Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СКАРГА ФІЛОЛОГА

Видно, слів на землі забагато,
видно, вік мене добре місив.
Я стомився:
так важко рубати
непролазний словесний масив.

Душу терни колючі подерли,
весь я порохом тирси припав.
Білим громом цупкого паперу
нескінченно гримить
словосплав.

Я чманію за чашкою чаю –
словосплаву немає кінця.
Але як, бува, не вистачає
лиш єдиного слова,
слівця…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

СКАРГА ФІЛОЛОГА - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО