ШУБЕРТА Я звусь Франц Шуберт. Я вам зараз поясню, Чим марю уночі, чим невсипуще сню, Хоча запитую себе самого сам: Чи […]...
15. СУМНІВИ “Хто не сумнівається… той залишається у сліпоті”. Народна мудрість Всечасні сумніви (тугі, м’язисті) Скували ребра міццю ланцюгів. Без праведного гніву […]...
16. “Місяць воду вистелив габою…” Місяць воду вистелив габою, А по ній біжить ясне дитя… Цілу вічність пливемо з тобою В океані на ім’я Життя. […]...
17. ВИНА Через сум і болі проростаю піснею, мов стеблом зернина, кинута в ріллю. Жменями стискаю серце, щоб не тріснуло, щоб ніхто […]...
18. НА СВЯТО ДО МАМИ Петляю, мов тать, між домами, Знаходжу дорогу, як суть, – Я нині зібрався до мами, На серці волошки цвітуть. Гуляє […]...
19. “Знов весна, і знов надії…” Знов весна, і знов надії В серці хворім оживають, Знов мене колишуть мрії, Сни про щастя навівають. Весно красна! Любі […]...
20. “Сумного й неминучого – я знаю…” Сумного й неминучого – я знаю – попереду багато. Називаю: страхи, хвороби, смерті, спів цикад у рідній пустці, мимовільні зради, […]...
21. “Були у мене сумніви і драми…” Були у мене сумніви і драми, Я в суть життя по-своєму проник, Аби колись, як взорами рушник, Його у віршах […]...
22. ПОВЕРНЕННЯ Ні, не спогад це, не ілюзія, Не солодкий то плід уяви. Знов закляклий стою у лузі я І мене облягяють […]...
23. КРОВ Ви крові боїтесь. Я знаю вас. Ви мовчки поступатися готові. Ви терористом назвете Кавказ Во ім’я всеслов’янської любові. З любові […]...
24. 6. ЕПІЛОГ Чотири стіни – не чотири кордони, котрі розмежовують “наше” й “моє”. Чотири стіни – не сімейні канони, не звичка, що […]...
25. САМ ЗА ДЕРЕВОМ З-за дерева узнаю, що я вже не я, а дощ за деревом. Тепер мої вівці пасуться без мене. А я […]...
26. “Так, ти одна, моя любове…” Так, ти одна, моя любове, Даєш мені снагу обнови, Народжуєш мене щодня Інакшим, іншим, ніби з дна Душі кремнистої моєї […]...
27. ОЧІ Оббіг, як струм, солодкий щем ніким не звіданого щастя: лилося із твоїх очей на мене золоте причастя. Лилася з неба […]...
28. ДО ВІЧНОЇ НОЧІ Ох, ноче, ноче без луни і крику без місяця і без зірниць, я знов твою пустелю дику полохаю із-під ялиць. […]...
29. ВЕЛИКА ВЕДМЕДИЦЯ …І новорічна ніч – як казка. Я, Засипаний сніжинками й зірками, Ітиму манівцями неба, Чумацьким Шляхом… Слабка людина, не втерплю, […]...
30. ДО ШЕВЧЕНКА Замало цих слів: Пророк. Титан. Прометей. Сумління Ти наше, вибір і крок, Боління, вічне боріння. Вивів нас на світла Вигаслі […]...
31. И взглянул – как в первые раза И взглянул – как в первые раза Не глядят. Черные глаза глотнули взгляд. Вскинула ресницы и стою – Что, – […]...
32. ВІЗІЯ КИЄВА Дерево стало з китайських витинанок Або з малюнків чорною тушшю. (Повня тяжіла на філіграні Тонкого гілля). Музика гойдалась ліниво-сонна, Солодка […]...
33. “Людина вийшла у безмежне море…” Людина вийшла у безмежне море із приладом наївного рибалки, щоб привид щастя, вимріяний змалку, ловити так, як ловлять альбакора. Щоб […]...
34. ТУРЧИНОВСЬКИЙ Меткий, прудкий і на пригоди ласий, Ще юнаком він кинув батьків двір І в світ поплив, у неоглядний вир, Забувши […]...
35. “Я – з розірваним серцем…” Я – з розірваним серцем… Із розірваним серцем На долі, На болі людські – Ті шматки українські: Чи то партії, […]...
36. НАПИС НА КНИЖЦІ А. Л. Далекий друже, Леготе Андрію, Прийміть поетові поета дар. Я часто згадую й постійно мрію Про хати Вашої гостинний […]...
37. НАД ЛІТОПИСОМ В минулому нічого не змінити, Воно минуло, і на цьому край. Але шануй, вивчай і пам’ятай Його суворі й мудрі […]...
38. ОДВАГА Ви кажете, що плавали у морі? Та ні! Ви душу грішну берегли. Скрипали грізно далі неозорі, дрімали поруч тихі береги. […]...
39. “У здивуванні знов стою німому” У здивуванні знов стою німому: Чи все то сон, чи справді наяву? …З гілок вишневих – дивних космодромів – Бруньки […]...
40. ПУШКИНУ Мечтая о могучем даре Того, кто русской стал судьбой, Стою я на Тверском бульваре, Стою и говорю с собой. Блондинистый, […]...