ЗЕМНА ПАЛІТРА
Не вряютують ні стиль, ані форма,
як погасне твій дух бойовий.
Не шукай для душі уніформи,
світ у серце сповна перелий.
Сад вологі листочки розвітрив,
струменіє дощу водограй.
Зріють фарби земної палітри –
щонайкращу із них вибирай!
Хай печуть тебе сни кольорові,
про які ти не відав колись.
Перед болісним кольором крові
у низькому поклоні схились.
Перед радісним кольором неба
зупинись на дорозі крутій.
Тільки чорної фарби не треба,
не помиряться світло і тінь.
Тільки сіра палітрі не личить,
потребує межі – золота.
Глянь: веселка проста і велична
сонцебарвно із хмар вироста.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- КОЛЮЧІ ВІРШІ Вірші колючі, мов їжаки, Руки – до крові, душу – до крові… Повитягаю із них голки, Зшию деревам плаття паперові. […]...
- Зі збірки “ЗЕМНА МАДОННА” (1934)ВІЗІЯ Все, що має статися, вже сталось. День тверезий. Праця з-під ярма. Чи ж почую, як щодений галас Перетне архангельська сурма? […]...
- “Мені очей звести несила Мені очей звести несила, А на руках твої уста. Ось пристрасть розкриває крила, Натхненна, гарна і проста. І день ясний, […]...
- “Куля земна, полонена пітьмою…” Куля земна, полонена пітьмою, Знає мету, що ясна і пряма. Сотні доріг подружило зі мною, Тільки тебе, материзно, нема: Не […]...
- ВСЕВОЛОДУ НЕСТАЙКУ На його особисте замовлення Перехожий, зупинись! Уклонись Нестайку! Він же теж носив колись І труси, і майку. 1975 р....
- МАЛА МАЛЯРКА Малював картину тато, Квач у фарбу умочав, Потім вийшов із кімнати І обідати почав. Тупу-тупу, хтось тупоче, Відчинити двері хоче… […]...
- “Чому я плачу?.. І чому мовчу?..” “Але кров моя – раб, але мозок мій – раб”. Іван Франко Чому я плачу?.. І чому мовчу?.. Рабиню маю […]...
- ЗЕМНА МАДОННА Як iонiйськая колона, Рожевiє дiвочий снiг, Ховаючи опуклiсть лона В лiлеях рук, в лiлеях нiг. Єдина! Не ображу зором Двiйник […]...
- “Дрімає в мармурі земна краса…” Дрімає в мармурі земна краса. Її різьбар зубилом відкриває, Коли, в обійми беручи безкрає, Ярливий рух палає й не згаса. […]...
- ОФІРА І Краплю крові. Кожну хвилю краплю крові місту; скло вітрин і тротуари сповнить ярим змістом. На плакатах не атрамент. І […]...
- ЗАЛИВАХА (Монолог) Який він дивний, український світ! Ця повінь сонця на полях і горах, Ставні смереки чарівних Карпат, Стрункі тополі радісного Півдня. […]...
- Вечірні заграви Небеса – міражі і палання. О велична і грізна картина! Перед холодом цього згасання Все людське – суєта мурашина. Та, […]...
- “Каравани хмар небом туляться..” Каравани хмар небом туляться, Над Карпатами – зорепад. А моя любов щемно журиться, Що уже прийшов листопад. Золотим вином серце […]...
- ШІСТНАДЦЯТЬ РЯДКІВ ПРО ДОЩ Таких крейдяних хмар не бачив я давно: вони громадно йшли на сплющене вікно. Чи втрима рами криж, в якому скалки […]...
- РІДНА МОВА М о в о р і д н а! Колискова Материнська ніжна мово! Мово сили й простоти, – Гей, яка […]...
- СТАРИЙ КОРОЛЬ На троні зі своїх костей, що скриплять, і з власної розхитаної тіні він сидить у короні з мух на лисій […]...
- ЗМІЯ Змія рослинна й кущувата, змія покручена й слизька, мов мокра палиця картата, співає хлопцеві в руках. Змія, мов рожа, гребеняста […]...
- “Опускаюсь на дно…” Опускаюсь на дно до літами похованих мрій, там розсипав колись я надій найкоштовніші перли. Тільки Ти не втікай, не щезай, […]...
- ДРУГА ОГОРОЖА Від безміру глухого світу оборони, моя розквітла! (Б. І. Антонич) Мережу я спорудив на межі, куди вимови вже не досягають: […]...
- ОСІННІ РИТМИ Кожної ночі наслухуєш кроки посланців дуба на даху совісти. В напрузі рахуєш східець за східцем, очікуєш її – з пожовклим […]...
- БІЛИЙ ВІТЕР Сивію, брате мій, сивію, і сам не знаю, що зі мною… У білий вітер, у завію лечу, пірнаю з головою. […]...
- ВЕСЕЛКА Соняшно. Мию авто. Пензель зеленого вужика малює кольорову веселку. Милуюся. Чи моя саморобна веселка менш реальна, як та, що після […]...
- ГАЗЕТЯР День ідейного краму Новин, крові і хмар Дай телеграму, Газетяре! Захвати, пориви й вигуки. Декларації, наради. Смішні комічні крики І […]...
- “І скаже світ: – Ти крихта у мені…” І скаже світ: – Ти крихта у мені. Ти світлий біль в тяжкому урагані. Твоя любов – на грані маячні […]...
- ЯКБИ Я ЗНАВ Якби я знав, як тяжко ранить слово Моє, та не когось там, а мене; Забуте мною, вдарило раптово, Тупе, неначе […]...
- РОМНІВСЬКА ДОРОГА Пам’яті Максима Рильського Просторами романівського літа пливуть ромашки в білих комірцях. На обрії двадцятого століття правдивий голос пісні не зачах. […]...
- “Цвіт в моєму серці…” Цвіт в моєму серці. Ясний цвіт-первоцвіт. Ти той цвіт, мій друже, Срібляний первоцвіт. Ах, ізнов кохана, Де згучала рана – […]...
- МОЄ ПІДНЕСЕННЯ Хутко-хутко в мене виростуть крила І покину я позичені вітрила Ах як це гарно і як чудово Я почуваю як […]...
- “Тепле небо твоїх очей…” Тепле небо твоїх очей Красномовно метало звагу, Мовби туга жадн их ночей Надпивала любови брагу. І не знав я, кому […]...
- ДАМА В ТИГОРОВІЙ ШКУРІ Ці шкури колись носили тигри, Коли ще мали ікла в роті, А тепер на тутешнім олімпі, на крові та злоті […]...
- МИ – З УКРАЇНИ Як вийдуть калинові наші красуні, як зблиснуть намиста кармінні, – від серця до серця проміння трасує мелодія: “Ми – з […]...
- МЕДОВИЙ МІСЯЦЬ 1. Мехіканська затока раннім березнем немов розплесканий холодний язик лиже наші одружені стопи і випльовує минуле з наших тіл стоїмо […]...
- “Сто років як сконала Січ…” Сто років як сконала Січ. Сибір. І соловецькі келії. І глупа облягає ніч пекельний край і крик пекельний. Сто років […]...
- “І являвсь мені Господь…” І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь […]...
- 4. Може, мореля в вікні Може, мореля в вікні, в передчутті терпкої весни шепнула тобі благовість, заки архангел метеором злетів до малого твого гнізда. Каплице […]...
- “Оце звестися б радісним і юним…” Оце звестися б радісним і юним Й гукнути мамі: “Ну, то я піду!..” – Бо вже пісень озвались дальні луни, […]...
- 13. РАЙДУГА ЧЕРВОНА Б’є гармата, кучно б’є – Трудимось від рана, З кожним залпом устає Райдуга багряна. І розгойдують вітри Лиш вогненні мітли, […]...
- “Опізненим цвітом будяк прозвіщає про літо…” Опізненим цвітом будяк прозвіщає про літо, про те, що давно розпорошено вітром; зажди, це ж ти сам пороздмухував листя і […]...
- ХМАРИНА В НЕБІ Хмарина в небі голубім Пливе, як мрія, одиноко, І вітру раннього потоки Несуть її крилом своїм. Куди ти мчиш, куди […]...
- ВИ ДУМАЛИ Ви думали, що все давно зайшло у вчора, Ви навіть серцю віддали наказ мовчати. Та коли в біле вбрались ви, […]...