ВІКНО У ПЕЧЕРІ

Related posts:

1. ГІПОТЕЗА Мій предок землю копирсав сохою. Сів спочивать і задивився в море. Колючий вітер лемешем перевертав блакитні скиби хвиль – від […]...
2. “На березі моря, на жовтім піску…” На березі моря, на жовтім піску, На березі моря, на сірім камінні, На березі моря, на гальці і піні, На […]...
3. МОЄ ВІКНО Моє вікно. Перекреслене рамами. Обплетене вітами яблунь, обліплене листям. Воно з шматками блакиті склом облите. На ньому, мов шаблі, танцюють […]...
4. ВІКНО В САД Осінній вітер… Птиця прокричить і змовкне. І туман обляже птицю. А я стою у білому плащі під чорним деревом, на […]...
5. ВІКНО ЗИМОВОГО ВАГОНУ Лежать, лежать сніги, пливуть ліси у крайню Раїну, де над вітром – дальня путь. І гаснуть голоси граків і вечір […]...
6. “На горищі було вікно…” На горищі було вікно, У вікні голубіло небо. Ти казала: “Осудить неня, Та мені уже все одно”. Місяць ставив німе […]...
7. Я ВІКНО ЗАЧИНЮ Вітер пісню співає в трубі, Сніг і віхола біля вікна… Тільки як розказати тобі, Що у серці у мене – […]...
8. “Музика. Вечір. Вікно..” Музика. Вечір. Вікно. Моря гримучі розкати. Як це далеко й давно! Я вже почав забувати. Чайки, вітрила, блакить, Зустрічі перші […]...
9. Широко розчинила вікно широко розчинила вікно над ранішньою затокою і уздріла дерево щедро обсіяне білим цвітом і нараз він увесь піднявся на крилах […]...
10. “Як вікно у глибоке Полісся…” Як вікно у глибоке Полісся – Цей синіючий скромний пейзаж: Над прозоре бліде рідколісся, Над рівнини безмежні піднісся Бережницький надгоринський […]...
11. “На міднім небі вечір прочорнів…” На міднім небі вечір прочорнів. Малі, без голосу у ніч летіли птиці. Згори гора дивилась у черлінь, І хилитався човен […]...
12. “На ліс розчахнуте вікно…” На ліс розчахнуте вікно, І я живу між деревами, Не так, як в казці чи в кіно, А так, як, […]...
13. Ніч як вікно на схід мокра і довга ніч як вікно на схід мокра і довга плакати треба вміти сказав професор я не збираюся з вами складати договір […]...
14. І ЗНОВУ ПРИСНИЛИСЬ МЕНІ І знову приснились мені мої ненаписані вірші, Малі потерчата з таємного світу казок, Були б вони може від інших поезій […]...
15. СУБОТА ах який колосальний вечір море горілки море пива а тоді борюкання за кулісами раю за гратами кухні поміж плюшевих штор […]...
16. МОЄ ПРІЗВИЩЕ Хоробрий мій прапрадід дубасив жупани. А добрі люди радять: “Ти прізвище зміни!” Поради ці даремні. Я чую дзвін копит. У […]...
17. “Україно, п’ю твої зіниці…” Україно, п’ю твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти […]...
18. “Так пахне спека на стерні…” Так пахне спека на стерні Достиглим літом і здоров’ям, Так переповнюються дні І сподіванням, і любов’ю. Але у тихі вечори […]...
19. Олег Раз до Діра і Аскольда Прибігають вояки: “По Дніпру пливуть на Київ Чужоземні байдаки!” Не скінчили ці казати – Ще […]...
20. 06. НАД ВОДОЮ На березі білі берези напнуті, мов струни. День вітром по них потягає, неначе смичком, і шепотом падає в хвилі, як […]...
21. РОДОВІД ЗЕРНА На дні правічної могили знайшли історики зерно. Воно не вмерло, не зогнило, в землі поховане давно. Крізь тіло пращура оспале […]...
22. СЕРЕД НИВ І ДИВ Ми йшли з тобою серед нив і див, коло млина забутого, старого. Сухий серпневий вітер золотив соломою Івашківську дорогу. Содомою […]...
23. СОВІСТЬ Екран, мов зів’ялий папір похоронки, закліпав холодним промінням і згас. Горять уже люстри. Кінець кінохроніки… Чого зажурився, товаришу Ганс? Чого […]...
24. КІНЦЕВЕ Кругом порозкидані тіні, проколюють тіло дощі. Іти б – та життя під ногами розмокло, гукнути б – у горлі діра, […]...
25. ДВІ ГЛАВИ З ЛІТУРГІЇ КОХАННЯ 1 Твій усміх має спокій квіту, бо суть тобі дана й відкрита: цвісти й горіти, в пустку світу з красою […]...
26. “На березі гойднувся листок…” На березі гойднувся листок – Ти негайно натис на курок. Промине років десять чи сто – Буде падати з неба […]...
27. ПЛАЧ КАМІННОЇ ПРАБАБИ Як вибігали джинсові хлопчиська ватагою хмільною та й не близько – у степ наш предковічний вибігали і галас розсипали, наче […]...
28. “Дай квітці відчути…” Дай квітці відчути своє цвітіння І яблуку дай зрозуміти достиглість власну… Гріховній планеті – свою непорочність зоряну… Народжена в сорочині […]...
29. ДО КРИНИЦІ Уста закропивши, ми йшли на роботу, Чорноземну, вічну, трудну… Як же тепер, у твою спекоту, Моя рятівнице, тебе обмину? Кринице […]...
30. ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА Я пізнав її всю магічність, Димовитвір на диких вітрах. Ми зіткнулись: притихла вічність – І малий мимолітній птах. Мій шедевр […]...
31. “Чи зросту зерном у пісні щирій…” Чи зросту зерном у пісні щирій, чи землі хоч слово передам? Роки мчать хмаринами у вирій навздогін журливим журавлям. Роки […]...
32. СІМ ПИТАНЬ Як боятися менше? Як піднятися вище? Як поглянути ширше? Як зрозуміти краще? Як висловитись точніше? Як вірити сильніше? Як жити […]...
33. ПЕРЕВАЛ Рік іде. На шляхи і стежинки він ступає услід за людьми. І цокочуть секунди-сніжинки на дзвінкім циферблаті зими. Від снігів […]...
34. ПРОГРЕС Голосимо світу новину – Зродила машина машину! В Америці, в фабриці Форда! Спасення для світу! Sursum corda!* Будуєм бетонні дороги […]...
35. “Десь опвночі раптом присниться…” Десь опівночі раптом присниться Сивій яблуні юна жар-птиця, Що з край світу до неї літала І в любові навік присягала. […]...
36. “Задивляюсь у твої зіниці…” Задивляюсь у твої зіниці Голубі й тривожні, ніби рань. Крешуть з них червоні блискавиці Революцій, бунтів і повстань. Україно! Ти […]...
37. “Коли до губ твоїх лишається півподиху” Коли до губ твоїх лишається півподиху, коли до губ твоїх лишається півкроку – зіниці твої виткані із подиву, в очах […]...
38. СТАРЕНЬКА РИМА Старенька рима у паркані вірша Прибита, мов штахетина гнила, Займає місце. Як байдужим оком Сковзнеш по ній, то. скажеш: “Все […]...
39. ЖОРА Й ЛОРА Жорі й Лорі – по сімнадцять. Лора каже: – Жоро, От де хохма! Я дитину Буду мати скоро. Батько сердиться […]...
40. “Вжитись важко, мов крило у небо…” Вжитись важко, мов крило у небо, Чи в хвилі роздратовані – весло В настійливу і нелегку потребу: Родиться в слові, […]...